22.11.2011
Справа №22ц-4268/2011 Головуючий в І інстанції Палькова В.М.
Категорія 30 Доповідач: Кутурланова О.В.
22 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
При секретарі Шевардіній К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 19 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП,
В жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 11.12.2007 року о 15.40 годині на автошляху Одеса-Белгород-Дністровський Овідіопольського району Одеської області внаслідок порушення водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 правил дорожнього руху сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5
Внаслідок ДТП, їй, як пасажиру автомобіля «Шевроле Лачетти», було завдано тяжких тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток обличчя і основи черепу.
Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.10.2008 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України.
Посилаючись на те, що після скоєного ДТП вона тривалий час знаходилася на лікуванні і перенесла оперативне втручання, позивачка просила суд стягнути з відповідачів на її користь вартість придбаних лікарських засобів у розмірі 13722 грн., продуктів харчування у розмірі 9000 грн., транспортні витрати, пов»язані з необхідністю виїздити до м.Овідіополя для проведення слідчих дій та проходження судово-медичної експертизи у розмірі 4800 грн.
Крім того, посилаючись на те, що внаслідок ДТП вона зазнала сильного фізичного болю, перенесла складну операцію, її обличчя понівечено та має шрами, у зв»язку із чим вона, будучи публічною особою органів місцевого самоврядування, уникала публічних виступів, позивачка просила суд у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідачів 70 000 грн.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 19 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на підставі заяви позивачки залишено без розгляду.
Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 19 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди стягнено 20000 грн., з ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант Авто" в особі Одеської філії на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди стягнено 2550 грн., в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди відмовлено, в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1000 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_3 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 1000 грн. судового збору та витрат на ІТЗ в розмірі 120 грн. та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього 4000 в рахунок відшкодування моральної шкоди, 50 грн. судового збору та витрати на ІТЗ в сумі 60 грн., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що володільцем джерела підвищеної небезпеки в розумінні ст.1187 ЦК України на час скоєння ДТП був ОСОБА_2, який на підставі договору оренди з власником автомобіля керував транспортним засобом. Оскільки вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП підтверджена належними доказами, то відповідно до вимог ст.ст.23,1167,1187 ЦК України саме на нього має бути покладено обов»язок по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачці.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.
З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2007 року між власником автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір оренди строком на 1 місяць і п.6 договору визначено, що строк його дії автоматично продовжується, у випадку, якщо інше не буде визначено орендодавцем не пізніше чим за 1 день до закінчення строку дії договору (а.с.24-26).
Судом встановлено та підтверджується дослідженими у справі доказами, що 11.12.2007 року о 15.40 годині на автошляху Одеса-Белгород-Дністровський Овідіопольського району Одеської області внаслідок порушення водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 правил дорожнього руху сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5
Внаслідок ДТП пасажиру автомобіля «Шевроле Лачетти»ОСОБА_3, було завдано тяжких тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток обличчя і основи черепу.
Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.10.2008 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд прийняв до уваги характер та ступінь тілесних ушкоджень, завданих позивачці, необхідність проведення оперативного втручання та тривалого лікування для відновлення стану її здоров»я, перенесений нею фізичний біль та душевні страждання, суттєві зміни в організації життя ОСОБА_3 і виходячи з принципів розумності та справедливості вірно визначив розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 у сумі 20000 грн.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з”ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав правильну оцінку, обґрунтовано частково задовольнив позов, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги щодо завищеного розміру відшкодування моральної шкоди безпідставні, не обґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення судових витрат з відповідача, суд припустився помилки та не врахував, що судовий збір у справах за позовами про відшкодування моральної шкоди підлягає сплаті у розмірі 8,50 грн., а не 1000 грн., а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають сплаті у розмірі 37 грн., а не 120 грн.
За наведених обставин та відповідно до ст.309 ЦПК України ухвалене у справі рішення в частині стягнення судових витрат підлягає зміні, сума стягнення судового збору зменшенню з 1000 грн. до 8,50 грн., сума витрат на ІТЗ зменшенню з 120 грн. до 37 грн.
В іншій частині законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не перевірялась відповідно до положень ст.303 ЦПК України, оскільки сторонами не оскаржувалася.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 19 липня 2011 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат, зменшивши суму стягнення судового збору з 1000 грн. до 8,50 грн., витрат на ІТЗ з 120 грн. до 37 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді