"16" грудня 2011 р. Справа №6/168
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Лагадину Т. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колосок-1”
до Державної податкової інспекції у Кіцманському районі
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 05/9/10-010 від 04.01.2011,
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Колосок-1”, с. Суховерхів Кіцманського району, звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Кіцманському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.03.2007 № 0001461500/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 527,00 грн.
Позов мотивується тим, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5 527,00 грн. у зв'язку з тим, що платником включено в суму бюджетного відшкодування податкові накладні, податковий кредит по яких включено в декларації за попередні періоди (тобто в листопаді та серпні 2006 року). Вказане суперечить пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що підтверджується довідкою про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету від 20.10.2006, оскільки позивач, як в попередньому звітному періоді мав від'ємне значення суми ПДВ, так і в податковому періоді, за який заявляється бюджетне відшкодування він також мав від'ємне значення суми ПДВ відповідно в розмірі 317188,00 грн. та 333183,00 грн., а також з акту перевірки № 144/1500/32013010 від 20.03.2007 на підставі якого видане оскаржуване податкове повідомлення-рішення підтверджується сума ПДВ, фактично сплачена позивачем постачальникам товарів у грудні 2006 року, тобто у відповідності з формулюванням підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підтверджується сума податку, сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Провадження у справі неодноразово зупинялося. Востаннє воно було зупинено ухвалою від 20.11.2007 до набрання законної сили судових рішень у справах Вищого адміністративного суду України № 9/47 та № 9/85. При цьому позивач був зобов'язаний надати господарському суду судові рішення у названих справах протягом 10 днів після набрання ними законної сили для вирішення питання про поновлення провадження у даній справі.
Справи №№ 9/47 та № 9/85 Вищим адміністративним судом України розглянуті відповідно 11.05.2010 та 21.09.2011, в зв'язку з чим ухвалою від 09.11.2011 провадження у справі було поновлено, а розгляд призначено на 28.11.2011.
Ухвалою суду від 28.11.2011 розгляд у справі було відкладено на16.12.2011.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.
Позивач, який про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, явку свого представника в судовому засіданні вдруге не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив та із заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався.
За таких підстав суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 155, статтями 160, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1. Позовну заяву залишити без розгляду.
Згідно статті 186 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя А. Паскарь