21.12.2011
Справа № 2-1034/11
21 грудня 2011 року смт Леніне
Ленінський районний суд АРКрим в складі:
головуючої- судді ОСОБА_1,
при секретарі Абдурамановій Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт Леніне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ВГІРФО Ленінського РВ ГУ МВС України в АРК про виселення без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстрації, -
Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до відповідача, третя особа: ВГІРФО Ленінського РВ ГУ МВС України в АРК про виселення без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстрації. Посилаючись на норми ст. 116, 191 ЖК України мотивує позов тим, що він є власником приватизованої квартири АДРЕСА_1 АРК і 10 лютого 2010 року зареєстрував відповідача, як члена своєї сім,ї. Однак син раз у пів року приходить в квартиру у нетверезому стані та погрожуючи вимагає половину квартири. Оскільки цей факт перешкоджає йому, як власнику у користуванні і розпорядженні квартирою, просить усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом виселення та зняття відповідача з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 АРК.
У судове засідання сторони не з'явилися повторно, були належним чином повідомлені з повідомленням про вручення, від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності на позові наполягає, відповідач причин неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.
Представник ВГІРФО Ленінського РВ СМУ ГУМВС України АР Крим у судове засідання не з'явився, про слухання справи сповіщений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю їх представника.
Дослідивши матеріали справи та докази, надані суду відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суд дійшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 АРК, згідно свідоцтва про право приватної власності на квартиру. З наданих суду документів вбачається, що у квартирі зареєстрований відповідач -син позивача - ОСОБА_3, який був зареєстрований в якості члена сім'ї власника квартири.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право усунення будь-яких порушень його прав хоч би ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК України).
Суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі, доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ст. 11 ЦПК України).
Позивач просить усунути перешкоди у користуванні власністю відповідно до ст. ст. 116,191 ЖК України та виселити відповідача з квартири відповідно до ст. 116 ЖК України.
Однак досліджені у судовому засіданні письмові докази в тому числі і матеріали про відмову в порушенні відносно ОСОБА_3 кримінальної справи, за заявою ОСОБА_2, видно, що відповідач ніяким чином не перешкоджає позивачу у проживанні в квартирі, оплачує комунальні послуги, і це не спростовано позивачем.
Тобто в судовому засіданні встановлено, що позивач вимагає виселення відповідача відповідно до ст. 116 ЖК України.
Згідно ст. 109 ЖК України виселення із займаного житлового приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
А відповідно до приписів ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використають його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до норм закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України (Постанова № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»(редакція з 25.05.1998 року) при вирішенні справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одному будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може ставитися, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результаті.
Позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу порушення відповідачами правил співжиття, їх антигромадської поведінки, тощо.
Розглянувши дану цивільну справу у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за не доведеністю.
На підставі ст.ст. 116,191 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, с у д -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ВГІРФО Ленінського РВ ГУ МВС України в АРК про виселення без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстрації відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Українець Л.І.