"21" грудня 2011 р. Справа № 57/218-10(59/264-08)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., - головуючого,
Жукової Л.В.,
Студенця В.І.
розглянувши касаційну скаргуфізичної особи підприємця ОСОБА_4
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 року
у справі господарського судуХарківської області
за позовомфізичної особи підприємця ОСОБА_4
доприватної виробничо-комерційної фірми "Істок"
3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Харківська міська рада;
Управління з контролю за використанням та охороною земель;
КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації";
АК "Харківобленерго";
Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області
за участю прокуратуриХарківської області
прознесення об'єкту самочинного будівництва,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:ОСОБА_5,
- відповідача:
- 3-тіх осіб:
- прокуратури:не з"явився,
не з"явився,
не з"явився,
У грудні 2008 року ФОП ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми "Істок" про знесення об"єкту самочинного будівництва по вул. Скрипніка, 18 у м. Харкові.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2011 року позов задоволено. Зобов"язано знести об"єкт самочинного будівництва по вул. Скрипкіна,18 у м. Харкові.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 року рішення місцевого господарського суду від 31.01.2011 року скасовано і прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Апеляційне провадження в частині зустрічних позовних вимог припинено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, фізична особа підприємець ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 року скасувати і залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2011 року.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Приписами ст. ст. 18, 22 Закону України "Про основи містобудування" встановлено, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченого законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення) майна. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі рішення ХІХ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 25.12.2004 року №18/04 між Харківською міською радою та ПВКФ "Істок" був укладений договір від 19.08.2004 року, відповідно до умов якого відповідачу передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0091 га за адресою АДРЕСА_1, строком до 01.02.2007р. для будівництва тимчасового продовольчого магазину.
Рішенням державної технічної комісії було прийнято в експлуатацію тимчасовий продовольчий магазин за адресою АДРЕСА_1, ПВКФ "Істок", про що було складено акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №175 від 02.03.2005 р. "Про затвердження актів державних комісій про прийняття в експлуатацію об'єктів" було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 28.12.2004 року та вказано, що будівля загальною площею 62,6 кв.м. по за адресою АДРЕСА_1, є тимчасовою спорудою.
Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова № 22 від 06.02.2007 р. "Про присвоєння нежитловій будівлі тимчасового продовольчого магазину літ. "З-1"ПВКФ "Істок", розташованої за адресою АДРЕСА_1, було вказано, що зазначена нежитлова будівля літ. "З-1"ПВКФ "Істок" є тимчасовою спорудою.
Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова №22 від 06.02.2007р. "Про присвоєння нежитловій будівлі тимчасового продовольчого магазину, розташованої за адресою АДРЕСА_1, нової адреси -вул. Скрипника, 18.
Висновком будівельно-технічного дослідження, виконаним спеціалістом лабораторії судових будівельно-технічних досліджень ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса №153 від 29.07.2007р. встановлено, що будівля тимчасового продовольчого магазину за адресою м. Харків, вул. Скрипника, 18 не є тимчасовою спорудою та відноситься до капітальних будівель.
Відповідно до приписів ч.7 ст.376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Враховуючи вищевикладене, те, що будівництво спірної будівлі проводилось із дотриманням статей 18, 22 Закону України "Про основи містобудування" і дана будівля була прийнята в експлуатацію, а також те, що із позовом про знесення зазначеної будівлі звернулась фізична особа-підприємець, а органом владних повноважень такий позов, як то передбачено ст. 376 ЦК України не заявлявся, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова є повною, законною та обґрунтованою, прийнятою при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Щодо доводів скаржника, наведених у касаційній скарзі, то вони не заслуговують на увагу, оскільки не підтвердженні належними доказами, матеріалами справи та не спростовують висновків покладених в основу прийнятого судового рішення, а лише зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх судових інстанцій.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 року у справі № 57/218-10 (59/264-08) залишити без змін.
Головуючий, суддя М.М.Черкащенко
Судді Л.В.Жукова
В.І.Студенець