Справа №: 1/0306/380/11
м. Ковель 01.11.2011
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Луньової Т.М.,
за участі секретаря - Бєлих Н.Б.,
прокурора -Волинець С.М.,
підсудної -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадяники України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово безробітної, заміжньої, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, -у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -
07 серпня 2011 року, близько 17.00 год. ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на футбольному майданчику, що по вул. Ковельській в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області, з метою таємного викрадення чужого майна наказала своєму малолітньому сину -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, принести їй два мобільні телефони та сонцезахисні окуляри, що знаходились біля штанги воріт на футбольному полі, що останній і зробив. Використавши дитину, у такий спосіб, для вчинення злочину, підсудна таємно викрала належне потерпілому ОСОБА_3 майно, а саме мобільний телефон марки «Нокіа 3110», імей 356418025155080, вартістю 300 грн., у якому було встановлено флешкартку вартістю 180 грн. та сім картку оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 грн., на рахунку якої було 180 грн.; мобільний телефон марки «Самсунг Е-1080»імей 5737803098699, вартістю 120 грн., у якому було встановлено сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилось 30 грн. та сонцезахисні окуляри, вартістю 110 грн., а всього майна на загальну суму 955 грн.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 винною себе у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю, у вчиненому розкаялась і прохає її суворо не карати. Показала, що, що 07 серпня 2011 року, близько 17 години вона разом із своїми знайомими та малолітньою дитиною відпочивали на центральному стадіоні смт. Люблинець Ковельського району. Біля футбольних воріт стадіону вона побачила два мобільні телефони та сонцезахисні окуляри, які хтось залишив без нагляду. Спокусившись даною обставиною, вона вирішила вчинити крадіжку зазначених речей і з метою реалізації своїх злочинних намірів наказала своєму трирічному сину принести їй телефони та окуляри. Незаконно заволодівши зазначеним майном, підсудна пішла зі стадіону. Через кілька хвилин її наздогнав потерпілий, котрий помітив свої окуляри у неї в руках. Пояснивши потерпілому, що окуляри знайшов її малолітній син, вона віддала їх потерпілому, однак не зізналась у викраденні мобільних телефонів. Сім-картки з викрадених телефонів вона викинула, попередньо перевівши гроші, які знаходились на них, своїм знайомим. Один з телефонів віддала для користування своєму чоловікові, а інший продала своїй знайомій ОСОБА_4 за 100 грн. Про те, що речі здобуті злочинним шляхом нікому не повідомляла. Пізніше зазначені телефони були вилучені працівниками міліції.
Крім повного визнання своєї вини підсудною ОСОБА_1, винуватість останньої у скоєнні інкримінованого їй злочину повністю доведена зібраними в справі доказами, фактичні обставини щодо яких не оспорюються учасниками судового слідства.
Оскільки підсудною повністю визнаються і не оспорюються фактичні обставини справи, суд вважає недоцільним досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які не оспорюються ні підсудною, ні потерпілими у справі, який у ході попереднього розгляду справи заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності, зменшивши розмір цивільного позову до 1000 грн.
Відтак суд приходить до висновку, що органами досудового слідства дії підсудної ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 186 КК України.
Своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна підсудна ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України.
При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного підсудною злочину та особу винної у їх сукупності, як то позитивну характеристику підсудної з місця проживання, наявність на утриманні підсудної малолітньої дитини.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудної суд відносить добровільне щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину.
До обставин, що обтяжують покарання підсудної суд відносить вчинення підсудною злочину у стані алкогольного сп'яніння, з використанням малолітньої дитини.
За обставин наведених вище суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_1 можливе без ізоляції її від суспільства, призначивши покарання в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт.
Цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 323, 324 КПК України,
ОСОБА_1 Юрійвну визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази у справі: мобільний телефон марки «Нокіа 3110», імей 356418025155080, мобільний телефон марки «Самсунг Е-1080», імей 5737803098699 та сонцезахисні окуляри залишити у власності потерпілого ОСОБА_3
Стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 1000 грн. матеріальної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайсуд протягом п*ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Головуюча Т.М.Луньова