33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
23 листопада 2011 року Справа № 5019/1348/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Василишин А.Р. ,судді Юрчук М.І.
при секретарі Ткач Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_1 (довіреність №378 від 29.09.2010р.)
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорнобривці" на рішення господарського суду області від 06.09.11 р. у справі №5019/1348/11 (суддя Павлюк І.Ю.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорнобривці"
до Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради
про визнання недійсним пункт 12 Договору №439 від 06 грудня 2007 року
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
До початку розгляду апеляційної скарги по суті розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду по справі № 5019/1348/11 від 22 листопада 2011 року змінено склад суду, яким суддю Юрчука М.І. замінено суддею Гуловою А.Г.
06 вересня 2011 року, господарським судом Рівненської області у справі № 5019/1348/11 прийнято рішення про відмову у задоволені позову ТОВ "Чорнобривці" до КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради про визнання недійсним п.12 Договору №439 від 06 грудня 2007 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТзОВ "Чорнобривці" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення суду та прийняти нове рішення, яким задоволити позов у повному обсязі, посилаючись на те, що суд, приймаючи рішення, залишив поза увагою і не надав правової оцінки тому, що спірним пунктом договору пеня ототожнюється з додатковою платою на утримання приміщення гуртожитку за користування приміщенням понад строк, визначений договором, а також те, що позивач, є особа яка не наділена правом на виселення мешканців з гуртожитку і не може бути винною у несвоєчасному звільненні приміщенні, а тому покладення на позивача відповідальності за несвоєчасне звільнення приміщення за відсутності вини останнього є неправомірним.
Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення як безпідставну.
У судове засідання представник позивача не прибув, проте подав клопотання про розгляд справи у його відсутність та надав документи, що витребовувались судом.
12 жовтня 2011 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 12 жовтня 2011 року.
В судовому засіданні 12 жовтня 2011 року розгляд апеляційної скарги було відкладено до 23 листопада 2011 року.
Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що позивач по справі належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності його представника.
Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив:
06 грудня 2007 року, між КП “Рівнеелектроавтотранс” Рівненської міської ради та ТзОВ “Чорнобривці” був укладений Договір найму за №439, відповідно до п.1 якого, відповідач надав позивачу в гуртожитку КП “Рівнеелектроавтотранс” (м. Рівне, вул. Ст. Бандери, 62) кімнату №174, загальною площею 19,59 м2, житловою площею 12,2 м2, для тимчасового проживання працівника позивача на строк до 20 грудня 2008 року.
Пунктом 12 Договору найму встановлено, що наймач забезпечує звільнення наданої жилої площі, а у випадку несвоєчасного звільнення наданої жилої площі в гуртожитку (закінченням строку договору, дострокове його розірвання) наймач за кожен день прострочення виконання зобов'язання (звільнення наданої жилої прощі в гуртожитку) сплачує наймодавцю пеню (додаткову плату на утримання приміщення гуртожитку за користування приміщенням понад строк, визначений договором) в сумі 20 (двадцять) грн. та вартість користування житловою площею та комунальними послугами по день фактичного звільнення кімнати.
23 червня 2011 року, ТОВ "Чорнобривці", вважаючи, що положення даного пункту 12 договору №439 в частині “у випадку несвоєчасного звільнення наданої жилої площі в гуртожитку (закінченням строку договору, дострокове його розірвання) Наймач за кожен день прострочення виконання зобов'язання (звільнення наданої жилої прощі в гуртожитку) сплачує Наймодавцю пеню (додаткову плату на утримання приміщення гуртожитку за користування приміщенням понад строк, визначений договором) в сумі 20 (двадцять) грн.” не відповідають діючому законодавству, ТзОВ “Чорнобривці” звернувся до господарського суду Рівненської області про визнання недійсним пункту 12 Договору №439 від 06 грудня 2007 року в цій частині.
06 вересня 2011 року, господарським судом Рівненської області було відмовлено у задоволені позову ТОВ "Чорнобривці" до Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради про визнання недійсним пункт 12 Договору №439 від 06 грудня 2007 року.
Давши оцінку доказам по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За договором найму житла, одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.(ч.1 ст. 810 ЦК України.)
Договір найму за № 439№439 від 06 грудня 2007 року, який є підставою виникнення у сторін по справі цивільних прав та обов'язків, є за своєю правовою природою договором найму житла.
Відповідно до ст. 610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно кваліфікуючими ознаками пені є:
а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях;
б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки);
в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання;
г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.
Пунктом 12 спірного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного звільнення наданої житлової площі в гуртожитку (закінчення строку договору, дострокове його розірвання) наймач за кожен день прострочення виконання зобов'язання (звільнення наданої житлової площі в гуртожитку) сплачує наймодавцю пеню (додаткову плату на утримання приміщення гуртожитку за користування приміщенням понад строк, визначений договором) в сумі 20 (двадцять) грн.”.
Отже за своєї правовою природою пеня є санкцією за неналежне виконання господарського зобов'язання, проте, пунктом 12 Договору найму пеню визначено як додаткову плату на утримання приміщення гуртожитку за користування приміщенням понад строк, визначений договором, що по своїй суті не є санкцією за порушення господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України (зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей).
Виходячи з положень ст. 215 ЦК України та згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав визначених законом із застосуванням наслідків недійсності передбачених законом.
Оскільки встановлений договором вид забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені не відповідає змісту цього поняття та його правовій природі як грошовій сумі, що обчислюється у відсотках до суми невиконаного (несвоєчасно виконаного) зобов'язання, колегія суддів дійшла висновку про те, що зміст цієї частини умови договору суперечить вимогам чинного законодавства.
На підставі зазначеного, колегія суддів, заслухавши пояснення представників, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду першої інстанції - скасувати.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105, п.1 ст. 104 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорнобривці" - задоволити.
Рішення господарського суду Рівненської області від 06.09.11 р. у справі №5019/1348/11 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорнобривці" до Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради про визнання недійсним пункту 12 Договору найму №439 від 06 грудня 2007 року задоволити.
Визнати недійсним пункт 12 Договір найму за №439 від 06 грудня 2007 року, укладеного між Комунальним підприємством "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорнобривці", в частині “У випадку несвоєчасного звільнення наданої жилої площі в гуртожитку (закінченням строку договору, дострокове його розірвання) Наймач за кожен день прострочення виконання зобов'язання (звільнення наданої жилої площі в гуртожитку) сплачує Наймодавцю пеню (додаткову плату на утримання приміщення гуртожитку за користування приміщенням понад строк, визначений договором) в сумі 20 (двадцять) грн.”.
Стягнути з КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 23, код ЄДРПОУ 03362844) на користь ТОВ "Чорнобривці" (33017, м. Рівне, вул. Відінська, 44, код ЄДРПОУ 13981732) 85,0 (вісімдесят п'ять) грн. - витрат по оплаті державного мита та 236,0 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 23, код ЄДРПОУ 03362844) на користь ТОВ " Чорнобривці" (33017, м. Рівне, вул. Відінська, 44, код ЄДРПОУ 13981732) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. - витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу № 5019/1348/11 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Юрчук М.І.
01-12/16931/11 16931/11