Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317
Іменем України
19.12.2011Справа №5002-28/5199-2011
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарба ЛТД» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, б. 11/1).
До відповідача - Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (95000, м. Сімферополь, просп. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1).
Про стягнення 153 894,36 грн.
Суддя С.О. Лукачов
представники:
Від позивача - не з'явився, повідомлений належним чином.
Від відповідача - ОСОБА_1 - ю/к. 1 кат. відділу, довіреність № 11/46 від 01.07.2011р.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакофарба ЛТД» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про зобов'язання сплатити на користь позивача заборгованість в розмірі 153 894,36 грн., з яких 144 864,00 грн. - сума основного боргу, 7 566,66 грн. - сума пені за прострочку оплати товару за договором, 1 463,70 грн. - сума 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання щодо сплати за отриманий товар за договором поставки № 179 від 17.03.2011р.
19 грудня 2011р. у судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що акт звірки № 320 станом на 01.11.2011р. підписано бухгалтером Бази виробничо-технічного обслуговування та комплектації та скріплено печаткою Бази, однак остання не є юридичною особою - ДАТ «Чорноморнафтогаз», і акт не повинен розглядатися як доказ наявності заборгованості перед позивачем.
Також, 19.12.2011р. після судового засідання до господарського суду АР Крим поштою надійшла заява про уточнення формулювання позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути заборгованості в розмірі 153 894,36 грн., з яких 144 864,00 грн. - сума основного боргу, 7 566,66 грн. - сума пені, 1 463,70 грн. - сума 3% річних.
У справі оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.
Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
17 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лакофарба ЛТД» (постачальник) та Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз», правонаступником всіх прав та обов'язків якого виступає Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», що вбачається зі статуту останнього, укладено договір поставки № 179 (а. с. 9-13).
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник (позивач) зобов'язується передати (поставити) у визначений строк у власність покупця (відповідача) товар у відповідності до Специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах, визначених цим договором.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 144 864,00 грн., що вбачається з видаткової накладної № РН-0001352 від 20.04.2011р (а. с. 17). Відповідно до відмітки на зазначеній накладній товар отримав завскладом ОСОБА_2 Бази ВТО ДАТ «Чорноморнафтогаз» на підставі довіреності № 99/634 від 19.04.2011р. (а. с. 18) та акту прийому-передачі товару від 22.04.2011р. (а. с. 19).
Факт отримання відповідачем товару на суму 144 864,00 грн. підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у графі «отримав» вищевказаної видаткової накладної.
Відповідно до п. 4.1 договору, сума договору становить 144 864,090 грн., в тому числі ПДВ - 24 144,00 грн. Ця ціна товару є звичайною.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу протягом 90 календарних днів після поставки товару та підписання акту прийому-передачі.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідач, в порушення договірних зобов'язань, не сплатив за отриманий товар, у зв'язку з чим, за останнім склалася заборгованість в розмірі 144 864,00 грн.
26 вересня 2011р. позивач направив відповідачу претензію, в якій вимагав сплатити суму заборгованості а розмірі 144 864,00 грн. до 26.10.2011р. Проте, відповідачем не було сплачено суму боргу.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання товару та не сплату його вартості, що підтверджується фіксацією судового процесу за допомогою технічних засобів.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на наведені норми Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 144 864,00 грн. підлягають задоволенню.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочку оплати товару за договором в розмірі 7 566,66 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.3 договору поставки № 179 передбачено, що в разі несвоєчасного проведення остаточного розрахунку за поставлену партію товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочки платежу від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок суми позову позивача у частині нарахування пені, суд знаходить його вірним, у зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 7 566,66 грн. за період з 23.07.2011 року по 22.11.2011 року.
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 1 463,70 грн.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по оплаті за отриманий товар, суд визнає вимоги позивача щодо нарахування 3% річних обґрунтованими, а суму у розмірі 1463,70 грн. такою, що підлягає стягненню на користь останнього.
Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості та контррозрахунок суми позову, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.
Витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 3 077,89 грн., судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 19.12.2011р.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України - 21.12.2011р.
Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарба ЛТД» суму заборгованості в розмірі 144 864,00 грн., пеню в розмірі 7 566,66 грн., 3% річних в розмірі 1 463,70 грн., судовий збір в розмірі 3077,89 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Лукачов С.О.