Постанова від 14.12.2011 по справі 13/5005/7153/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2011 року Справа № 13/5005/7153/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О.., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О..

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, дов. № 6280 від 27.04.11

від відповідача - 1: ОСОБА_2, представник, дов. № б/н від 31.01.11

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Самара”, с. Боровківка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2011р. у справі №13/5005/7153/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Самара”, с. Боровківка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Торговий дім “Дніпровський”, м. Дніпропетровськ

до відповідача -2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімічний союз Придніпров'я”, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсною угоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2011р. ( суддя Ю.Ю.Первушин) в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що згідно законодавства, за договором поруки договірні зобов'язання виникають між кредитором і поручителем і договір поруки укладається саме в інтересах кредитора, а не боржника. Оскільки відповідно до ст..6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст..627 ЦК України), то доводи позивача про укладання договору всупереч мети господарської діяльності товариства є безпідставними.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким визнати недійсним договір поруки №27/05/10-ПОР від 27.05.2010р. і посилається на те, що боржник в даному випадку є також стороною договору поруки, а тому договір зачіпає його права. Крім того, суд не правильно дійшов висновку, що представником ТОВ «Агро-Самара»ОСОБА_3 не перевищено повноважень.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на загальних зборах учасників ТОВ «Агро-Самара»рішення щодо надання повноважень ОСОБА_3 на вчинення будь-яких дій від імені товариства не надавалося, в тому числі і на укладання договору поруки. ОСОБА_3 не був і не є працівником позивача. Просить рішення суду скасувати, задовольнивши апеляційну скаргу.

Відповідач 1 у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що рішення суду винесено з дотриманням норм процесуального та матеріального права. Суд обґрунтовано дійшов висновку, що договір доручення укладається не в інтересах боржника, а в інтересах кредитора. ОСОБА_3, укладаючи договір поруки від імені позивача, діяв в межах повноважень, наданих дорученням. Просить рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач 2 відзив на апеляційну скаргу не надав. Своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

02.04.2010р. між ТОВ «Агрохімічний союз Придніпров'я»(продавець) та ТОВ «Агро-торговий дім «Дніпровський»(покупець) укладено договір № А -020401. За умовами договору продавець зобов'язався передати у власність покупцеві товар на загальну вартість 3 565 245,61 грн., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар шляхом 100% передоплати за графіком: 200 000 грн. до 02.04.2010р., 600 000 грн. до 07.04.2010р., 2 765 245,61 грн. до 15.04.2010р.

27 травня 2010 року ТОВ «Агрохімічний союз Придніпров'я»(продавець) та ТОВ «Агро-торговий дім «Дніпровський»(покупець) укладена додаткова угода до Договору № А-020401 від 02.04.2010р., якою сторони домовилися припинити Договір на наступних умовах:

Сторони визнали, що заборгованість Продавця перед Покупцем складає 632 250,19 грн. За прострочення поставки товару згідно умов договору Продавець повинен сплатити Покупцю штраф у розмірі 52 687,48 грн. Продавець зобов'язується повернути Покупцю суму сплачену за товар 632 250,19 грн. та сплатити штраф у розмірі 52 687,48 грн., а всього 684 937,67 грн. у строк до 25 червня 2010р.

В цей же день 27.05.2010р. між ТОВ «Агро-торговий дім «Дніпровський»(кредитор), ТОВ «Агро-Самара»(поручитель) та ТОВ «Агрохімічний союз Придніпров'я»(боржник) укладено договір поруки № 27/05/10 -ПОР. За умовами договору (п.1.1., п.2.1 Договору) поручитель (позивач) поручився перед кредитором (відповідач 1) за виконання боржником (відповідач 2) свого зобов'язання перед кредитором за договором № А -020401 від 02.04.2010р., з додатковими угодами, що включає:

- погашення заборгованості у сумі та у строк згідно з умовами основного договору;

- сплату неустойки (штрафу, пені, що передбачені умовами основного договору.

Згідно з п. 1.4 Договору, поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням боржника перед кредитором по основному договору.

Відповідно до п.6.1.3 Договору поруки «підписання цього договору не є наданням Поручителем фінансової послуги та не потребує отримання відповідних дозволів ( ліцензій, погоджень, тощо), необхідність отримання яких передбачена чинним законодавством України для надання фінансових послуг

Згідно з п. 6.1.4 Договору поручитель цим надає гарантії кредитору, що підписання цього договору не призведе до порушення установчих документів поручителя, його внутрішніх положень або будь -якого положення чинного законодавства України, що має відношення до поручителя; рішення про укладання цього договору прийняте відповідними органами управління згідно їх компетенції, визначеної установчими документами Поручителя.

Відповідно до преамбули договору поруки договір від імені ТОВ «Агро-Самара»- поручителя укладено та підписано ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності № 287 від 29.01.2010р. посвіченої нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_4, з боку кредитора -директором Андрущенко Р.М., що діяв на підставі статуту, з боку боржника -ОСОБА_3, що діяв на підставі статуту.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання даного договору поруки недійсним з підстав, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Самара" -ОСОБА_3, при укладенні спірного договору, діяв всупереч пунктам 2.1, 4.4 Статуту позивача, тобто не на користь позивача, а фактично в своїх інтересах -на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний союз Придніпров'я", директором якого він був на момент укладення договору поруки. Крім того, договір поруки укладено вищевказаним представником з перевищенням повноважень, передбачених виданою довіреністю, статутом товариства та всупереч мети господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Самара".

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду, яким в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з наступним.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч.1. ст..215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Що до відповідності оспорюваного договору діючому законодавству, то слід зазначити наступне.

Згідно ст..553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частиною 1, 2 ст.554 встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

А відповідно до ст..556 ЦК України, після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

З аналізу даних норм випливає, що договір поруки укладається між кредитором за основним зобов'язанням і поручителем, є безоплатним, поручитель та боржник відповідають солідарно, поручитель може відповідати перед кредитором в повному обсязі, що й боржник або в обсязі, встановленому договором, у разі виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, до нього переходять права кредитора і первісний кредитор повинен вручити йому необхідні документи щодо зобов'язання боржника.

Співставивши договір поруки з вимогами законодавства, колегія констатує, що договір відповідає вимогам діючого законодавства. Докази того, що він суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам в матеріалах справи відсутні. Господарський суд правильно дійшов висновку, що договір поруки укладається саме в інтересах кредитора, а не боржника і, укладання договору за участю боржника, не змінює його направленості -захистити інтереси кредитора. А тому, при укладанні договору приписів ч.3 ст.238 ЦК України не порушено.

Згідно ст..246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Пунктом 8.6.Статуту ТОВ «Агро-Самара»директору надано право передавати частину повноважень, що належать до його компетенції, до компетенції лише інших працівників товариства.

Відповідно до ст.. 1003 ЦК України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Як вбачається з довіреності, позивач уповноважив ОСОБА_3 представляти інтереси товариства, вчиняти дії необхідні та доцільні для забезпечення правильного та ефективного здійснення діяльності та ведення справ ТОВ «Агро-Самара»; представляти інтереси товариства в усіх без винятку установах, організаціях, підприємствах, з фізичними особами з метою здійснення діяльності передбаченої Статутом товариства, захисту інтересів товариства. пов'язаних із нормальним, безперешкодним веденням справ, укладання господарсько-фінансових договорів, договорів оренди, розпорядження його майном та майновими правами, придбанням на ім'я товариства будь-якого майна…

Згідно ст..546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З цього випливає, що договір поруки не належить до господарсько-фінансових договорів, а є різновидом особливого виду договорів, які укладаються для забезпечення виконання саме господарсько-фінансових договорів.

Таким чином, оскільки довіреністю виданою позивачем ОСОБА_3 не надавалося права останньому на укладання договорів поруки, рішення загальних зборів учасників товариства з цього приводу не приймалося, то ОСОБА_3, уклавши договір поруки від імені ТОВ «Агро-Самара», перевищив повноваження. Тобто ОСОБА_3 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладання договору поруки від імені позивача.

Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В матеріалах справи відсутні і відповідачами не надано належних та достатніх доказів того, що позивачем схвалено укладання ОСОБА_3 від імені ТОВ «Агро-Самара»договору поруки.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 при укладанні договору поруки від імені ТОВ «Агро-Самара»перевищив повноваження надані йому, даний договір в подальшому позивачем не схвалено, то договір поруки підлягає визнанню недійсним на підставі ч.2 ст.203 ЦК України.

З урахуванням викладеного апеляційна скарга ТОВ «Агро-Самара»підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню. Слід прийняти нове рішення. яким позовні вимоги задовольнити.

Судові витрати покласти на відповідачів та стягнути в дохід Державного бюджету України штраф за невиконання вимог суду -не з'явлення представників в судове засідання, накладений ухвалою від 16.11.2011р.

На підставі викладеного керуючись ст..ст.49, 83, 101 -105 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Самара”, с. Боровківка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2011р. у справі №13/5005/7153/2011 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати договір поруки №27/05/10 -ПОР від 27.05.2010р., укладений між між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-торговий дім «Дніпровський», Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Самара»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохімічний союз Придніпров'я»недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Торговий дім “Дніпровський”, м. Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Самара”, с. Боровківка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області судові витрати, в тому числі за розгляд апеляційної скарги у розмірі 63,75 грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімічний союз Придніпров'я”, м. Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Самара”, с. Боровківка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області судові витрати, в тому числі за розгляд апеляційної скарги у розмірі 63,75 грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Торговий дім “Дніпровський”, м. Дніпропетровськ в дохід Державного бюджету України штраф 700грн. 00коп. за невиконання вимог суду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімічний союз Придніпров'я”, м. Дніпропетровськ в дохід Державного бюджету України штраф 700грн. 00коп. за невиконання вимог суду.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 19.12.2011р.

Головуючий: __________________ С.Г. Антонік

Судді: __________________ Л.О.Чимбар

__________________ Л.В.Чоха

Попередній документ
19997954
Наступний документ
19997956
Інформація про рішення:
№ рішення: 19997955
№ справи: 13/5005/7153/2011
Дата рішення: 14.12.2011
Дата публікації: 23.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори: