13.12.2011
Справа №22ц-4735,2011р. Головуючий в 1-й інстанції
Скорик С.А.
Категорія: 27 Доповідач -Стародубець М.П.
2011 року грудня місяця «13»дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого -Стародубця М.П.
Суддів: Пузанової Л.В., Фурман Т.Г.
при секретарі -Гусєвій К.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від «28»вересня 2011 року в справі
за позовом
публічного акціонерного товариства «Мегабанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості та
за зустрічним позовом
ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Мегабанк», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2 про розірвання договору,
У грудні 2009 року публічне акціонерне товариство «Мегабанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначав, що 06 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Мегабанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Мегабанк», та ОСОБА_3, було укладено кредитний договір №79-21Пв/2008, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 44000 доларів США під 13,8% річних на строк до 05 березня 2018 року.
В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором банк в цей же день уклав з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 договори поруки №79-21Пв/2008-п та №79-21Пв/2008-п-1 відповідно, за якими вказані фізичні особи поручилися за належне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі.
Також в забезпечення виконання 06 березня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №79-21Пв/2008-з, предметом якого є нежилі приміщення 1-го поверху та підвалу загальною площею 166,5м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Оскільки ОСОБА_3 належним чином свої зобов'язання за договором не виконує, позивач просив суд, з урахуванням уточнень:
- стягнути з відповідачів, як з солідарних боржників, заборгованість за кредитним договором №79-21Пв/2008 від 06 березня 2008 року в розмірі 52704,99 доларів США, що еквівалентно 420111,48 грн. та 21621,76 грн.;
- в погашення зазначеної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання банку права продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцю;
- надати банку право отримати в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно на предмет іпотеки для його відчуження;
- стягнути з відповідачів судові витрати.
05 вересня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Мегабанк», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2, в якій, посилаючись на неможливість виконання умов договору, просила суд розірвати кредитний договір №79-21Пв/2008 від 06 березня 2008 року.
28 вересня 2011 року акціонерне товариство «Мегабанк»звернулося до суду з заявою про залишення без розгляду його позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та надання права отримати витяг в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації.
Рішенням від 28 вересня 2011 року суд задовольнив позов публічного акціонерного товариства «Мегабанк».
Стягнув з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк»заборгованість за кредитним договором №79-21Пв/2008 від 06 березня 2008 року в сумі 52704,99 доларів США, що еквівалентно 420111,48 грн. та 21621,76 грн.
Стягнув з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк»витрати по сплаті судового збору в сумі 566,67 грн. з кожної, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 40 грн. з кожної.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Мегабанк», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2 про розірвання договору, залишив без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Мегабанк»в частині стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Мегабанк»просить її відхилити, а рішення суду, як законне й обґрунтоване, залишити без змін.
Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 06 березня 2008 року відкрите акціонерне товариство «Мегабанк», яке змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство «Мегабанк», та ОСОБА_3 уклали договір, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 44000 доларів США під 13,8% річних на строк до 5 березня 2018 року.
Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором в цей же день між банком та ОСОБА_5, ОСОБА_2 були укладені окремо два договори поруки, відповідно до яких останні поручилися перед фінансовою установою за виконання ОСОБА_3 свого обов'язку, повернути кредит та сплатити проценти.
Умовами договору встановлена солідарна відповідальність поручителів і боржника, обсяг відповідальності поручителів визначений обсягом відповідальності боржника.
Майновим поручителем позичальника виступила ОСОБА_2, з якою банк 6 березня 2008 року уклав договір іпотеки, предметом якої є належні останній на праві власності нежилі приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 166,5м2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
У вересні 2009 року виникла заборгованість за кредитною угодою. Кредитодавець своїми листами від 11.09.2009р. та від 28.10.2009р., відправленими рекомендованою кореспонденцією, які адресати отримали особисто, попередив про сплату поточної заборгованості, а у разі невиконання цього зазначив про вжиття ним заходів щодо дострокового повернення кредиту.
Зазначені факти сторони визнають і не спростовують.
При вказаних обставинах суд, на думку колегії суддів, прийшов до правильного висновку про те, що позивач, як кредитодавець, відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, має право вимагати від ОСОБА_3, як позичальника, що прострочила повернення чергової частини позики, достроково повернення частини кредиту, що залишилася та сплати належних йому процентів і обґрунтовано стягнув з відповідачів, як солідарних боржників з підстав, передбачених умовами укладених сторонами договорів кредиту і поруки та відповідно до вимог ст.ст. 553,554 ЦК України, належні позивачеві грошові кошти, в тому числі пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором з урахуванням курсу національної грошової одиниці України до іноземної валюти, в якій надавався кредит.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на положення ч.3 ст.554 ЦК України. Виходячи з аналізу зазначеної правової норми поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладання декількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання, що фактично має місце в цій справі, ч.3 ст. 554 ЦК України не застосовується.
У даному випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відповідно до яких кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником як солідарні боржники.
Відповідно до наведеного рішення місцевого суду в певній частині підлягає зміні.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Ухвалене в справі рішення, в межах його оскарження, відповідає нормам матеріального права, дія яких поширюється на спірні правовідносини, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 28 вересня 2011 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором частково змінити.
Вважати, що кредитна заборгованість в зазначеній в рішенні сумі стягнута судом достроково солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та солідарно ця ж сума з ОСОБА_3 і ОСОБА_2.
В решті це ж рішення суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: