Справа № 2-1156/11
12.12.2011 року Бериславський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - судді Сіянка В. М.
за участю:
секретаря Тимофієнко І. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна,
03.10.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з первісним позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, нажитого ними під час шлюбу, посилаючись на те, що з 24.11.2000 року перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей, які проживають разом із нею. Рішенням Бериславського районного суду від 12.09.2011 року шлюб між ними розірвано. За час проживання у шлюбі ними було придбано наступне майно: меблі дитячі вартістю 1800 грн.; спальний гарнітур вартістю 3600 грн.; диван дитячий вартістю 200 грн.; телевізор «UNIVERSUM» вартістю 800 грн.; холодильник «DEWOO» вартістю 2000 гривень; пральну машину «Сатурн» вартістю 1000 гривень; двері міжкімнатні 4 штуки загальною вартістю 1000 гривень; килим 2 штуки загальною вартістю 500 гривень; музичний центр вартістю 700 гривень; телевізор соні вартістю 100 грн.; вітальню вартістю 300 гривень; інвестиції у вуличний розподільчий газопровід до будинку відповідача на суму 7899,45 грн.; двері вхідні металеві вартістю 1350 грн.; супутникову антену вартістю 1200 грн.; вікна пластикові 6 штук вартістю 6870 грн.; меблі кухонні вартістю 1300 грн.; стільці 6 штук вартістю 300 грн.; ДВД «Сатурн» вартістю 300 грн.; стіл вартістю 400 грн.; автомобіль ВАЗ 21103, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 32320 грн. Всього майна було придбано на суму 62789 грн., тобто кожній сторін припадає майна на суму 31394,50 грн. Крім цього було придбано підсобне господарство, яке складається із птиці у кількості 30 штук, кабана та двох поросят, а також зерно ячменю кількістю 900 кг, які позивачка просила залишити їй, оскільки з нею проживають малолітні діти.
У відповідності до ч. 1 ст. 57 СК України просила суд визнати за нею право особистої приватної власності на меблевий гарнітур-стінку, диван з двома кріслами та трюмо, оскільки дані меблі їй подарувала її мати. Просила суд виділити їй у власність наступне майно: меблі дитячі вартістю 1800 грн.; спальний гарнітур вартістю 3600 грн.; диван дитячий вартістю 200 грн.; телевізор «UNIVERSUM» вартістю 800 грн.; холодильник «DEWOO» вартістю 2000 гривень; пральну машину «Сатурн» вартістю 1000 гривень; двері міжкімнатні 2 штуки загальною вартістю 400 гривень, всього на суму 9800 гривень. Стягнути з відповідача на її користь ? частки центральної газової труби в сумі 3949 грн., яка була укладена до будинку відповідача та ? частки вартості автомобіля ВАЗ 21103, реєстраційний номер НОМЕР_1, яка складає 16160 грн., а всього стягнути з відповідача на її користь 29909 грн. Відповідачу просила виділити на праві особистої приватної власності наступне майно: килим 2 штуки загальною вартістю 300 гривень; музичний центр вартістю 700 гривень; вітальню вартістю 300 гривень; телевізор Соні вартістю 100 гривень; двері міжкімнатні 2 штуки загальною вартістю 400 гривень інвестиції у вуличний розподільчий газопровід до будинку відповідача на суму 7899,45 грн.; двері вхідні металеві вартістю 1350 грн.; супутникову антену вартістю 1200 грн.; вікна пластикові 6 штук вартістю 6870 грн.; меблі кухонні вартістю 1300 грн.; стільці 6 штук вартістю 300 грн.; стіл вартістю 400 грн.; автомобіль ВАЗ 21103, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 32320 грн. просила суд також стягнути із відповідача на її користь судові витрати та витрати на правову допомогу.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні, з підстав, викладених у позові.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, пред'явив зустрічний позов про поділ майна, в якому із загального обсягу майна не погодився із вартістю дитячих меблів, оцінивши їх на суму 2490 грн.; 2 килими - оцінені у 500 гривень; 6 стільців оцінені у 1800 гривень; стіл оцінений у 560 гривень, а щодо решти майна, заявленої до поділу позивачкою за первісний позовом - погодився із кількістю майна та його вартістю. Зазначив, що телевізор «Соні» вартістю 100 гривень був подарений йому ОСОБА_3, а тому не підлягає поділу. Автомобіль ВАЗ 21103, реєстраційний номер НОМЕР_1 не придбавався ними у власність, а взято у користування, власником автомобіля залишається ОСОБА_4 Газової труби вони не придбавали, а внесли до газового кооперативу «Іскра» 7899,45 грн. на будівництво вуличного розподільчого газопроводу. Крім того, для обробітку землі ним було отримано позику в сумі 6000 гривень від ОСОБА_2 Меблі (меблевий гарнітур-стінку вартістю 3370 грн., диван з двома кріслами вартістю 2990 грн. та трюмо вартістю 200 грн.) їм на весілля обом за весільним столом при гостях подарувала мати позивачки за первісним позовом, а тому дані меблі є спільною сумісною власністю подружжя, які підлягають поділу між ними.
Просив суд виділити йому у власність наступне майно: двері вхідні металеві вартістю 1350 грн.; супутникову антену вартістю 1200 грн.; вікна пластикові 6 штук вартістю 6870 грн.; меблі кухонні вартістю 1300 грн.; двері вхідні металеві вартістю 1350 грн.; двері міжкімнатні 2 штуки загальною вартістю 500 гривень; килим вартістю 250 грн.; спальний гарнітур вартістю 3600 грн.; холодильник «DEWOO» вартістю 2000 гривень; супутникову антену вартістю 1200 грн., всього майна на загальну суму 15770 грн. відповідачці за зустрічним позовом виділити на праві особистої приватної власності: меблі дитячі вартістю 2490 грн.; диван дитячий вартістю 200 грн.; 2 килими вартістю 500 гривень; телевізор «UNIVERSUM» вартістю 800 грн.; пральну машину «Сатурн» вартістю 1000 гривень; двері міжкімнатні 2 штуки загальною вартістю 500 гривень; музичний центр вартістю 700 гривень; вітальню вартістю 300 гривень; інвестиції у вуличний розподільчий газопровід до будинку відповідача на суму 7899,45 грн.; меблі кухонні вартістю 1300 грн.; стільці 6 штук вартістю 1800 грн.; стіл вартістю 560 грн.; меблевий гарнітур-стінку вартістю 3370 грн.; диван з двома кріслами вартістю 2990 грн.; та трюмо вартістю 200 грн. на загальну суму 16460 грн. Також виділити відповідачці за зустрічним позовом підсобне господарство, компенсувавши йому ? частки його вартості, стягнути з відповідачки на його користь 3000 гривень в якості компенсації ? частки позики, із загальної суми позики в 6000 гривень.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вважає первісний та зустрічний позови такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 25.11.2000 року по 12.09.2011 року сторони перебували у шлюбі між собою, який розірваний рішенням Бериславського районного суду (а. с. 9). Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей (а. с. 11-12), які проживають разом з позивачкою, що не заперечується відповідачем за первісним позовом.
За час проживання у шлюбі сторонами було придбано наступне майно: диван дитячий вартістю 200 грн.; телевізор «UNIVERSUM» вартістю 800 грн.; холодильник «DEWOO» вартістю 2000 гривень; пральну машину «Сатурн» вартістю 1000 гривень; двері міжкімнатні 4 штуки загальною вартістю 1000 гривень; 2 килими вартістю 500 гривень; музичний центр вартістю 700 гривень; вітальню вартістю 300 гривень; 900 кг ячменю вартістю 1170 грн.; кабан вартістю 3600 грн.; поросята 2 штуки загальною вартістю 700 грн.; птицю вартістю 600 грн.; двері вхідні металеві вартістю 1350 грн.; супутникову антену вартістю 1200 грн.; вікна пластикові 6 штук вартістю 6870 грн.; меблі кухонні вартістю 1300 грн.; стільці 6 штук вартістю 1050 грн. (300 грн. + 1800 грн./2); стіл вартістю 480 грн. (400 грн. + 560 грн./2).
Також подружжям було інвестовано у будівництво вуличного розподільчого газопроводу до будинку відповідача за первісним позовом 7899,45 грн., шляхом внесення коштів до газового кооперативу «Іскра», що не заперечувалося сторонами та не потребує доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
У судовому засіданні було встановлено, що телевізор «Соні» вартістю 100 грн. був подарений ОСОБА_5 його сусідом ОСОБА_6, що було підтверджено останнім у судовому засіданні під час його допиту в якості свідка, а тому даний телевізор, у відповідності до ч. 1 ст. 57 СК України є особистою приватною власністю ОСОБА_2 та не підлягає поділу між сторонами.
Твердження ОСОБА_1 про те, що меблевий гарнітур-стінку, диван з двома кріслами та трюмо є її особистою приватною власністю, оскільки подарене їй матір'ю не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні та спростовується показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні, в тому числі і самою матір'ю позивачки за первісним позовом, яка у судовому засіданні погодилася з тим, що подарувала меблі обом сторонам за весільним столом як подарунок їм на весілля.
Таким чином меблевий гарнітур-стінку, диван з двома кріслами та трюмо є спільною сумісною власністю, яке підлягає поділу між ними, за цінами, зазначеними відповідачем за зустрічним позовом (а. с. 28).
Згідно статті 70 С К України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
За статтею 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
З урахуванням позиції сторін, проживанням дітей із позивачкою за первісним позовом, перебуванням будинку у власності відповідача за первісним позовом, тією обставиною, що відповідач залишився проживати у своєму будинку, в якому сторони проживали однією сім'єю, на думку суду майно, нажите сторонами за час шлюбу та яке перебуває у їх спільній сумісній власності необхідно поділити між сторонами наступним чином:
виділити ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності:
меблі дитячі вартістю 2145 грн.; спальний гарнітур вартістю 3600 грн.; диван дитячий вартістю 200 грн.; телевізор «UNIVERSUM» вартістю 800 грн.; холодильник «DEWOO» вартістю 2000 гривень; пральну машину «Сатурн» вартістю 1000 гривень; двері міжкімнатні 2 штуки загальною вартістю 450 гривень; килим вартістю 400 гривень; музичний центр вартістю 700 гривень; вітальню вартістю 300 гривень; диван з двома кріслами вартістю 2990 гривень; трюмо вартістю 200 гривень, меблеву стінку вартістю 3570 грн., всього майна на суму 18155 гривень.
виділити ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності:
інвестиції у вуличний розподільчий газопровід на суму 7899,45 грн.; 900 кг ячменю вартістю 1170 грн.; кабан вартістю 3600 грн.; поросята 2 штуки загальною вартістю 700 грн.; птицю вартістю 600 грн.; двері вхідні металеві вартістю 1350 грн.; супутникову антену вартістю 1200 грн.; вікна пластикові вартістю 6870 грн.; двері міжкімнатні 2 штуки загальною вартістю 450 грн.; килим вартістю 400 грн.; меблі кухонні вартістю 1300 грн.; стільці 6 штук вартістю 1050 грн.; стіл вартістю 480 грн., всього майна на суму 27069,45 гривень;
Із відповідача на користь позивачки за первісним позовом підлягає стягненню сума компенсації вартості її частки у спільному майні подружжя у розмірі 4457,23 грн. (18155 грн. + 27069,45 грн./2 - 18155 грн.).
Також суд вважає за можливе не стягувати із позивачки на користь відповідача за первісним позовом суму компенсації ? частки суми позики у розмірі 3000 гривень, оскільки сума позики у розмірі 6000 гривень була використана відповідачем на вирощування зерна ячменю, яке суд залишив відповідачу разом із підсобним господарством, вартість якого має тенденцію до зростання, що дає змогу відповідачу компенсувати суму позики за рахунок продажу підсобного господарства в майбутньому.
При цьому вимога позивачки за первісним позовом про поділ між сторонами автомобіля ВАЗ 21103, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 32320 грн. не підлягає задоволенню, так як згідно свідоцтва про реєстрацію власником зазначеного автомобіля є ОСОБА_4 (а. с. 26), а довіреність, видана нею відповідачу (а. с. 27), не є підставою для переходу до останнього права власності на автомобіль.
Вимога позивачки за первісним позовом про стягнення з відповідача суми понесених нею витрат на надання правової допомоги задоволенню не підлягає, оскільки позивачкою не надано доказів понесення таких витрат та їх розміру.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57-63, 69-71 СК України, ст. ст. 355, 364, 368-372 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-66, 209, 212, 214-215ЦПК України, суд
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна задовольнити частково.
Поділити майно, що перебувало у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином:
виділити ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності:
меблі дитячі вартістю 2145 грн.; спальний гарнітур вартістю 3600 грн.; диван дитячий вартістю 200 грн.; телевізор «UNIVERSUM» вартістю 800 грн.; холодильник «DEWOO» вартістю 2000 гривень; пральну машину «Сатурн» вартістю 1000 гривень; двері міжкімнатні 2 штуки загальною вартістю 450 гривень; килим вартістю 400 гривень; музичний центр вартістю 700 гривень; вітальню вартістю 300 гривень; диван з двома кріслами вартістю 2990 гривень; трюмо вартістю 200 гривень, меблеву стінку вартістю 3570 грн., всього майна на суму 18155 гривень.
виділити ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності:
інвестиції у вуличний розподільчий газопровід на суму 7899,45 грн.; 900 кг ячменю вартістю 1170 грн.; кабан вартістю 3600 грн.; поросята 2 штуки загальною вартістю 700 грн.; птицю вартістю 600 грн.; двері вхідні металеві вартістю 1350 грн.; супутникову антену вартістю 1200 грн.; вікна пластикові вартістю 6870 грн.; двері міжкімнатні 2 штуки загальною вартістю 450 грн.; килим вартістю 400 грн.; меблі кухонні вартістю 1300 грн.; стільці 6 штук вартістю 1050 грн.; стіл вартістю 480 грн., всього майна на суму 27069,45 гривень;
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень 23 копійки в якості компенсації її частки у майні, виділеному ОСОБА_2
Телевізор «Соні» вартістю 100 гривень визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В. М. Сіянко