Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 2-1406/11
Категорія 4
21.11.2011 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі
головуючої: Рішко Г.І.
при секретарі: Стрижак О.М.
розглянувши у судовому засіданні в місті Виноградові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Позов мотивовано тим, що 19.09.2010 року помер чоловік позивачки ОСОБА_4, після смерті якого залишилося спадкове майно, що складається з цілого житлового будинку, який знаходиться в м.Виноградів по вул.Комунальна, 4 та земельної ділянки площею 0,0476 га, на якій розташований останній. За життя ОСОБА_2 заповітного розпорядження не залишив. Спадкоємцями до майна є позивачка, жінка спадкодавця та відповідачі по справі, діти спадкодавця, які не претендують на частку у спадковому майні. Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом через нотаріальну контору позивачка не може, оскільки правовстановлюючих документів на вищевказаний будинок ОСОБА_2 за життя не виготовив. Спадщину позивачкою прийнято належним чином.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, але подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, однак подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, не заперечують щодо задоволення вимог позивача.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
На підставі поданих сторонами та досліджених під час судового розгляду справи доказів встановлено, що 19.09.2010 року в м.Виноградів помер ОСОБА_2, чоловік позивачки, заповіту за життя останній не складав. На день його смерті відкрилася спадщина, до складу якої ввійшов житловий будинок, розташований в м.Виноградів по вул.Комунальній, 4. Правовстановлюючих документів на будинок не оформлено, однак належність такого померлому на праві приватної власності підтверджується довідкою РБТІ №138 від 28.10.2011 року, згідно якої житловий будинок будівництвом завершений. Спадкоємцями першої черги за законом до спадкового майна померлого є ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (діти), які відмовляються від своєї частки у спадщині на користь позивачки.
Позивачка ОСОБА_5 належним чином прийняла спадщину, оскільки на час смерті спадкодавця проживала разом з ним в одному будинку і продовжує там проживати на даний час.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не прийняли спадщину у встановленому законом порядку та не заявляють претензій на спадкове майно, зокрема житловий будинок, про що свідчать їх заяви на відмову від спадщини в користь ОСОБА_1
Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засіданні фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами Цивільного Кодексу України 2003 р., які підлягають до застосування до правовідносин, які склалися.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України, а саме спадкоємці 1-5 черги за законом.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї, а згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Так, судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 стали його жінка та діти -позивач та відповідачі по справі.
Позивачка ОСОБА_5 вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала у спадковому будинку із спадкодавцем, здійснювала за ним догляд та проживає в будинку по теперішній час.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від частки у спадщині, що відкрилася на день смерті батька, не мають претензій на майно, що ввійшло до складу спадщини, зокрема на житловий будинок.
Право власності за змістом цивільного законодавства набувається, зокрема, в порядку спадкування.
Отже суд приходить до висновку, що вимога позивачки в частині визнання її права, набутого в порядку спадкування, на житловий будинок є обґрунтованою.
Разом із тим, розглядаючи вимогу про визнання права в порядку спадкування на земельну ділянку, суд встановив наступне.
Із поданих доказів встановлено, що земельна ділянка площею 0,0476 га, на якій розташований будинок №4 по вул.Комунальній в м.Виноградів згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 09.06.1995 року належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 10.03.1994 року.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Отже, суд приходить до висновку, що земельна ділянка площею 0,0476 га, яка розташована в м.Виноградів по вул.Комунальній, 4 до складу спадщини не ввійшла.
А відтак вимога позивачки про визнання її власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку є необґрунтована.
Тому, на підставі всього вище наведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 31, 60, 169, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 1217, ч.2 ст.1223, ст.1261, ч.3, 5 ст.1268 ЦК України від 2003 року,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканкою м.Виноградів, вул.Комунальна, 4 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в м.Виноградів по вул.Комунальна, 4, в цілому.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГоловуючийОСОБА_7