"19" грудня 2011 р. Справа № 07/5026/908/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Капацин Н.В. -головуючий
Бернацька Ж.О.
Кривда Д.С.
за участю представників:
позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуСелянського фермерського господарства "Деркачі"
на рішення господарського суду Черкаської області від 14.06.2011 року
та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року
у справі№ 07/5026/908/2011
за позовомПриватного сільськогосподарського підприємства "Зеленьківське"
доСелянського фермерського господарства "Деркачі"
простягнення 25 577, 00 грн.,
Приватне сільськогосподарське підприємство "Зеленьківське" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Селянського фермерського господарства "Деркачі" про стягнення 25 577 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.06.2011 року у справі № 5008/476/2011 (суддя Ушак І.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року (судді: Куксов В.В. -головуючий, Коршун Н.М., Авдеєв П.В.) позов задоволено. Стягнуто з селянського фермерського господарства “Деркачі” на користь приватного сільськогосподарського підприємства “Зеленьківське”25 577 грн. шкоди, 255 грн. 77 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, Селянське фермерське господарство "Деркачі" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та уточненням до касаційної скарги, в яких просить рішення та постанову у справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Цивільного кодексу України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 28.04.2010 р. головним державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що 20.02.2009 р. між землекористувачами - ПСП “Зеленківське”, ТОВ “Об'єднана сільськогосподарська компанія”, ДП “Байс-Агро”, СФГ “Деркачі”, СФГ “Вікторія”, ПП ОСОБА_1., ОСОБА_2 була укладена угода про використання орендованих земельних часток (паїв) цілісними площами в залежності від заключних договорів оренди та місця їх розташування в полі. Поле №18 згідно з 54 укладеними договорами оренди земельних часток (паїв) повинно було використовувати ПСП "Зеленківське" та ПП ОСОБА_3. - 4 паї. В зв'язку з тим, що ПСП “Зеленківське” за домовленістю передало земельні площі поля №18 СФГ “Деркачі” та ПП ОСОБА_3. то земельна площа поля 104,66 га ними і використовувалась. Після збору урожаю сої СФГ “Деркачі” розпочало осінню оранку вказаного поля. Недійшовши згоди щодо розрахунків між ПСП “Зеленківське” і СФГ “Деркачі” в ході використання земельних площ СФГ “Деркачі”, директор ПСП “Зеленківське” звернувся письмово в прокуратуру району про самовільне зайняття земельних площ поля №18 СФГ “Деркачі”. При обмірі використаної площі поля №18 СФГ “Деркачі” площа самовільно зайнятої ділянки склала 21,33 га, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 53 Кодексом України про адміністративні правопорушення.
За результатами вказаної перевірки головним державним інспектором відділу Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області були складені акт обстеження земельної ділянки від 28.04.2010 р. № 64, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.04.2010 р., протокол про адміністративне правопорушення від 29.04.2010 р. №011401, а також видані припис від 29.04.2010 р. №022256 про усунення виявленого порушення земельного законодавства.
Постановою від 29.04.2010 р. № 18 накладено на голову селянського фермерського господарства “Деркачі” адміністративне стягнення, передбачене ст. 53-1 Кодексе України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної відповідачем позивачу внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, що складений головним державним інспектором відділу Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області розмір шкоди становить 25577 грн.
За вказаних обставин господарські суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог.
У пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 "Про судове рішення" зазначено, що, у відповідності з статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; 3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 3 Роз'яснення).
Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлено статтею 157 Кодексу. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4.2.3 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року N 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства", згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року N 963", підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди згідно застосованої позивачем Методики є вказані документи в їх сукупності. Однак, порядок та правильність здійснення розрахунку суми збитків судами належним чином не досліджувались.
Поза увагою господарських судів також залишились заперечення відповідача, чим порушено принципи рівності сторін та змагальності судового процесу, передбачені статтями 43, 42 Господарського процесуального кодексу України та статтею 129 Конституції України. Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять свою правоту, за допомогою доказів переконують суд, а суд, в свою чергу, зобов'язаний, відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.
У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Деркачі" задовольнити.
Рішення господарського суду Черкаської області від 14.06.2011 року у справі № 07/5026/908/2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н. Капацин
Судді Ж. Бернацька
Д. Кривда