"19" грудня 2011 р. Справа № 17/161-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,
суддівГрейц К.В.,
Полянського А.Г.
розглянувши матеріали
касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Китко", м. Суми
на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року
у справі господарського суду Сумської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Труд-1", м. Суми
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Китко", м. Суми
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Геворкяна Норіка Тіграновича, м. Київ,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96", м. Суми
прозобов'язання вчинити певні дії
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Китко" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 року у справі № 17/161-10 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Китко" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року та постанову від 09.03.2011 року та залишити без змін ухвалу господарського суду Сумської області від 23.12.2010 року.
Перевіривши матеріали касаційної скарги та доданих до неї документів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду, оскільки скарга на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
За змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Китко" вже зверталось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, однак, у зв'язку з тим, що скаржником не було дотримано строку та форми подання касаційної скарги, ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2011 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі п. п. 1, 5 ст. 1113 ГПК України.
Колегією суддів Вищого господарського суду України було встановлено, що у відповідності до статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження ухвали від 05.07.2011 року Харківського апеляційного господарського суду (повний текст підписано 07.07.2011 року) закінчився 27.07.2011 року.
Вдруге касаційну скаргу скаржником було подано лише 21.10.2011 року, що підтверджується відтиском штемпеля поштового відділення зв'язку, а тому встановлений для оскарження судових актів строк було пропущено.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Всупереч наведеному, подана товариством з обмеженою відповідальністю "Китко" заява про поновлення строку на касаційне оскарження мотивована помилковим долученням до матеріалів касаційної скарги копії довіреності, виданої на представництво інтересів позивача, замість відповідача та направленням касаційної скарги 26.07.2011 року, на підтвердження чого додано повідомлення про вручення.
Проте, як вбачається з поданого повідомлення про вручення поштового відправлення, останнє не містить інформації про вміст відправленого конверту та на вказаному повідомлені відсутня відмітка Харківського апеляційного господарського суду в рядку "отримувач" про те, що така скарга дійсно надійшла до господарського суду апеляційної інстанції, що не може вважатись належним доказом в розумінні ст. 43 ГПК України.
Крім того, посилання на наявність в матеріалах справи копії довіреності на представника відповідача -Мазнєву С.Г. не приймається Вищим господарським судом України до уваги, з огляду на те, що при первинному зверненні до касаційної інстанції скаржником було додано довіреність на представництво інтересів позивача, що виключає подачу останнім скарги від імені відповідача і така суперечність не могла бути усунута судом касаційної інстанції.
Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що скаржник не довів господарському суду поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки не дотримання строку та форми подання касаційної скарги і повернення її скаржнику на підставі ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України не перериває перебіг цього строку та не є поважною причиною для відновлення строку, передбаченого ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, ніяких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження відповідачем наведено не було.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року у визначеному процесуальним кодексом порядку та строк залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Китко" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року підлягає поверненню скаржнику.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Китко" про відновлення строку на касаційне оскарження ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року у справі № 17/161-10 -відхилити.
2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Китко" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року у справі № 17/161-10 -повернути скаржнику.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді: К.В. Грейц
А.Г. Полянський