"13" грудня 2011 р.Справа № 35/17-2671-2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мацюри П.Ф.,
Суддів: Андрєєвої Е.І. та Ліпчанської Н.В.,
При секретарі судового засідання Подуст Л.В.
За участі представників сторін:
Від відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю ;
Від позивача - ОСОБА_2, за довіреністю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Нива" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю
на рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2011р.
у справі № 35/17-2671-2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно -юридична фірма " Карабінер"
до: Науково-виробничого підприємства "Нива" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 130717,41 грн.
У липні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронно -юридична фірма "Карабінер" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Науково-виробничого підприємства "Нива" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, про стягнення заборгованості у розмірі 130717.41грн., а саме: основного боргу у розмірі 46189.71грн., пені у розмірі 83142грн., 3% річних у розмірі 1385.7грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідно до договорів №ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р., №ОЮ-02/2009 від 19.02.2009р. та №ОЮ-07/2009 від 10.07.2009р. надання послуг по охороні об'єктів відповідача, позивач виконав умови в повному обсязі, а відповідач розрахувався частково. Що утворило заборгованість та потягнуло за собою нарахування позивачем пені відповідно до договору.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22 вересня 2011р. (суддя Гут С.Ф.) позовні вимоги ТОВ "Охоронно -юридична фірма "Карабінер" задоволені в частково: стягнуто з Науково-виробничого підприємства "Нива" у вигляді ТОВ на користь ТОВ "Охоронно -юридична фірма "Карабінер" основний борг у розмірі 46189.71грн., 3% річних у розмірі 1385,7грн., пеню у розмірі 42263.85грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 898.39грн. та витрати на ІТЗ судового процесу на суму 236грн. В решті позову відмовлено.
Обґрунтовуючи дане рішення суд виходив із того, що заборгованість відповідача підтверджена належним чином, а пеня нарахована відповідно до умов договору та згідно п.6 ст.232 ГК України.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення - скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
На думку скаржника, рішення господарського суду першої інстанції є необґрунтованим та незаконним, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Оскільки позивачем, не було надано всіх необхідних документів , що привело до винесення невірного рішення по справі. Та посилаючись на платіжні доручення відповідно до яких заборгованість, на думку скаржника, відсутня.
В відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами скаржника та вважає рішення господарського суду першої інстанції достатньо обґрунтованим по всім позовним вимогам.
Позивач вказує на те, що акти звірки взаєморозрахунків проведені в розрізі договорів №ОЮ-02/2009 від 19.02.2009р., №ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р., №ОЮ-07/2009 від 16.07.2009р. (окремо кожного договору), та в переліку платіжних доручень не вказано за яким договором проведені перерахування.
Розбіжності які наводить Науково-виробничим підприємством "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою в актах звірки взаєморозрахунків повністю спростовуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма КАРАБИНЕР" в запереченні на акт звірки взаєморозрахунків яке надійшло до суду 13.12.2011р.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія, встановила наступне.
19.02.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма КАРАБИНЕР" (виконавець) та Науково-виробничим підприємством "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (замовник) було укладено договір №ОЮ-02/2009 про надання послуг по охороні об'єктів, згідно умов якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону територію Науково-виробничого підприємства "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з адміністративними, виробничими та складськими приміщеннями (об'єкт), які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, пгт Таїрово, вул.40-річчя Перемоги, 1.
30.03.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма КАРАБИНЕР" (виконавець) та Науково-виробничим підприємством "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (замовник) було укладено договір №ОЮ-04/2009 про надання послуг по охороні об'єктів, згідно умов якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону складське приміщення (об'єкт), який розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, пгт Таїрово, вул.Набережна, 11.
16.07.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма "КАРАБИНЕР" (виконавець) та Науково-виробничим підприємством "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (замовник) було укладено договір №ОЮ-07/2009 про надання послуг по охороні об'єктів, згідно умов якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону складське приміщеннями (об'єкт), який розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, пос. Мізікевича, вул.Молодіжна, 32.
Згідно п.3.2.4. договорів замовник зобов'язався своєчасно проводити оплату Виконавцю за вдані послуги охорони.
Відповідно до п. 4.2. договорів замовник зобов'язався до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, передбачені предметом договору, підписувати наданий виконавцем акт виконаних робіт чи надати мотивовану відмову від його підписання. Акт виконаних робіт є підставою для проведення розрахунків.
Згідно додаткової угоди від 07.07.2009р. № 1 до договору про надання послуг по охороні об'єктів №ОЮ-02/2009 вартість охоронних послуг складає: 29200грн. за місяць (з урахуванням ПДВ), та відповідно до додаткової угоди від 07.10.2009р. № 1 до договору про надання послуг по охороні об'єктів №ОЮ-07/2009 вартість охоронних послуг складає: 7300грн. за місяць (з урахуванням ПДВ).
Відповідно до п.5 додатків №2 до договорів у разі затримки оплати за виконані охоронні послуг зі сторони замовника, останній зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми поговору за кожний день прострочки платежу.
В підтвердження виконання зобов'язань за договорами №ОЮ-02/2009 від 19.02.2009р., №ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р., №ОЮ-07/2009 від 16.07.2009р. позивач надав суду акт звірки взаєморозрахунків, та акти виконаних робіт, неоплаченими залишились охоронні послуги за період з 01.08.2009р. по 31.12.2009р. та за період з 01.01.02010р. по 20.02.2010р. у розмірі 16189,71грн.
В порушення умов зазначеного договору відповідачем своєчасно не сплачено охоронні послуги.
Позивачем надано суду акт звірки, відповідно до якого за Науково-виробничим підприємством "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю рахується заборгованість на загальну суму 46189,71грн.
29.11.2011р. для правильного вирішення спору, ухвалою зобов'язано сторони провести звірку взаєморозрахунків, та надати до суду відповідний акт звірки взаєморозрахунків. Що сторонами не було виконано в відповідному порядку.
З наявних матеріалів справи та пояснень представників сторін судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо суми основного боргу в сумі 46189,71грн.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим до виконання сторонами згідно з умовами узгодженими угодою, а його невиконання або неналежне виконання породжують примінення штрафних санкцій.
Також судова колегія згідна з рішенням господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 1385,70грн., обрахованих із суми заборгованості у розмірі 46189,71грн.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданий позивачем розрахунок, здійснений належним чином, а тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1385,70грн. обрахованих із суми заборгованості у розмірі 46189,71грн., правомірно задоволені судом.
Судова колегія не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції в частині стягнення пені в сумі 42263.85грн. за шість місяців, обрахованих із суми заборгованості у розмірі 46189,71грн. в розмірі 0,5% від суми заборгованості відповідно до додатка№2 до договору, та вважає за необхідне скасувати рішення в даній частині, обґрунтовуючи дане рішення наступним, оскільки відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч.2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
А отже сума пені за 180 днів становить 4690.47 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проте, науково-виробничого підприємства "Нива" не надало відповідних доказів відсутності заборгованості.
Зазначені в апеляційній скарзі підстави з яких порушено питання про перегляд рішення і матеріали які є у справі, додаткові матеріали і пояснення надані відповідачем при перегляді справи апеляційним господарським судом не беруться до уваги оскільки платіжні доручення, акти виконаних робіт і рахунки на які посилається відповідач не містять відповідних посилань до якого договору слід віднести відповідне перерахування це при тому між сторонами існують інші договірні відносини по яким не розглядався спір.
Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом
Керуючись статтями 99, 101-105, ГПК України, суд -,
Апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Нива" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2011 р. у справі 35/17-2671-2011 змінити, в частині стягнення пені і вважати до стягнення 4690.47 грн.
Суму державного мита зменшити до 522.8грн.
Повернути різницю державного мита в сумі 375.59грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Суду першої інстанції видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Головуючий суддя П.Ф. Мацюра
Суддя Е.І. Андрєєва
Суддя Н.В. Ліпчанська