"18" листопада 2011 р. Справа № 5027/1026/2011.
За позовомПриватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Кераміка Буковини»
до відповідачаПублічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго»в особі Чернівецький район електричних мереж
пропро зміну угоди
Суддя Швець Микола Васильович
Представники :
Від позивачаОСОБА_1. доручення від 02.02.2011 року
Від відповідачане з'явився
Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Кераміка Буковини»звернулось із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго»в особі Чернівецький район електричних мереж про зміну Угоди № 85 від 30.06.2011 року, а саме:
«Пункт 1 викласти в наступній редакції: „ про добровільне погашення Боржником шляхом реструктуризації загальної суми боргу 5736,56 гривні, в тому числі: за перевищення ліміту споживання на суму 5736,56 гривні з липня 2008 року по листопад 2008 року.
Пункт 2.1 викласти в наступній редакції: „ .... на 5 місяців суми боргу за перевищення ліміту споживання в розмірі 5 736,56 гривні „ ... далі по тексту.
Пункт 3.1 викласти в редакції „ Боржник визнає суму боргу 5736,56 гривні „ ... далі по тексту.
Пункт 3.2 викласти в редакції:" ... погашенням Боржником боргу в сумі 5736,56 гривні" ... далі по тексту.»
В судовому засіданні 15 листопада 2011 року, за усним клопотанням сторін (для надання додаткових доказів), судом відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 18 листопада 2011 року на 10:30 год..
18 листопада 2011 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що:
Станом на 01 липня 2008 року заборгованість ППВКФ «Кераміка - Буковина»перед ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» за спожиту електроенергію становила 196662,34 грн., в тому числі за перевищення лімітів спожитої електроенергії 53 268,57 грн.. 18 червня 2008 року позивач звернувся до відповідача з листом № 59 про реструктуризацію боргу. В цей же день між відповідачем та позивачем було укладено угоду № 192 про реструктуризацію боргу. 23 червня 2008 року ПП ВКФ «Кераміка - Буковина»звернулося з листом № 61 до ПАТ ЕК «Чернівціобленерго», про корегування оплати за перевищення лімітів спожитої електроенергії. Листом № 31/2593 від 29 вересня 2008 року ПАТ ЕК «Чернівціобленерго»повідомило позивача про наступне: «За умови мирової угоди, попередньої домовленості в процесі перемовин, перевищення лімітів спожитої електроенергії до червня 2008 року включно безпосередньо враховано в сумі 196662,34 грн. та реструкторизовано». Таким чином реструктуризована згідно угоди сума 196662,34 грн. складається з наступних платежів; 53268,57 грн. - за перевищення лімітів спожитої електроенергії, 143393,77 грн. - за не донараховану електроенергію по акту. За період з липня місяця 2008 року по грудень 2008 року позивач заборгував відповідачу перевищення лімітів спожитої електроенергії 35523,56 грн.. Станом на лютий місяць 2010 року угода № 192 була виконана частково, позивач сплатив відповідачу 50905,04, що складає суму боргу за перевищення лімітів за період 2005 - червень 2008р.. 23 лютого 2010 року між ПАТ ЕК «Чернівціобленерго»та ПП ВКФ «Кераміка -Буковина»було укладено угоду № 47 про реструктуризацію боргу на суму 234549,43 грн., в тому числі за не донараховану електроенергію по акту на суму 145757,30 грн., за перевищення ліміту споживання на суму 88792,13 грн.. При укладенні вищезазначеної угоди відповідач повторно включив для сплати борг за перевищення ліміту спожитої електроенергії за період 2005 - червень 2008 р.р. в сумі 53268,57 грн.. Станом на червень місяць 2008 року позивач сплатив відповідачу по угоді № 47 борг в сумі 160757,30 грн. за не донараховану електроенергію по акту та борг в сумі 15000 грн. за перевищення ліміту спожитої електроенергії за період з липня 2008 року по грудень 2008 року, таким чином заборгованість позивача станом на червень 2011 року складала 20523,56 грн..
30 червня 2011 року позивач та відповідачем укладено угоду про реструктуризацію боргу в сумі 73792,13 грн. за перевищення ліміту споживання електроенергії. Вищезазначена сума складається з наступного: За перевищення ліміту споживання електроенергії в період з грудня 2005 року по червень 2008 року сума боргу складала 53268,57 грн. За перевищення ліміту споживання електроенергії в період з липня 2008 року по листопад 2008 року сума боргу складала 20523,56 грн.. Враховуючи, що заборгованість за перевищення споживання ліміту в грудні 2005 по червень 2008 року в сумі 53268,57 грн. сплачено відповідно до угод №№ 192 та 47, позивач важає, що по угоді № 85 підлягає реструктуризації тільки сума 20523,56 грн.. 29 липня 2011 року по прибутковому касовому ордеру, позивач сплатив відповідачу згідно Угоди № 85 від 30.06.2011 року 14760 грн..
Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в судове засідання 18 листопада 2011 року не забезпечив, згідно відзиву на позовну заяву № 935 від 14.11.2011 року, позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві.
Нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви, суд встановив:
30 червня 2011 року між ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго»(Кредитор - Відповідач) та ППВКФ «Кераміка - Буковина»(Боржник -Позивач) було укладено Угоду № 85 про погашення заборгованості. Предметом даної угоди визначається досягнення згоди про добровільне погашення заборгованості Боржником (Позивачем) шляхом реструктуризації загальної суми боргу в сумі 73792,13 грн. за перевищення ліміту споживання електроенергії в період з грудня 2005 року по листопад 2008 року (п.1 угоди).
Погашення боргу буде здійснюватись Боржником на умовах розстрочення платежів, а саме на на 5 міс. з оплатою щомісячно до 29 числа, деталізований графік погашення заборгованості затверджений у Додатку до даної угоди.
Боржник (Позивач) визнає загальну суму боргу 73792,13 грн. станом на 30.06.2011 року (п. 3.1. угоди).
Позивач вважає, що за перевищення споживання ліміту по угоді № 85 від 30.06.2011 року підлягає реструктуризації тільки сума 20523,56 грн. та з врахуванням сплати 14760 грн. (згідно графіку до угоди), остаточна сума боргу по угоді № 85 складає 5763,56 грн., що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду відповідно до приписів ст. 652 ЦК України.
Проте суд не погоджується з даними доводами позивача щодо внесення змін до угоди в порядку ст. 652 ЦК України, оскільки:
Так, відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Суд вважає, що в зазначених нормах наведений імперативний обов'язок сторін, відступити від якого вони не вправі.
Згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, умови передачі спору на вирішення суду пов'язані з розглядом конкретних пропозицій сторонами договору.
Статтею 11 ГПК України передбачено, що підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Проте позивачем на вимогу суду (ухвали від 23.09.2011р. та від 18.10.2011 року) не надано доказів надсилання відповідачу пропозицій про зміну Угоди № 85 від 30.06.2011 року.
Аналогічну правову позицію викладено в Постанові Вищого господарського суду України від 08.05.2007 року № 366/13-06.
Крім того, якщо сторони не досягли згоди щодо внесення змін до договору чи його розірвання, заінтересована сторона може вимагати зміни або розірвання договору в судовому порядку за наявності достатніх підстав. Такі підстави визначені у статтях 651, 652 ЦК України. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 652 Цивільного кодексу України, на підставі якої пред'явлено даний позов, передбачає можливість зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Зміна договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можлива за наявності одночасно чотирьох умов, вказаних у частині другій статті 652 названого Кодексу, а саме: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Проте позивачем не надано суду доказів в розумінні ст. 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували наявність усієї сукупності умов, передбачених статтею 652 ЦК України для внесення змін до спірної угоди за рішенням суду.
Аналогічну правову позицію викладено в Постанові Вищого господарського суду України від 12.02.2009р. № 38/200-08(40/20).
Таким чином, з огляду на наведені вище приписи чинного законодавства та фактичні обставини у справі, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покласти на за позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 32 -34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
СуддяМ.В. Швець