Справа № 1519/2-5579/11
Іменем України
14 грудня 2011 року
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого -судді Гуревський В.К.
за секретаря -Кузнецовій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приват Банк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Позивач звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на такі обставини. Сторони 26 липня 2007 року уклали договір № ODТІАЕ000026036, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит (грошові кошти) в сумі 27765,13 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.07.2012 року. У якості забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем було укладено договір застави рухомого майна, відповідно до якого відповідач передає в заставу -автомобіль NISSAN модель: Х-ТгаіІ, рік випуску 2002, тип ТЗ: Легковий універсал, № кузова/шасі: JN1TANT30U0024299, реєстраційний номер: ВН6318ВН, що належить на праві власності ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1). Однак у порушення кредитних зобов'язань відповідач ухиляється від належного виконання прийнятих на себе кредитних зобов'язань, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, на позовних вимогах наполягав у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених представником позивача письмових доказів.
Відповідно до укладеного договору № ODТІАЕ000026036 від 26 липня 2007 року відповідач прийняв у позивача в якості кредиту (грошові кошти) в сумі 27765,13 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.07.2012 року.
В забезпечення виконання зобов'язань між ПриватБанком (зараз -Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приват Банк”, згідно із довідки АА №241170 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 21.07.2009 року, свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №054809, банківської ліцензії №22 від 29 липня 2009 року) та ОСОБА_1 було укладено договір застави рухомого майна, відповідно до якого відповідач передає в заставу -автомобіль NISSAN модель: Х-ТгаіІ, рік випуску 2002, тип ТЗ: Легковий універсал, № кузова/шасі: JN1TANT30U0024299, реєстраційний номер: ВН6318ВН, що належить на праві власності ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).
Згідно з п. 24 договору застави рухомого майна, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання 3аставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Всупереч умов цього договору до цього часу відповідач не дотримувався вказаних зобов'язань, у зв'язку з цим у відповідача перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк” виникла заборгованість.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконував свої обов'язки, станом на 27.05.2011 року виникла заборгованість по поверненню кредиту в сумі 16920,39 доларів США, яка складається з: - 14228,16 доларів США - заборгованість за кредитом; - 2359,77 долар США - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 205,52 долар США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; - 126,94 долар США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
В зв'язку з порушенням умов кредитного договору відповідачу банком була направлена повідомлення № 30.1.0.0/2 -519 від 20.05.2011 року про повернення заборгованості за кредитним договором. Відповідь на письмову вимогу банку боржник не надав, заборгованість за кредитом не сплатив.
Оскільки грошове зобов'язання виконано відповідачем не було, він порушив вимоги ст. 1054 ЦК України, за якою позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту в строки й у порядку, встановленому договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).
Згідно з ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад).
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та звернути стягнення на предмет застави у межах заявлених вимог.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути державне мито в розмірі 1348,56 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,0 грн. з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 16, 526, 530, 590, 611, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” -задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODTIAE00002636 від 26.07.2007 року в сумі 16920,39 Доларів США звернути стягнення на предмет застави: автомобіль NISSAN модель: Х-ТгаіІ, рік випуску 2002, тип ТЗ: Легковий універсал, № кузова/шасі: JN1TANT30U0024299, реєстраційний номер: ВН6318ВН, що належить на праві власності ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»суму сплаченого державного мита в розмірі 1348,56 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,0 грн.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: Гуревський В.К.