20.12.2011
Справа №22ц -4649 Головуючий в І інстанції:
Зубік В.В.
Категорія: 45 Доповідач: Майданік В.В.
2011 року грудня місяця 20 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Орловської Н.В.,
суддів: Кутурланової О.В.,
Майданіка В.В.
при секретарі Мироненко І.С.
за участю прокурора Пагуби Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Каховського міжрайонного прокурора Херсонської області, діючого в інтересах держави в особі відділу Держкомзему у Нижньосірогозькому районі Херсонської області, на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 05 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, -
21 липня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу або вилучення земельної ділянки. Просив: стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 30000грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 460грн., а всього 30460грн., у випадку відсутності коштів у відповідача вилучити його майно або земельну ділянку.
На обґрунтування позову вказав, що у 2006 році він з відповідачем домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 7,17га, яка знаходиться на території Першопокровської сільської ради Нижньосірогозького району. Однак до 01.01.2007 року діяла заборона на продаж земель, які перебувають у власності громадян для ведення сільськогосподар-ського виробництва. Після закінчення дії вказаної заборони, 02 січня 2007 року між ними було укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки і отримання завдатку. За умовами цього попереднього договору відповідач зобов'язався в місячний строк укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки. 08 січня 2007 року вони уклали письмовий договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки. Всього за землю він сплатив відповідачу 10000грн. Після цього у законодавство були внесені зміни, які знову забороняли продаж такої землі. За умовами договору відповідач повинен відшкодувати збитки в потрійному розмірі, завданих затримкою виконання. Таким чином, оскільки відповідач відмовляється добровільно повернути кошти, то просить задовольнити позов.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 05 серпня 2008 року вказаний позов було задоволено. Суд вирішив: визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 7,17га, яка знаходиться на території Першоповровської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області та належала відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №084043, виданого на підставі розпорядження Нижньосірогозької райдержадміністрації від 02.06.2006 року №149, від 14 серпня 2006 року з правом перереєстрації державного акту на своє прізвище.
В апеляційній скарзі заявник просить вказане рішення суду скасувати і постановити нове рішення про відмову в позові, вирішити питання про поворот виконання судового рішення, зобов'язавши позивача повернути відповідачу отриману земельну ділянку, а також скасувати державну реєстрацію права позивача на вказану земельну ділянку. При цьому послався на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказав, що суд не звернув увагу на заборону відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також зазначив, що норма ч.2 ст.220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Також вказав, що суд порушив положення ЦПК України щодо виключної підсудності справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини регулюються, зокрема, ч.2 ст.220 ЦК України і що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки до нього він дійшов при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та порушивши норми матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
Відповідно до копії попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки і отримання завдатку від 02.01.2007 року сторони домовилися у майбутньому укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 7,17га, яка розташована на території Першопокровської сільської ради Нижньосірогозького району (Державний акт на право власності на земельну ділянку від 14.08.2006 року); ціна відчужуваної земельної ділянки узгоджена сторонами і складає 10000грн. (а.с.8).
За п.8 вказаного Договору у разі невиконання зобов'язання (укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки у майбутньому) продавець зобов'язується повернути покупцю завдаток в потрійному розмірі відповідно до ст.571 ЦК України.
Згідно копії розписки від 02.01.2007 року, складеної відповідачем, останній отримав від позивача 5000грн. завдатку за попередній договір про намір укладення договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, зобов'язується укласти договір купівлі-продажу до 16.05.2008 року (а.с.6).
Відповідно до копії письмового договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.01.2007 року відповідач продав позивачу вказану земельну ділянку за 10000грн., 5000грн. при укладанні попереднього договору і решта при підписанні цього договору (а.с.9-11).
Згідно копії розписки від 08.01.2007 року, складеної відповідачем, останній отримав від позивача 5000грн. за попередній договір про намір укладення договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, зобов'язується укласти договір купівлі-продажу до 16.05.2008 року (а.с.7).
Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку від 14.08.2006 року відповідач є власником земельної ділянки площею 7,17га, яка розташована на території Першопокровської сільської ради Нижньосірогозького району, цільове призначення землі -ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.12).
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Аналіз відповідних норм ЦК України свідчить про те, що норма ч.2 ст.220 вказаного Кодексу не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації (зокрема, щодо договору купівлі-продажу земельної ділянки згідно зі ст.657 ЦК України), оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст.210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними, не мають юридичної сили, не відбулися як юридичний факт і не створюють прав і обов'язків сторін.
Крім того, згідно з підпунктом “б” п.15 Перехідних положень ЗК України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб; угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами “а” та “б” цього пункту, в частині їх купівлі-продажу або іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Отже, з урахуванням ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки зі зміною її цільового призначення.
Також, виходячи зі змісту ст.635 ЦК України та правової природи попереднього договору про намір укласти правочин у майбутньому, відсутні підстави вважати, що продавець може бути примушений до укладання основного договору. Отже є безпідставним пов'язувати дату укладення попереднього договору з основним договором. Також, всупереч ст.635 ЦК України попередній договір між сторонами не було укладено в нотаріальній формі, тобто у формі, встановленій для основного договору. А тому також є безпідставним посилання на нього.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином не з'ясував характер спірних правовідносин та матеріальний закон, що їх регулює.
Також, на думку колегії суддів, суд в порушення ч.6 ст.130 ЦПК України не уточнив позовні вимоги з урахуванням їх неконкретності та розгляду справи у попередньому судовому засіданні за відсутності сторін, а також письмової заяви позивача про підтримку позовних вимог та письмової заяви відповідача про визнання позову.
За таких обставин, з урахуванням поважності причини неукладення договору купівлі-продажу земельної ділянки (наявність встановленої законом заборони), апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на відсутність належних доказів реєстрації за позивачем права власності на спірну земельну ділянку та фактичне його володіння вказаною земельною ділянкою.
Керуючись ст.ст.303, 307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підпунктом “б” п.15 Перехідних положень ЗК України, ст.210, ч.2 ст.215, ст.ст.328, 640 ЦК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Каховського міжрайонного прокурора Херсонської області, діючого в інтересах держави в особі відділу Держкомзему у Нижньосірогозькому районі Херсонської області, задовольнити частково.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 05 серпня 2008 року скасувати, ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку -відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судді: