33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"05" грудня 2011 р. Справа № 9/16/1054-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Огороднік К.М.
суддя Тимошенко О.М. ,суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Ващук К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.10.11 року у справі № 9/16/1054-10 (суддя Олійник Ю.П.)
за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турівка"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Турівської сільської ради
про стягнення 309272,27 грн. шкоди завданої навколишньому природному середовищу
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду № 9/16/1054-10 від 05.12.2011р. року змінено склад колегії суддів у справі № 9/16/1054-10 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя -Огороднік К.М., суддя Філіпова Т.Л., суддя Дужич С.П., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя -Огороднік К.М., судді Тимошенко О.М., Коломис В.В.
В судовому засіданні 05.12.2011 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови
Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області (надалі -Інспекція) звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТзОВ) "Турівка" про стягнення 309272,27 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: самовільного водокористування (сума стягнення в редакції заяви про уточнення позовних вимог).
Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 64, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (надалі -"Закон") та ст.ст. 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України (надалі -ВК України).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.11.2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, оскільки позивачем не подано доказів на підтвердження знаходження у відповідача на балансі об'єктів водокористування.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким стягнуто з ТзОВ "Турівка" 309272,27 грн. шкоди та судові витрати.
Позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що подані позивачем докази підтверджують вину відповідача належним чином, оскільки відповідають положенням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (наказ Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року № 290; надалі -Методика № 290) та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (наказ Мінприроди від 20.07.2009 року № 389; надалі -Методика № 389).
Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2011 року рішення господарського суду Хмельницької області від 01.11.2010 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року у справі № 16/1054-10 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області в іншому складі суду. У постанові Вищого господарського суду України, крім іншого зазначено, що застосована Методика № 290 втратила чинність лише 17.06.2011 року. Методика № 389 згідно п. 9.1 в редакції, що діяла на момент вчинення порушення не використовується при спеціальному водокористуванні прісних підземних вод глибиною більше 20 метрів, суду необхідно додатково дослідити показники, застосовані інспекцією при розрахунку сум збитків, необхідно дослідити також порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства у період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року.
Під час нового розгляду, рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.10.2011 року у справі № 9/16/1054-10 позов задоволено частково, стягнуто з ТзОВ "Турівка 77808,55 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням місцевого господарського суду, Інспекція звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 14.10.2011 року у справі № 9/16/1054-10 скасувати та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апелянт вказав, що місцевим господарським судом неправомірно застосовано положення Методики № 290 за період з 25.08.2009 року по 31.12.2009 року.
ТзОВ "Турівка" подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права та просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому відповідач зазначив, що за період з 01.01.2008 року по 24.08.2009 року розмір заподіяної шкоди визначено і позивачем, і судом першої інстанції відповідно до Методики № 290. Наказ Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року № 290 втратив чинність на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 17.06.2011 року № 202. На цей факт Вищий господарський суд України вже звертав увагу в своїй постанові від 01.08.2011 року. Відповідач вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що розмір заподіяної шкоди за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року повинен визначатись у відповідності до Методики № 389. Відповідач звертає увагу на те, що позивачем не надано належних доказів щодо порушення вимог водного законодавства ТзОВ "Турівка" в першому кварталі 2010 року, тому що акт перевірки ТзОВ "Турівка" на предмет порушення норм водного законодавства № 41/06 і на який позивач спирається як на єдиний письмовий доказ у цій справі, датований 19.02.2010 року, тобто ще до закінчення першого кварталу 2010 року.
В судове засідання сторони, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, причин неявки до відома суду не довели, а відтак апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Як вбачається із матеріалів справи, Інспекцією проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ "Турівка", за результатами якої складено акт перевірки № 41/06 від 19.02.2010 року. Встановлено, що ТзОВ "Турівка" здійснювало спеціальне водокористування підземною водою із свердловини для забезпечення господарсько-питних потреб та для забезпечення централізованого водопостачання населення с. Турівка, с. Червона Дубина Теофіпольського району без дозволу на спеціальне водокористування в порушення вимог ст.ст. 44, 48, 49, 110 ВК України, ст.ст. 16,19,21,23 Кодексу України про надра. При цьому не здійснювався облік забору та використання вод із свердловини в порушення вимог ст.ст. 4, 110 ВК України.
Згідно розрахунків Інспекції розмір шкоди, завданої внаслідок водокористування без відповідного дозволу, склав 309272,27 грн.: за період з 01.01.2008 року по 24.08.2009 року - 70332,56грн. (згідно Розрахунку відповідно до Методики № 290); за період з 25.08.2009 року по 31.12.2009 року - 149519,71 грн. (згідно Розрахунку відповідно до Методики № 389 від 20.07.2009 року); внаслідок збільшення позовних вимог за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року - 89420,00 грн. (згідно Розрахунку відповідно до Методики № 389).
На підставі виявлених в ході перевірки порушень позивачем винесено постанову № 007008/06 від 23.02.2010 року про накладення адміністративного стягнення в розмірі 238,00 грн., в якій зазначено про порушення директором ТзОВ "Турівка" ОСОБА_1 вимог природоохоронного законодавства, а саме ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра", ст.ст. 44, 47, 48, 49, 110 ВК України.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, інформація щодо кількості використаної води ТзОВ "Турівка" в 2008-2009 років та першому кварталі 2010 року міститься у звітах по використанню води (статистична форма 2-ТП). Зокрема, у 1-му кварталі 2008 року відповідачем відображено у поданому до Хмельницькоблводгоспу звіті від 01.04.2008 року показник забраної або одержаної від початку року води -6,12тис.куб.м., у 2-му кварталі відображено у звіті від 29.06.2008 року показник 14,29тис.куб.м., у 3-му кварталі 2008 року відображено у звіті від 30.09.2008 року показник 23,79тис.куб.м., у 4-му кварталі 2008 року відображено у звіті від 24.12.2008 року показник 34,02тис.куб.м., у 1-му кварталі 2009 року відображено у звіті від 27.03.2009 року показник 7,2тис.куб.м. з початку року, у 2-му кварталі 2009 року відображено у звіті від 26.06.2009 року показник 15,85тис.куб.м., у 3-му кварталі 2009 року відображено у звіті від 01.10.2009 року показник 21,97тис.куб.м., у 4-му кварталі 2009 року відображено у звіті від показник 25,15тис.куб.м., у 1-му кварталі 2010 року відображено у звіті від 28.03.2010 року показник 3,40тис.куб.м. з початку року. Зазначені звіти надані Інспекції Хмельницьким обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству (листи № 1053 від 03.03.2010 року та № 647 від 17.05.2010 року). Звіти підписані керівником та головним бухгалтером відповідача, скріплені печаткою відповідача.
За змістом абз. 4 ч. 1 ст. 1 ВК України використання води -це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.
Абзац 19 частини 1 статті 1 ВК України також містить визначення поняття "водокористування", що є використанням вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).
В свою чергу, ч. 1 ст. 48 ВК України закріплює поняття "спеціального водокористування", що є забором води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використанням води та скиданням забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч. 2 ст. 48 ВК України). При цьому, ч. 1 ст. 49 ВК України містить припис, згідно якого спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування (ст. 110 ВК України).
Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особи, відшкодовується нею в повному обсязі. За загальними правилами ст. 1192 ЦК України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.
Інспекцією при проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ "Турівка", за результатами якої складено акт перевірки від 19.02.2010 року, встановлено, що товариство здійснювало спеціальне водокористування підземною водою із свердловини для забезпечення господарсько-питних потреб та для забезпечення централізованого водопостачання населення с. Турівка, с. Червона Дубина Теофіпольського району без дозволу на спеціальне водокористування в порушення вимог ст.ст. 44, 48, 49, 110 ВК України, ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра". При цьому Інспекцією встановлено, що товариство не здійснює облік забору та використання вод із свердловини в порушення вимог ст.ст. 4, 110 ВК України. Тому, шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу самовільним спеціальним водокористуванням, визначена позивачем на підставі звітів по використанню води (статистична форма 2-ТП) за 2008-2009 роки та першому кварталі 2010 року. Додаткових показників при розрахунку сум збитків не застосовувалося, оскільки на момент перевірки прибори обліку води у відповідача на об'єкті перевірки та технічна документація були відсутні.
При цьому, місцевим господарським судом правомірно прийнято до уваги наявні в матеріалах справи звіти по використанню води (статистична форма 2-ТП) за 2008-2009 року, 1-й квартал 2010 року, у яких товариством підтверджена інформація про кількість використаної води ТзОВ "Турівка". Зазначені звіти надані Інспекції Хмельницьким обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству (листи № 1053 від 03.03.2010 року та № 647 від 17.05.2010 року), якому вони були надані відповідачем. Форма такої звітності затверджена наказом Держкомстату України № 230 від 30.09.1997 року. Звіти підписані керівником, головним бухгалтером та скріплені печаткою ТзОВ "Турівка". Зазначені звіти по використанню води є офіційною статистичною формою звітністю відповідача, подавалися ним до уповноважених державних органів, доказів їх підробки і встановлення такого факту правоохоронними органами відповідачем не надано. Відповідно, місцевий суд правомірно зазначив, що доводи про їх заповнення та підписання не посадовою особою товариства підтвердження у судовому засіданні не знайшли.
Колегія суддів, на підставі аналізу обставин справи та наявних в матеріалах справи документальних доказів, погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що товариством не доведено, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди всупереч ст. 33 ГПК України та ч. 2 ст. 1166 ЦК України, а Інспекція обгрунтовано дійшла висновку про неправомірну поведінку товариства, що полягала у здійсненні спеціального водокористування без наявності відповідного дозволу, що спричиняє обов'язок відшкодувати заподіяну цими неправомірними діями шкоду.
Як вбачається із матеріалів справи, Інспекція просить стягнути 309272,27 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: самовільного водокористування (сума стягнення в редакції заяви про уточнення позовних вимог).
При цьому Інспекцією обрахований розмір шкоди за період з 01.01.2008 року по 24.08.2009 року у розмірі 70332,56 грн. згідно Розрахунку відповідно до Методики № 290. Шкоду внаслідок самовільного водокористування за період з 25.08.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 149519,71 грн. обраховано відповідно до Методики № 389. Згідно цієї ж Методики обраховано шкоду внаслідок самовільного водокористування за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року у розмірі 89420,00 грн.
На підставі вищевказаних норм матеріального права, беручи до уваги документальні докази, які містяться в матеріалах справи місцевий господарський суд дійшов вірного, на думку колегії суддів, висновку про законність та обгрунтованість обрахування розміру шкоди за період з 01.01.2008 року по 24.08.2009 року у розмірі 70332,56 грн. (53484,84 * 0,2630*5) відповідно до Методики № 290.
Натомість шкоду внаслідок самовільного водокористування за період з 25.08.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 149519,71 грн. (5685,16*0,2630*100) позивачем обраховано відповідно до Методики № 389, яка набрала чинності 25.08.2009 року. При цьому Інспекцією не враховано, що Методика № 290 продовжувала свою дію і на період нарахувань з 25.08.2009 року по 31.12.2009 року, оскільки втратила чинність тільки згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 17.06.2011 року № 202. Тому правомірним є обрахування шкоди за цей період по Методиці № 290 у розмірі 7475,99 грн. (5685,16*0,2630*5).
Разом за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року правомірним є визначення шкоди у розмірі 77808,55 грн. (59170,00*0,2630*5). При цьому, кількість води визначається згідно звітів по використанню води (статистична форма 2-ТП) за 4-й квартал 2008 року - 34,02тис.куб.м. та за 4-й квартал 2009 року - 25,15тис.куб.м.
Інспекцією було збільшено позовні вимоги на суму 89420 грн. шкоди за період 01.01.2010 року по 31.03.2010 року. Однак, при цьому не надано інших доказів порушення вимог природоохоронного законодавства, відтак посилання позивача на той же акт перевірки від 19.02.2010 року № 41/06 є безпідставнимиі, оскільки перевірка проводилась 19.02.2010 року, а звіт товариства по використанню води (статистична форма 2-ТП) за 1-й квартал 2010 року подано 28.03.2010 року, що хронологічно є пізнішим і відповідно при проведенні перевірки позивач не міг знати його показників.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного, на думку колегії суддів, висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 77808,55 грн. та про задоволення позову в цій частині. В решті позову слід відмовити у зв'язку з безпідставністю. При цьому, судом також враховано норми п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного Кодексу України та п. 35 ст. 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
Посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, на думку колегії суддів є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, виконав вказівки Вищого господарського суду, вказані у постанові від 01.08.2011 року, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 14.10.2011р. № 9/16/1054-10 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Коломис В.В.
01-12/17243/11 17243/11