Справа № 1-351/11
22 грудня 2011 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді В.О. Шульги, при секретарях Ю.В. Кириленко, Н.І.Шаповаленко, з участю прокурора А.В.Труба, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни кримінальну справу за звинуваченням:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, засудженого 6 липня 2009 року вироком Роменського міськрайонного суду за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, 18 травня 2011 року вироком Роменського міськрайоного суду за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт,
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, -
ОСОБА_1 засуджений 18 травня 2011 року вироком Роменського міськрайонного суду за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 240 годин. 8 червня 2011 року ОСОБА_1 поставлений на облік до Роменського РП КВІ. 16 червня 2011 року з ОСОБА_1 була проведена бесіда про порядок відбування покарання, роз'яснені положення ч. 2 ст. 389 КК України про що відібрано відповідну розписку. ОСОБА_1 були встановлені дні явку на відмітку до Роменського РП КВІ та вручено направлення до Роменського ГУМГ для відбування призначеного покарання, згідно якого він мав розпочати відробіток в комбінаті комунальних підприємств з 20 червня 2011 року. Починаючи з серпня 2011 року ОСОБА_1 почав злісно ухилятися від відбування покарання - із запланованих до відробітку згідно графіка 88 годин, відпрацював лише 24 години. 2 вересня 2011 року ОСОБА_1 не прибув на реєстраційну відмітку до Роменського РП КВІ, а 3 вересня 2011 року був примусово доставлений і з ним проведено профілактичну бесіду та винесене попередження з роз'ясненнями положень ст. 389 КК України. Не зважаючи на проведення бесіди і попередження, у вересні 2011 року ОСОБА_1 продовжив без поважних причин ухилятися від відбування призначеного покарання і не відбув жодної години із запланованих за графіком 84 годин. 14 вересня 2011 року з ОСОБА_1 проведено чергову профілактичну бесіду та винесене попередження з роз'ясненням положень ст. 389 КК України. Станом на 16 грудня 2011 року і на день розгляду справи, з призначеного вироком суду покарання ОСОБА_1 відбув 144 години громадських робіт, невідбута частина складає 96 годин. Вказане, відповідно ч. 6 ст. 46 КВК України, є ухиленням засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в ухиленні від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання визнав повністю. Суду пояснив, що підтверджує фактичні обставини справи, покарання не відбув так як почав пити, а потім знайшов роботу і став неофіційно працювати. Декілька разів не з'являвся на реєстраційні відмітки в інспекцію. В КВІ його попереджали про наслідки ухилення від відбування громадських робіт і можливість притягнення до кримінальної відповідальності. На облік в центрі зайнятості населення в цей період він не ставав, в лікарні не лікувався. У вчиненому розкаюється.
Крім повного визнання ОСОБА_1 вини, доведеність його вини у вчиненні інкримінованого злочину, підтверджена й сукупністю зібраних у справі доказів, які ніким не оспорюються. Покази самого винного суд визнає щирими і добровільними та покладає їх в основу вироку.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 389 КК України як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини які пом'якшують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання винного, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Рецедив, визначений в ході досудового слідства, як обтяжуюча вину обставина, суд не визнає такою обставиною, оскільки вона передбачена як кваліфікуюча ознака ч.2 ст. 389 КК України.
За таких обставин, з урахуванням особи ОСОБА_1 який негативно характеризується за місцем проживання, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_1 і запобігання скоєння останнім нових злочинів буде покарання у виді арешту в межах строку визначеного санкцією ч. 2 ст. 389 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_1 необхідно залишити взяття під варту.
Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України і призначити покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці. Відповідно ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 10 (десяти) днів арешту і остаточно за сукупністю вироків призначити покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці 10 (десять) днів.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді взяття під варту.
В строк покарання ОСОБА_1 зарахувати строк перебування під вартою з моменту затримання - 13 грудня 2011 року і строк покарання обчислювати з вказаної дати.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга