14.11.2011
2-а-11231/2011
14 листопада 2011 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Любчик В.М.
при секретарі Сафроновій К.М.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання незаконними дії та зобов'язання нарахування та сплати недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради, в якому просить визнати незаконними дії відповідача та зобов'язати нарахувати та виплатити на його користь щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2011 рік, відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та раніше сплачених сум за вказаний період, у сумі 3360 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі, пояснив що відповідач не належним чином сплатив йому в 2011 році щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі 460 гривень, вважає його дії незаконними, так як останній повинен сплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2011 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, у розмірі 3820 гривень.
Представник відповідача, за дорученням ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, надала заперечення, та пояснила, що позивач за 2011 рік отримав щорічну разову допомогу до 5 травня своєчасно, згідно діючого законодавства та в межах фінансового забезпечення, у розмірі 460 гривень.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій та перебуває на обліку в ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради.
Позивачеві у квітні 2011 року виплачена щорічна одноразова грошова допомога до Дня Перемоги, яка повинна бути виплачена до 5 травня у розмірах передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 в сумі 460,00 грн., що підтверджується запереченнями та листом відповідача (а.с.7).
Зазначені обставини не є спірними.
Спірним у справі є розмір разової грошової допомоги, на яку має право позивач відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до підпункту першого пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що виплата у 2011 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»(далі -разова грошова допомога), здійснюється у таких розмірах: ветеранам війни із числа осіб, які брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни і війни з Японією, особам, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав ОСОБА_4 і ОСОБА_5 під час військових призовів 1941-1945 років, жертвам нацистських переслідувань, учасникам війни, а також членам сімей загиблих у період Великої Вітчизняної війни і війни з Японією та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни і війни з Японією: інвалідам війни I групи - 1000 гривень; інвалідам війни II групи - 900 гривень; інвалідам війни III групи - 800 гривень; колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: інвалідам I групи - 1000 гривень; інвалідам II групи - 900 гривень; інвалідам III групи - 800 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 630 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 1000 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни і війни з Японією, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій в період Великої Вітчизняної війни і війни з Японією, учасників Великої Вітчизняної війни і війни з Японією та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге, - 320 гривень; учасникам війни, нагородженим орденами та медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 120 гривень.
Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003, № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суми прожиткового мінімуму на 2011 рік встановлено Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 р. № 1646-VI, а також Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2011 р. № 2857-VI, який застосовується з 1 січня 2011 року, та складає 764 грн.
Тобто, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»позивач повинний був отримати допомогу в розмірі 3820,0 грн. (764,0 грн. Х 5).
До статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»вносилися зміни у 2007 та у 2008 роках.
Але, положення пункту 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким на 2007 рік зупинено дію частини п'ятої ст. ст. 12, 13, 14, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 року.
Також, зміни, внесені підпунктом «б»підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в ч. 5 ст. 12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»про виплату разової грошової допомоги у розмірі визначеним Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Інших змін до частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»на день розгляду справи судом, протягом 2008-2011 років не вносилося.
Статтею 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»визначено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим законом є недійсними.
Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зробити висновок, що при визначенні розміру допомоги позивачеві застосуванню підлягають частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанова Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, передбаченого державним бюджетом на 2011 рік та Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. є безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі.
Відповідно до ст. 3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином, суд вважає що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання незаконними дії та зобов'язання нарахування та сплати недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня в 2011 як учаснику бойових дій, необхідно задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання незаконними дії та зобов'язання нарахування та сплати недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня за 2011 рік, як учаснику бойових дій -задовольнити.
Визнати дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2011 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради нарахувати та сплатити за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2011 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та раніше сплачених сум за вказаний період, у сумі 3360 (три тисячі триста шістдесят) гривень.
Повний текст постанови складено та оголошено 14 листопада 2011 року.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно має бути надіслана особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Головуючий суддя В.М. Любчик