Справа № 2-1733/11
21 грудня 2011 р. м. Бахчисарай
Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
судді Лягіной О.В.
при секретарі Ципкало К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Бурлюк»про визнання договору оренди землі недійсним і повернення земельної ділянки,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Бурлюк»про визнання договору оренди землі недійсним і повернення земельної ділянки. Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 вересня 2002 року між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством «Бурлюк», правонаступником якого з 20 березня 2006 року стало фермерське господарство «Бурлюк», було укладено договір оренди земельної ділянки площею 50,3 га, яка знаходиться в постійному користуванні позивача на підставі державного акту на право постійного користування землею, виданого відповідно до рішення № 1/5 від 25 січня 2000 року Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим. Зазначений договір оренди не був нотаріально посвідчений, що на час укладання договору було передбачено ч. 3 ст. 13 Закону України «Про оренду землі». Крім того, при укладенні зазначеного договору оренди не було враховано індексацію орендної плати, а також не зазначена сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, що є підставою для визнання договору недійсним на підставі відсутності однієї з істотних умов, що передбачено ч. 3 ст. 14 Закону України «Про оренду землі». Відповідно до вимог п. 3.2 договору оренди, орендар повинен був сплачувати орендну плату у розмірі 3200 грн. на рік до 31 грудня кожного року, але за весь час існування договору і користування земельною ділянкою -він жодного разу не сплатив орендної плати, визначеної умовами договору. Тому позивач просить визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 25 вересня 2002 року між позивачем та селянським (фермерським) господарством «Бурлюк», правонаступником якого з 20 березня 2006 року стало фермерське господарство «Бурлюк»недійсним з підстав, передбачених статтями 47, 48 ЦК УРСР і повернути йому спірну земельну ділянку.
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу в його відсутності, на задоволенні позову наполягав в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі та пояснив, що у справі відсутній оригінал договору оренди земельної ділянки і йому невідомо, чи укладався такий договір взагалі, а також чи був він нотаріально посвідчений.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідив матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 вересня 2002 року між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством «Бурлюк», правонаступником якого з 20 березня 2006 року стало фермерське господарство «Бурлюк», було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 50,3 га, яка повинна знаходитися в постійному користуванні
позивача на підставі державного акту на право постійного користування землею, виданого відповідно до рішення № 1/5 від 25 січня 2000 року Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим. Зазначене підтверджується даними копії договору оренди (а.с.7-9), державного акту про право постійного користування (а.с. 10),статутів (а.с.11-24), листа за № 590/02-5 від 20.12.2011 р.
Оскільки правовідносини між сторонами виникли у 2002 році, то вони повинні регулюватися законодавством, діючим на той час, а саме, статтею 47 Цивільного кодексу Української РСР, відповідно до якої, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР, передбачено, що по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Згідно з ч.3 ст. 13 Закону України «Про оренду землі», що діяла на час укладення зазначеного договору, зазначено: «Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням: на строк до 5 років - за бажанням однієї із сторін договору; на строк більше 5 років - в обов'язковому порядку».
З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 25.09.2002 року був укладений на строк 49 років, але не був посвідчений нотаріально. За таких обставин він є недійсним з моменту його укладення, як це визначено ч. 1 ст. 59 Цивільного кодексу Української РСР. А оскільки договір є недійсним, спірною земельною ділянкою фермерське господарство «Бурлюк»користується без законних підстав і тому, дана земельна ділянка підлягає поверненню ОСОБА_1, як її законному користувачу. При цьому факт користування земельною ділянкою відповідачем підтверджується листом за № 590/02-5 від 20.12.2011 р. та даними звернення Каштанівського сільського голови до директора ФХ «Бурлюк»від 3.11.2011 р., що є в матеріалах справи.
Крім того, ч. 3 ст. 14 Закону України «Про оренду землі», що мала чинність на час укладення договору, передбачено, що відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 цього Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди згідно зі статтею 18 цього Закону, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України. Як видно з тексту вказаного договору оренди, в ньому передбачені не всі істотні умови, визначені частиною першою ст. 14 Закону, що є додатковою підставою для визнання його недійсним.
Довід представника відповідача про відсутність у позивача оригіналу договору і державного акту є неспроможнім, оскільки їх наявність підтверджується даними листа Каштанівського сільського голови за № 590/02-5 від 20.12.2011 р. Зустрічного позову від відповідача про визнання договору неукладеним, що також потягло б за собою повернення земельної ділянки позивачеві, до суду не надходило.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 8,50 грн. і 37 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи
На підставі ст. ст. 47, 48, 59 Цивільного кодексу Української РСР, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 236, 258 ЦПК Україні, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 50,3 га, від 25.09.2002 року, укладений між Фермерським господарством «Бурлюк»і ОСОБА_1.
Зобов'язати Фермерське господарство «Бурлюк»повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 50,3 га, надану йому в постійне користування на підставі рішення № 1/5 від 25 січня 2000 року Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району, державний акт на право постійного користування землею І-КМ № 003488.
Стягнути з Фермерського господарства «Бурлюк»на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8,50 грн. і 37 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи
Рішення може бути оскаржене в Апеляційній суд Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя:
21.12.2011 2-1733/2011