Рішення від 13.12.2011 по справі 2-420/11

Справа № 2-420/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2011рокуРоздольненський районний суд АР Крим в складі:

головуючого судді - Крючкова І.І.,

при секретарі -Марченко Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Роздольне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Славненської сільської ради, третя особа: відділ держкомзему у Роздольненському районі АР Крим та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Славненської сільської ради, третя особа: відділ держкомзему у Роздольненському районі АР Крим про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та Славненської сільської ради про скасування рішення. Позивач ОСОБА_1 стверджує, що рішення Славненської сільської ради від 28.01.2003 року про виділ земельної ділянки, розташованої за адресою: АР Крим, Роздольненський район, с. Стерегуще, вул. Руденко 21, ОСОБА_2 є незаконним, оскільки частина земельної ділянки, яка їй була виділена накладається на земельну ділянку, якою він тривалий час користується та на якій він вже звів певні споруди. У зв'язку з чим просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Славненської сільської ради від 24 липня 2003 року про виділ земельної ділянки ОСОБА_2

При розгляді даної справи було встановлено, що в провадженні Роздольненського районного суду знаходиться позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і ухвалою суду ці справи були об'єднанні в одне провадження.

ОСОБА_2 в обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що земельна ділянка, розташована в с. Стерегуще, по вул. Руденко, 21 належить їй на праві приватної власності, а ОСОБА_1 чинить перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою, шляхом встановлення паркану, який частково зайняв територію цієї землі і просить суд скасувати рішення Славненської сільської ради від 26.05.2003 року про передачу земельної ділянки яка розташована за адресою: с. Стерегуще, вул. А.Кіма 10, ОСОБА_1 та усунути перешкоди у користуванні своєю земельною ділянкою.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволення з наступних підстав.

Статтею 3 Цивільно-процесуально кодексу України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідно до, копії державного акту серії КМ № 099488 земельна ділянка, яка розташована за адресою: АР Крим, Роздольненський район, с. Стерегуще, вул. Руденко 21, належить ОСОБА_2.

Підставою для видачі цього акту є рішення Славненської сільської рад 12 сесії 24 скликання від 24 липня 2003 року.

Згідно із статтею 118 ч. 1 Земельного кодексу України, в редакції 2003 року, яка діяла на момент передачі земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_2, громадяни зацікавлені у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Земельна ділянка, яка виділялася ОСОБА_2 знаходиться на території юрисдикції Славненської сільської ради, таким чином рішення Славненської сільської рад 12 сесії 24 скликання від 24 липня 2003 року є законним та таким, що не виходить за межі законодавства 2003 року. У зв'язку з чим у суду немає підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 що до визнання незаконним рішення сільської ради від 28.01.2003 року про надання земельної ділянки ОСОБА_2 та що до визнання незаконним державного акту про право власності на земельну ділянку від 20.08.2003 року виданий ОСОБА_2.

Рішенням Славненської сільської ради від 26.05.2003 року було передано земельну ділянку, яка розташована за адресою: с. Стерегуще, вул. А.Кіма 10, ОСОБА_1. В наслідок чого виникло накладання земельної ділянки ОСОБА_1 та земельної ділянки ОСОБА_2

Стаття 121 Земельного Кодексу України закріплює, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у селах, не більше 0,25 га.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір земельної ділянки, яка може бути передана у власність громадянина для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у селах, повинна бути не більше 0,25 га., однак, це не означає, що земельна ділянка, яка передається у власність не може бути меншою вказаної площі по її фактичному використанню відповідно до розробленої та затвердженої технічної документації, тобто у суду не має законних підстав, для задоволення вимоги ОСОБА_2, що до скасування рішення Славненської сільської ради від 26.05.2003 року про передачу земельної ділянки ОСОБА_1.

У відповідності до статті 373 ч. 4 Цивільного кодексу України Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Статтею 386 Цивільного кодексу України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Ще ширше «захист власності»в контексті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тлумачиться Європейським Судом з прав людини. Якщо особі відповідно до національного законодавства країни належить яке-небудь право, що складає певний матеріальний актив, вона може захистити це право відповідно до правил про захист права власності.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами. Доведенню підлягають обставини, що мають значення для постанови рішення по справі і відносно яких у сторін виникає спір.

Оскільки в судовому засіданні ОСОБА_1 та інші учасники процесу не заперечували того, що на частині земельної ділянки ОСОБА_3 встановлений паркан, а у відповідності до статті 61 Цивільно-процесуального кодексу України, обставини, що визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, також ОСОБА_1 суду не надав документи на підтвердження право власності на його земельну ділянку, а саме державного акту на землю і не надав документів, яки би підтверджували право власності на споруди, які знаходяться на частині земельної ділянки ОСОБА_2, а на запитання суду чи існують вони, він відповів, що цих документів не існує взагалі. Також суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на акт від 27.10.2005 року (т.1 а.с.4), у якому зафіксовано, що він вже займає спірну земельну ділянку і те що ця земельна ділянка не була вільна при виділу її ОСОБА_3, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи, а саме державним актом серії КМ № 099488 про право власності на земельну ділянку виданим 20.08.2003 року (т.2 а.с.7), тобто державний акт на земельну ділянку ОСОБА_3 було видано раніше ніж той акт від 27.10. 2005 року, на який послався ОСОБА_1 Таким чином пред'явлений негаторний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 373, 386, Цивільного кодексу України, ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, що до визнання незаконним рішення сільської ради від 28.01.2003 року про надання земельної ділянки ОСОБА_2 -відмовити, що до визнання незаконним державного акту про право власності на земельну ділянку від 20.08.2003 року виданий ОСОБА_2 -відмовити.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2, що до скасування рішення Славненської сільської ради від 26.05.2003 року про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 -відмовити. Позовні вимоги ОСОБА_2, що до зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди -задовольнити. Зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належної їй земельної ділянки та знести самовільно встановлену споруду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Роздольненський районний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя