18.10.2011
Апеляційний суд Херсонської області
Справа №22ц-3956/2011р. Головуючий в І інстанції Максимович І.В.
Доповідач: Кутурланова О.В.
2011 року жовтня місяця 18 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Орловської Н.В.
Суддів: Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
при секретарі: Шевардіній К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області від 08 серпня 2011 року у справі за поданням відділу державної виконавчої служби Каланчацького районного управління юстиції в Херсонській області про примусове проникнення до житлового будинку боржника ОСОБА_2,
08.08.2011 року Відділ державної виконавчої служби Каланчацького районного управління юстиції в Херсонській області звернувся до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в якому зареєстрована боржник ОСОБА_2, посилаючись на те, що вона ухиляється від виконання вимоги УПФУ в Каланчацькому районі № Ф-91 від 03.12.2010 року про стягнення з неї недоїмки зі страхових внесків в сумі 866,46 грн. на користь держави в особі УПФУ в Каланчацькому районі.
Ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 08 серпня 2011 року подання задоволено, надано державному виконавцю ВДВС Каланчацького РУЮ дозвіл на примусове проникнення до житлового будинку ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, із залученням працівників міліції.
В апеляційній скарзі на ухвалу суду ОСОБА_2 просить її скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні заявленого подання, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ВДВС Каланчацького РУЮ просить апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи подання ВДВС Каланчацького РУЮ суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що боржник ухиляється від добровільного виконання вимоги УПФУ в Каланчацькому районі; з моменту відкриття виконавчого провадження кошти в рахунок погашення заборгованості нею не перераховувалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника -фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
Судом встановлено, що 03.12.2010 року державним виконавцем ВДВС Каланчацького РУЮ відкрито виконавче провадження на підставі заяви про примусове виконання вимоги УПФУ в Каланчацькому районі № Ф-91 від 10.11.2010 року про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь УПФУ в Каланчацькому районі в сумі 866,46 грн., боржнику надано строк для добровільного виконання вимоги до 10.12.2010 року (а.с.4). Копія зазначеної постанови була направлена сторонам, що підтверджується копією витягу із журналу реєстрації вихідної кореспонденції (а.с. 39-41) та свідчить про належне виконання державним виконавцем вимог ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року, норми якої були чинними на час відкриття виконавчого провадження.
20.05.2011 року державним виконавцем здійснено черговий вихід за місцем реєстрації ОСОБА_2, однак вона, будучи завчасно попередженою про перевірку майнового стану, за місцем своєї реєстрації присутня не була, про що було складено відповідний акт (а.с. 8). Постановою від 05.08.2011 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця та надання дозволу на примусове проникнення до житлового будинку, оскільки надані державним виконавцем докази свідчать про ухиляння боржника від добровільного виконання вимоги УПФУ в Каланчацькому районі про стягнення з неї боргу та перешкоди, які чинить боржник державному виконавцю, умисно не допускаючи його до житлового будинку.
Доводи апеляційної скарги про те, що вимога про сплату боргу не є виконавчим документом до уваги колегії суддів не беруться, оскільки ч.4,5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»визначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Посилання ОСОБА_2 на те, що їй у передбаченому законом порядку не надсилалась копія постанови про відкриття виконавчого провадження і до моменту винесення оскаржуваної ухвали їй не було відомо про вчинені державним виконавцем дії спростовується наданими державним виконавцем документами, відповідно до яких ОСОБА_2 отримала постанову про відкриття провадження у справі від 03.12.2010 року; 16.12.2010 року та 17.12.2010 року зверталася до державного виконавця з заявою про зупинення виконавчого провадження (а.с. 43,44), а у подальшому в адміністративному судочинстві оспорювала законність постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 51,52).
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності відкриття виконавчого провадження є безпідставними, оскільки законність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження була предметом перевірки у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ВДВС Каланчацького РУЮ Херсонської області про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження і постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог, а відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права. доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307,312,314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області від 08 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: