Постанова від 23.11.2011 по справі 18/14/858-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2011 р. Справа № 18/14/858-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

суддя Петухов М.Г. ,суддя Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання Басюк Р.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.08.11р.

у справі № 18/14/858-10 (суддя Саврій В.А.)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" м. Київ в особі Відділення № 3900 "Хмельницька дирекція ПАТ "Банк Форум" м. Хмельницький

про зобов'язання внести зміни до кредитного договору від 15 січня 2007 року № 0024/07/17-КLI шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно до розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.11р. у справі № 18/14/858-10 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Щепанська Г.А., суддя Петухов М.Г., суддя Демидюк О.О..

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької областї від 30.08.11р. у справі №18/14/858-10 відмовлено у позові Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький (далі Позивач) до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ, в особі Відділення № 3900 "Хмельницька дирекція ПАТ "Банк Форум", м. Хмельницький (далі Відповідач) про зобов'язання внести зміни до кредитного договору від 15.01.07р. №0024/07/17-KLІ шляхом підписання додаткової угоди.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- зазначені зміни, які пропонувались Відповідачу, були зумовлені тим, що з моменту укладення кредитного договору №0024/07/17-KLІ від 15.01.07р. істотно змінились обставини, що зумовлено фінансовою кризою;

- на момент видачі кредиту Відповідач оцінював платоспроможність Позивача на підставі звітності останнього за 2006-2007рр.. Однак, внаслідок фінансової кризи діяльність Позивача є неприбутковою;

- умови надання Позивачу банком кредиту розраховувалися виходячи з стабільності курсу долара США по відношенню до національної валюти України та рівня доходів Позивача і передбачали спроможність здійснювати чергові платежі по договору по курсу долара США, який існував на час укладення договору;

- із зростанням курсу долара США в порівнянні з рівнем який існував на момент укладення кредитного договору, рівень витрат на оплату зобов'язань по кредитному договору змінилися (а.с. 8-9 т.2).

Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

22.11.11р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від скаржника надійшла телеграма - клопотання (вх. № 12971/11) про відкладення розгляду справи (а.с. 15 т.2).

23.11.11р. в судове засідання представник Відповідача не з'явилися, про причини неявки суд не повідомив. Представник Відповідача клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв.

В судовому засіданні колегія суддів порадившись на місці відхилила клопотання скаржника про відкладення розгляду апеляційної скарги як таке, що не підтверджене належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, а також приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника Скаржника та Відповідача, які про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені своєчасно та належним чином (а.с. 13-14 т.2).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.01.07р. між ОСОБА_1, м. Хмельницький (Позичальником), та акціонерним комерційним банком "Форум" (надалі - Банк) укладено кредитний договір № 0024/07/17-KLІ (а.с. 22-24 т.1).

Згідно до п. 1.1 кредитного договору Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів (придбання приміщення, придбання будівельних матеріалів, сировини, оплати послуг та інші витрати пов'язані з ремонтом приміщення) з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1020000,00 доларів США (надалі - кредитні кошти).

Пунктом 1.2 передбачено, що кредитні кошти надаються строком до 14.01.08р..

В пункті 1.3 вказано, що за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13,2% річних.

Відповідно до п. 2.1 забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є іпотека нежитлового приміщення площею 581,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 16 укладена між АКБ "Форум" та ОСОБА_1 та іпотека приміщення площею 123,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 укладена між АКБ "Форум" та ОСОБА_2.

В п. 3.1.2 зазначено, що за ініціативою позичальника Банк зобов'язаний продовжити строк користування кредитними коштами при сукупності всіх умов передбачених в договорі.

Пунктом 3.2.1 кредитного договору № 0024/07/17-KLІ від 15.01.07р. вказано, що Банк має право безперешкодно отримувати від Позичальника дані про стан його фінансово-господарської діяльності з метою аналізу спроможності своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Згідно п. 3.3.1 кредитного договору № 0024/07/17-KLІ від 15.01.07р. позичальник зобов'язаний надавати Банку достовірну інформацію про свій фінансовий стан та забезпечити ефективне використання кредитних коштів з дотриманням принципів цільового використання кредитних коштів, строковості, забезпеченості, платності, повернення.

Також, відповідно до п. 3.3.5 кредитного договору № 0024/07/17-KLІ від 15.01.07р. зазначено, що протягом дії цього Договору, щоквартально, не пізніше двадцять п'ятого числа першого місяця кварталу наступного за звітним, надавати Банку належним чином посвідчені копії наступних документів: - бухгалтерський баланс (форма 1); - звіт про фінансові результати (форма 2); довідку про рух коштів по всіх рахунках, відкритих в інших банках; - довідку про стан виконання зобов'язань по кредитних договорах, укладених з іншими банками.

Пунктом 7.2 кредитного договору зазначено, що сторони фіксують свою згоду з тим, що ними узгоджені усі істотні умови, і зобов'язуються надалі ніяких претензій одна до одної з цього приводу не мати. Цей Договір відображає повне розуміння сторонами його предмету та інших питань, зазначених в цьому договорі.

01.03.10р. Позивач, надіслав Відповідачу пропозицію про внесенні змін до кредитного договору № 0024/07/17-KLІ від 15.01.07р., а також два примірники додаткової угоди до кредитного договору № 0024/07/17-KLІ від 15.01.07р. із проханням їх підписати та скріпити печатками сторін. В поданих документах Відповідачу запропоновано внести шляхом укладення додаткової угоди наступні зміни до кредитного договору № 0024/07/17-KLІ від 15.01.07 року, а саме:

1. Пункт 1.2 розділу 1 "Предмет договору" викласти в наступній редакції: "кредитні кошти надаються в строк по 01.07.11 р.";

2. Пункт 1.3 розділу 1 "Предмет договору" викласти в наступній редакції: "За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 10,2 (десять цілих два десятих) процента річних (надалі за договором - "проценти") (а.с. 12-14 т.1).

22.03.10р. Відповідачем був надісланий лист відповідь №419 на пропозицію Позивача про внесення змін до кредитного договору № 0024/07/17-KLІ від 15.01.07р. в якому зазначив, що для розгляду питання, щодо внесення змін до кредитного договору №0024/07/17-KLІ від 15.01.07р., необхідно провести фінансово-економічний аналіз підприємницької діяльності Позивача. Для цього необхідно надати наступні документи: - заяву-клопотання; - бізнес-план (плани ФОП, джерела доходів та витрат, графік погашення кредитних коштів); - виписки з ЄДР юридичних осіб та ФОП; - довідку з ДПІ, що свідчить про своєчасну сплату сум податкових зобов'язань і про відсутність прострочення подання до податкових органів податкової звітності та ін. (а.с.10-11 т.1).

За вказаних обставин, Позивач, вважаючи вимогу АКБ "Форум" в особі Хмельницької філії АКБ "Форум" щодо надання додаткових документів та відмову від внесення змін до кредитного договору №0024/07/17-KLІ від 15.01.07р. шляхом укладення додаткової угоди, незаконною та необґрунтованою, звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про зобов'язання внести зміни до кредитного договору від 15.01.07р. №0024/07/17-КLI шляхом підписання додаткової угоди (а.с. 2-5 т.1).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.08.11р. в позові відмовлено (а.с. 131-132 т.1).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Оскільки зазначена стаття не встановлює підстав для розірвання договору, необхідно керуватися загальними положеннями статей 651, 652 ЦК України.

Предметом даного судового спору стала матеріально-правова вимога Позивача внесення змін до умов кредитного договору № 0024/07/17-KLІ від 15.01.07р. на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях ст. 3 та ст. 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. Частиною 1 ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України визначено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Звертаючись з позовом про зміну або розірвання кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, що передбачено ст. 652 ЦК України, позичальнику необхідно довести наступне:

1. При зміні договору посилання на істотну зміну обставин можливе лише у тому разі, коли сторони при укладенні договору визначили такі обставини, як істотні.

2. Обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, у чому саме вони змінились і чому зміна обставин є істотною. Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач, з урахуванням положень процесуального законодавства щодо обов'язку доказування, повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане.

3. Одночасно наявність чотирьох умов, перелічених у частині 2 ст. 652 ЦК України, у розрізі конкретної ситуації, акцентуючи, яким чином виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

4. Враховуючи те, що за істотної зміни обставин зміна договору за рішенням суду допускається у виняткових випадках (ч. 4 ст. 652 ЦК України), необхідно також довести наявність однієї з двох таких умов: 1) розірвання договору повинно суперечити суспільним інтересам або 2) може потягнути для сторін (чи однієї з них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

При цьому колегія суддів зазначає, що зростання курсу долара США - валюти кредиту, за загальним правилом, саме по собі не є підставою для розірвання або зміни кредитного договору, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні у відношенні до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.

Крім того, саме по собі зменшення прибутків Позивача не є обставинами, які можна віднести до форс-мажорних, а світова фінансова криза є явищем, яке не відноситься до обставин непереборної сили, що позбавляють Позивача виконувати умови укладеного договору. Також, Позивачем не доведено, що зміна умов договору викликана наявністю ідеальної сукупності всіх обставин, передбачених частиною 2 ст. 652 ЦК України, що є обов'язковою умовою для вирішення питання про зміну умов договору.

Матеріали справи свідчать, що додатковими договорами про внесення змін та доповнень до кредитного договору №0024/07/17-KLІ від 15.01.07р.: №1 від 21.08.07р., № 2 від 14.01.08р., №2/1 від 29.12.08р., №3 від 14.01.09р., №4 від 29.01.09р. та № 5 від 25.03.09р. підписаних між АКБ "Форум" та ОСОБА_1, згідно яких, неодноразово збільшувався строк повернення кредитних коштів та порядок сплати відсотків відповідно до умов договору (а.с. 25-30 т.1).

В матеріалах справи відсутня відповідь Банку про те, що Банк відмовляє в укладенні додаткової угоди про заміну пунктів кредитного договору №0024/07/17-KLІ від 15.01.07р., а тільки витребувано від Позивача додаткових документів для можливого розгляду пропозиції Позивача, щодо зміни умов договору.

Колегія суддів вважає, що Позивач передчасно звернувся до суду, оскільки Банк неодноразово продовжував строк повернення кредитних коштів та визначав порядок сплати відсотків відповідно до умов кредитного договору №0024/07/17-KLІ від 15.01.07р..

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення.

Доводи Позивача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

При цьому, згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 30.08.11р. у справі №18/14/858-10 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 30.08.11р. у справі №18/14/858-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

2. Справу №18/14/858-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Демидюк О.О.

01-12/17034/11 17034/11

Попередній документ
19998104
Наступний документ
19998106
Інформація про рішення:
№ рішення: 19998105
№ справи: 18/14/858-10
Дата рішення: 23.11.2011
Дата публікації: 23.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Рівненський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори: