Ухвала від 20.12.2011 по справі 11-13562011

20.12.2011

Справа № 11-1356 2011 р. Головуючий у 1-й інстанції Слюсаренко О.В.

Категорія ч.2 ст. 190 Доповідач Раєнок В.І.

КК України

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Раєнка В.І.

Суддів Гемми Ю.М., Коровайка О.І.

З участю прокурора Чередниченко Є.Г.

Засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Суворовського районного суду міста Херсона від 17 березня 2011 року.

ВСТАНОВИЛА

Цим вироком засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого

за ч.2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на два роки шість місяців з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Запобіжний захід -взяття під варту з 18 листопада 2010 року.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого

за ч.2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на два роки шість місяців з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Запобіжний захід -взяття під варту з 18 листопада 2010 року.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого

за ч.2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на два роки

На підставі ст.71 КК України, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Цюрупинського районного суду херсонської області від 14 травня 2007 року і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на два роки вісім місяців з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Запобіжний захід -взяття під варту з 16 листопада 2010 року.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 -1953 грн. 18 коп., в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за те, що вони 11 листопада 2010 року, близько 10.00 год., за попередньою змовою між собою, знаходячись на території Херсонської обласної клінічної лікарні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з корисливою метою, шляхом обману, заволоділи майном ПП ОСОБА_7 на загальну суму 9765 грн. 92 коп., чим завдали шкоди на вказану суму.

Крім того, вони ж, 18 листопада 2010 року, близько 15.30 год., за попередньою змовою між собою, знаходячись біля Херсонського державного аграрного університету, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з корисливою метою, шляхом обману, заволоділи майном ПП ОСОБА_5 на загальну суму 13800 грн., чим завдали ОСОБА_5 шкоди на вказану суму.

До початку апеляційного розгляду справи прокурор відкликав свою апеляцію.

Просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи правильність кваліфікації своїх дій та доведеності вини, вказує, що призначене покарання є занадто суворим, судом першої інстанції не враховано ряд пом'якшуючих обставин: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те що на його утримані знаходиться мати пенсіонерка. Просить пом'якшити призначене йому покарання.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 також не оспорюючи правильність кваліфікації своїх дій та доведеності вини, вказує, що призначене покарання є занадто суворим, просить врахувати його сімейний стан, стан здоров'я, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та пом'якшити покарання.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 також не оспорюючи правильність кваліфікації своїх дій та доведеності вини, вказує, що призначене покарання є занадто суворим, просить врахувати його сімейний стан, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та пом'якшити покарання.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який вважав доводи апеляцій безпідставними, а вирок законним та обґрунтованим, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які як в судових дебатах так і в останньому слові підтримали свої апеляції та просили пом'якшити призначене їм покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновок районного суду про доведеність вини ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який їх засуджено, при обставинах викладених у вироку, підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами, якім дана належна правова оцінка і спростовують доводи апеляції прокурора.

Так, з матеріалів справи вбачається, що як під час досудового слідства так і в судовому засіданні, засуджені свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнали повністю та давали послідовні показання, які повністю узгоджуються між собою та іншими матеріалами справи та протиріч не містять. Вказані показання, дані під час проведення судового слідства, суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку, давши при цьому їм належну оцінку.

Покарання засудженим ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, кількість епізодів злочинної діяльності особу винних, які характеризуються негативно, мають непогашені та не зняті в установленому законом порядку судимості, крім того, ОСОБА_3 вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення, завдану шкоду засуджені не відшкодували. Також судом враховано обставину, яка пом'якшує покарання -щире каяття. Покарання засудженим призначено в межах ч.2 ст. 190 КК України і на думку колегії суддів, з врахуванням вище викладеного, є необхідним для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів, підстав для призначення засудженим більш м'якого покарання, колегією суддів не виявлено.

Разом з тим, з мотивувальної частини оскарженого вироку вбачається, що суд визнав обставиною, яка обтяжує покарання засудженого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 -рецидив злочину, про те, в обвинувальному висновку така обставина, яка обтяжує покарання, як рецидив злочину не зазначена, у зв'язку з чим вона підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку.

Клопотання засудженого ОСОБА_2 про застосування до нього закону України про амністію не може бути задоволено, оскільки відповідно до п.б ст. 7 Закону України «Про амністію»від 8 липня 2011 року, амністія не застосовується до осіб, які мають дві і більше судимостей за вчинення тяжких злочинів. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був неодноразово засуджений за вчинення в тому числі і тяжких злочинів, вказані судимості в установленому законом порядку не зняті та не погашені. (т.1 .а.с. 200) За таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не є суб'єктом амністії.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що вирок постановлено відповідно до вимог ст.334 КПК України і підстав для його скасування не має, разом з тим вирок підлягає зміні в порядку ст. 365 КПК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Суворовського районного суду міста Херсона від 17 березня 2011 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

Цей же вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - змінити в порядку ст. 365 КПК України.

Виключити з мотивувальної частини вироку обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -рецидив злочину.

Врешті вирок залишити без зміни.

Судді:

Попередній документ
20088991
Наступний документ
20088993
Інформація про рішення:
№ рішення: 20088992
№ справи: 11-13562011
Дата рішення: 20.12.2011
Дата публікації: 26.12.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Херсонської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство