18.10.2011
Справа № 22ц-3785/11р. Головуючий в І інстанції
Марківський О.В.
Категорія: 45 Доповідач Кутурланова О.В.
2011 року жовтня місяця 18 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Орловської Н.В.,
суддів Кутурланової О.В.,
Майданіка В.В.,
при секретарі Шевардіній К.Г.
з участю прокурора Пагуби Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Новотроїцького району Херсонської області, діючого в інтересах держави в особі Новотроїцької районної державної адміністрації Херсонської області, на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 січня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на земельну частку (пай), -
В грудні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на земельну частку (пай), зазначаючи, що в вересні 1997 року вона уклала договір зі ОСОБА_4, відповідно до умов якого придбала у останнього сертифікат ХС №0067716 на право на земельну частку (пай) розміром 17,25 умовних кадастрових га, виданий Новотроїцькою районною державною адміністрацією 10 липня 1997 року на ім'я ОСОБА_4.
На виконання умов договору вона сплатила ОСОБА_4 обумовлену між ними суму 1 000,00 грн., про отримання яких останній написав розписку. Підписати та нотаріально посвідчити угоду сторони домовилися в строк до кінця 1997 року. До вказано строку, обумовленого в усній формі, відповідач договір купівлі-продажу земельного сертифікату з позивачем не уклав.
14 березня 2002 року ОСОБА_4 отримав державний акт на земельну ділянку ІІ -ХС №022765 площею 12,66 га виданий Подівською сільською радою і ОСОБА_3 вдруге сплатила відповідачу 1 000,00 грн. за продаж земельної ділянки, про що той написав відповідну розписку.
Посилаючись на те, що між нею та за життя ОСОБА_4 було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору, вона умови угоди виконала -сплатила відповідні кошти за сертифікат, а син померлого ОСОБА_5, який є його єдиним спадкоємцем за законом, претензій майнового характеру до нею немає і факт укладання договору не заперечує, просила поновити строк для звернення до суду, визнати договір купівлі-продажу земельної частки (паю) дійсним, визнати за нею право власності на сертифікат на право на спірну земельну частку (пай).
Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 січня 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на земельну частку (пай) задоволено в повному об'ємі.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Новотроїцького району Херсонської області, діючий в інтересах держави в особі Новотроїцької районної державної адміністрації Херсонської області, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовити.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що в вересні 1997 року сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай) і відбулося виконання договору, але відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення, а тому цей договір слід визнати дійсним на підставі ст. 220 ЦК України.
Проте до такого висновку суд прийшов, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Так із матеріалів справи вбачається, що предметом спору в ній є дійсність договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай) у землі сільськогосподарського призначення, який відповідно до чинного законодавства підлягає нотаріальному посвідченню, але сторони допустили недодержання вимоги щодо форми правочину.
Застосувавши до спірних правовідносин ст.220 ЦК України, яка регулює правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору суд не звернув уваги на те, що зазначена норма матеріального права введена в дію з 01 січня 2004 року, в той час, як спірний правочин вчинений сторонами у вересні 1997 року і до нього, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей кодекс не застосовується.
Спірні правовідносини за часом їх виникнення регулюються ст.47 ЦК УРСР 1963 року, відповідно до частини другої якої, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
Однак, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у діючій на час розгляду судом справи постанові «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»від 28 квітня 1978 року №3 з послідуючими змінами, це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладання її були в наявності передбачені законом обмеження.
Відповідно до вимог ст.114 ЗК України в редакції 1991 року, що діяв на час вчинення спірного правочину, угоди укладені власниками земель з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок є недійсним.
При вирішенні даного спору судом не встановлений як сам факт ухилення відповідача від нотаріального оформлення угоди, так і факти щодо досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору та дотримання ними затвердженого наказом Мін'юсту України та Держкомзему України від 06.06.1996 року №14/5;48 (з послідуючими змінами) Порядку посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, в тому числі і щодо врахування права на земельну частку (пай), що була предметом відчуження, членами колективних сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, а також селянських (фермерських) господарств та громадян, які мають право їх створити (п.2 Порядку).
Також при розгляді справи суд не звернув увагу на те, що вказана позивачем в якості відповідача особа відповідно до акту цивільного стану не мала цивільної правоздатності, а тому не могла мати визначений судом статус і бути стороною у спірних правовідносинах.
За наявності вказаної обставини суд безпідставно не з'ясував коло спадкоємців померлого та не вирішив питання щодо заміни вказаної позивачем в якості відповідача особи на належного відповідача, який мав би цивільну правоздатність.
Доказів про те, що вказана в якості співвідповідача особа - ОСОБА_5 є правонаступником власника права на земельну частку (пай) та належним співвідповідачем матеріали справи не містять.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, не доведені, а рішення суду, як таке, що не ґрунтується на законі та відповідних доказах підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову за необґрунтованістю з наведених вище підстав.
На підставі викладеного, ст.47 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст. 144 ЗК України в редакції 1991 року, керуючись ст.ст.303,307,309,УПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Новотроїцького району Херсонської області, діючого в інтересах держави в особі Новотроїцької районної державної адміністрації Херсонської області, задовольнити.
Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 січня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на земельну частку (пай) відмовити за необґрунтованістю.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: