"14" листопада 2011 р. Справа № 5027/1000/2011.
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Західна інвестиційна компанія"
до відповідача 1Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"
до відповідача 2Товариства з обмеженою відповідальністю "Західавтолюкс"
провизнання недійсними договорів кредиту та застави
Суддя Швець Микола Васильович
Представники :
Від позивачаОСОБА_1. довіреність № 1 від 06.04.2011 року
Від відповідача 1ОСОБА_2. довіреність № 09/05-318 від 24.05.2011 року
Від відповідача 2не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна інвестиційна компанія" звернулось із позовною заявою до 1. Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Західавтолюкс" про визнання недійсними договорів кредиту та застави.
Представник позивача в судовому засіданні в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог вх. № 7444 від 14.11.2011 року (в зв'язку із допушенням описок в датах оскаржувальних договорів), згідно якої просить суд визнати недійсними: - додаткові договори № 4 від 10.06.2008 р, № 5 від 30.03.2009 р., № 6 № 7 від 31.07.2009 р., № 8 від 05.08.2010 р., № 9 від 29.12.2010 р. до договору про відкриття кредитної лінії № 13-06/КЮ від 15.12.2006 р.(Кредитний договір), що були заключні між Банком та Позичальником; - договори про внесення змін та доповнень № 2 від 10.06.2008 р., № 3 від 18.07.2008 року, № 4 від 31.07.2009 р. до договору застави № 13-06/КЮ/2 від 15.12.2006 р. (Договір застави 1), що були заключні між Банком та Заставодавцем; - договори про внесення змін та доповнень № 1 від 10.06.2008 р., № 2 від 03.04.2009 р., № 3 від 31.07.2009 р. до договору застави № 13-06/КЮ/3 від 22.03.2007 р. (Договір застави 2), що були заключні між Банком та Заставодавцем; - договір застави № 13-06/КЮ/6 від 31.07.2009 р. (Договір застави 3), що були заключні між Банком та Заставодавцем в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом в доларах США; та надав докази доплати державного мита згідно вимог ухвали суду від 18.10.2011 року.
Дана заява про уточнення позовних вимог узгоджується з вимогами ст. 22 ГПК України та приймається судом.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві на позовну заяву вх. № 6375 від 03.10.2011 року та надав копію статуту ПАТ "Енергобанк" згідно якого ПАТ "Енергобанк" є єдиним правонаступником АБ "Енергобанк" (п.1.4. Статуту).
Відповідач 2 належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в три судових засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.
Нез'явлення представника відповідача 2 в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача 1, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:
15 грудня 2006 року між АБ "Енергобанк" (правонаступником якого є ПАТ "Енергобанк" п.1.4. Статуту -Відповідач 1) та ТзОВ "Східавтолюкс" (Позчальник) та ТзОВ "Західна інвестиційна компанія" (Майновий поручитель - Позивач) був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 13-06/КЮ зі змінами та доповненнями.
Згідно п. 1.1. договору Банк зобов'язався відкрити ТзОВ "Східавтолюкс" відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 2400000 грн., терміном з 15 грудня 2006 року по 13 червня 2008 року. Пунктом 1.2. договору встановлено, що ліміт кредитування, в межах якого позичальник користується кредитними коштами встановлюється в сумах 1800000 грн. та 2400000 грн. за умов оформлення майновим поручителем - ТзОВ "Західна інвестиційна компанія" іпотеки автосалону.
10 червня 2008 року між Банком та ТзОВ "Східавтолюкс" було укладено Додатковий договір № 4 до Кредитного договору, згідно якого було змінено відкличну кредитну лінію з лімітом 5000000 грн. на відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом 1065000 доларів США, що в еквіваленті становило 5165250 грн..
На підставі Додаткового договору № 5 від 30.03.2009 року було змінено строк користування кредитними коштами, які були наданні у вигляді відкриття мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії в розмірі, який був визначений Додатковим договором № 4 до Кредитного договору, а також було змінено порядок погашення заборгованості по кредиту.
Згідно п 1.1. Кредитного договору у редакції Додаткового договору № 6 від 31.07.2009 року Банк відкриває Позичальнику (ТзОВ "Східавтолюкс") відкличну мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 1114000 доларів США, що в еквіваленті становило 8575572 грн., терміном з 22 березня 2007 р. по 14 жовтня 2010 р. для здійснення поточної діяльності.
Згідно п 1.1. Кредитного договору у редакції Додаткового договору № 7 від 31.07.2009 р. укладеного між Відповідачами, Банк відкриває Позичальнику (ТзОВ "Західавтолюкс") відкличну мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в еквіваленті за курсом Національного банку України 11900000 грн., терміном з 22 березня 2007 р. по 14 жовтня 2010 р. для здійснення поточної діяльності терміном з 22 березня 2007 р. по 14 жовтня 2010 р. для здійснення поточної діяльності. При цьому Додатковою угодою № 7 до Кредитного договору було встановлено, що в разі зміни офіційного курсу долара США до гривні таким чином, що заборгованість при видачі кредитних коштів буде перевищувати встановлений ліміт 11900000 грн. подальші транші не видаються, а надання зверх завантаженої суми 1114000 доларів США здійснюється траншами не більше 150000 грн..
31 липня 2009 року між Банком, ТзОВ "Східавтолюкс" (Позчальник) та ТзОВ "Західавтолюкс" (Новий боржник -Відповідач 2) був укладений Договір про переведення боргу на іншу особу, згідно п. 2.1. якого за згодою Кредитора - Банка у зобов'язанні за Кредитним договором замінюється на нового боржника ТзОВ "Західавтолюкс". Відповідно до п. 2.2. Договору про переведення боргу до ТзОВ "Західавтолюкс" перейшли у повному обсязі боргові зобов'язання за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 13-06/КЮ від 15.12.2006 року.
У відповідності до Додаткового договору № 8 до Кредитного договору від 23.12.2010 р., були змінені умови сплати частини відсотків у доларах та гривні, що були нараховані за користування кредитними коштами.
29 грудня 2010 року між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір № 9 до Кредитного договору та п. 1.1. було викладено в наступній редакції: "Банк відкриває Позичальнику відкличну мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в еквіваленті за курсом Національного банку України в розмірі 11900000 грн. терміном з 22 березня 2007 року по 14 жовтня 2011 року для здійснення поточної діяльності.
15 грудня 2006 року між Банком та Позивачем - ТзОВ "Західна інвестиційна компанія" (Заставодавцем) був укладений Договір застави № 13-06/КЮ/2 зі змінами та доповненнями (надалі -Договір застави 1), посвідчений 15 грудня 2006 року нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_3., за реєстровим № 5610.
Згідно до п. 1.1. Договору застави 1 застава за цим договором забезпечує вимоги Відповідача-1, які випливають з Договору про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії від 15 грудня 2006 року № 13/06/КЮ, а також всіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії цього договору, за умовами якого Банк відкриває Боржнику (ТзОВ "Східавтолюкс") кредитну лінію в сумі 2400000 грн. на строк до 13 червня 2008 року з виплатою 18 % річних.
Відповідно до п. 1.2. Договору застави 1 для забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за Кредитним договором, укладеним між Банком і Боржником (ТзОВ "Східавтолюкс"), в тому числі по поверненню суми кредиту, сплати відсотків, відшкодуванню збитків, завданих простроченням виконання зобов'язань, сплаті неустойки, Заставодавець передає в заставу Банку фарбувально-сушильну камеру "SPANESI" (надалі - предмет застави) який належить Заставодавцю на праві приватної власності.
Згідно п. 2.1.4. Договору застави 1 Банк має право звернути стягнення на предмет застави згідно з чинним законодавством у випадку, якщо в момент настання терміну виконання Боржником зобов'язання забезпеченого заставою згідно з цим договором, воно не буде виконано письмово попередивши про це Заставодавця.
В п. 2.1.5. Договору застави 1 встановлено, що за рахунок предмету застави Банк має право задовольнити свої вимоги за кредитом, відсотки за користування кредитом, збитки завдані простроченням виконання зобов'язань, неустойку, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. У випадку виникнення права звернення стягнення на предмет застави -реалізувати своє право відповідно до чинного законодавства.
В п. 7.1. Договору застави 1 встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і залишається чинним до повного виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором.
10 червня 2008 року між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений Договір про внесення змін та доповнень № 2 до Договору застави 1, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4., в якому п. 1.1. Договору застави 1 викладено в наступній редакції: „Застава за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя, які випливають з Договору про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії від 15 грудня 2006 р. № 13-06/КЮ, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії цього Договору (надалі -„Кредитний Договір”), за умовами якого Заставодержатель відкриває Боржнику відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом 1065000 доларів США, що є еквівалентом 5165250 грн. на строк до 14 грудня 2009 року з виплатою 14 % річних у доларах США та під 24 % річних у гривні.”
03 квітня 2009 р. між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений Договір про внесення змін та доповнень № 3 до Договору застави 1, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4., в якому п. 1.1. Договору застави 1 викладено в наступній редакції: „Застава за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя, які випливають з Договору про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії від 15 грудня 2006 р. № 13-06/КЮ, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії цього Договору (надалі - „Кредитний Договір”), за умовами якого Заставодержатель відкриває Боржнику відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом 1065000 доларів США, що є еквівалентом 5165250 грн. на строк до 14 квітня 2010 року з виплатою 14 % річних у доларах США та під 24 % річних у гривні .”
31 липня 2009 року між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений Договір про внесення змін та доповнень № 4 до Договору застави 1 (надалі - Договір про внесення змін 4), посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4., в якому п. 1.1. Договору застави 1 викладено в наступній редакції: «Цей Договір забезпечує вимогу Банку, яка випливає з Договору про відкриття кредитної лінії від 15 грудня 2006 року № 13-06/КЮ, з усіма змінами та доповненнями до нього, за умовами якого Банк відкриває Боржнику відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом 11900000 грн., та строк до 14 жовтня 2010 року, а Боржник зобов'язаний повернути Банку кредит в строк, передбачений договором сплачувати відсотки за користування кредитом, відповідно до умов Кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках передбачених Кредитним договором. Цей договір забезпечує вимогу Банку, що випливає з Кредитного договору в повному обсязі, включаючи сплату відсотків, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбачено умовами цього договору.»
Відповідно до п. 1.1. Договору про внесення змін та доповнень № 4 у зв'язку з укладенням Договору про переуступку боргу на іншу особу б/н, що укладений 31 липня 2009 року між Банком, ТзОВ "Східавтолюкс" та ТзОВ "Західавтолюкс", керуючись ст. 520-523 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що застава за цим договором забезпечує боргові зобов'язання Нового Боржника -ТзОВ "Західавтолюкс" (Відповідач 2).
22 березня 2007 року між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений Договір застави № 13-06/КЮ/3 зі змінами та доповненнями (надалі -Договір застави 2), посвідчений 22 березня 2006 року нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_3., за реєстровим № 1066.
Згідно п. 1.1. Договору застави 2 застава за цим договором забезпечує вимоги Банку, які випливають з Договору про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії від 15 грудня 2006 року № 13/06/КЮ, а також всіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії цього договору, за умовами якого Банк відкриває Боржнику кредитну лінію в сумі 5000000 грн. на строк до 13 грудня 2009 року з виплатою 18% річних.
Відповідно до п. 1.2. Договору застави 2 для забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за Кредитним договором, укладеним між Банком і Боржником (ТзОВ "Східавтолюкс"), в тому числі по поверненню суми кредиту, сплати відсотків, відшкодуванню збитків, завданих простроченням виконання зобов'язань, сплаті неустойки, Заставодавець передає в заставу Банку, а саме: вантажний автовоз марки ,,МАN”, модель ,,6Т50РG7N” 1999 року випуску, кузов № WМАТ500882М279362, реєстраційний номер СЕ8560ХХ, який належить ТзОВ "Західна інвестиційна компанія" на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № 316406, виданого 1-м МВ ДАІ УМВСУ в Чернiвецькiй обл. 12 травня 2006 р.; причіп автовоз марки ,,LOHR”, модель ,,ТМЗ”, 1988 року випуску, кузов № VGYТМ300000032027, реєстраційний номер СЕ14З8ХХ, який належить ТОВ "Західна інвестиційна компанія" на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № 316405, виданого 1-м МВ ДАІ УМВСУ в Чернiвецькiй обл. 12 травня 2006 р..
Згідно п. 2.1.4. Договору застави 2 Банк має право звернути стягнення на предмет застави згідно з чинним законодавством у випадку, якщо в момент настання терміну виконання Боржником зобов'язання забезпеченого заставою згідно з цим договором, воно не буде виконано, письмово попередивши про це Заставодавця.
Відповідно до п. 2.1.5. Договору застави 2 Банк має право за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги за кредитом, відсотки за користування кредитом, збитки завдані простроченням виконання зобов'язань, неустойку, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. У випадку виникнення права звернення стягнення на предмет застави -реалізувати своє право відповідно до чинного законодавства.
В п. 7.1. Договору застави 2 встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і залишається чинним до повного виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором.
10 червня 2008 року між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору застави 2, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4., в якому п. 1.1. Договору застави 1 викладено в наступній редакції: „Застава за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя, які випливають з Договору про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії від 15 грудня 2006 р. № 13-06/КЮ, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії цього Договору (надалі -„Кредитний Договір”), за умовами якого Заставодержатель відкриває Боржнику відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом 1065 000 доларів США, що є еквівалентом 5165250 грн. на строк до 14 грудня 2009 року з виплатою 14 % річних у доларах США та під 24 % відсотки річних у гривні .”
03 квітня 2009 року між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений Договір про внесення змін та доповнень № 2 до Договору застави 2 (надалі - Договір про внесення змін 2), посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4., в якому п. 1.1. Договору застави 2 було викладено в наступній редакції: «Цей Договір забезпечує вимогу Банку, яка випливає з Договору про відкриття кредитної лінії від 15 грудня 2006 року № 13-06/КЮ, з усіма змінами та доповненнями до нього, за умовами якого Банк відкриває Боржнику відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом 1065000 доларів США, що є еквівалентом 5165250 грн. на строк до 14 жовтня 2010 року з виплатою 14 % річних в доларах США та 24 % річних у гривні, а Боржник зобов'язаний повернути Банку кредит в строк, передбачений договором, сплачувати відсотки за користування кредитом, відповідно до умов Кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках передбачених Кредитним договором. Цей договір забезпечує вимогу Банку, що випливає з Кредитного договору в повному обсязі, включаючи сплату відсотків, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбачено умовами цього договору.»
31 липня 2009 року між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений Договір про внесення змін та доповнень № 3 до Договору застави 2 (надалі - Договір про внесення змін 3), посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4., в якому п. 1.1. Договору застави 2 викладено в наступній редакції: «Цей Договір забезпечує вимогу Банку, яка випливає з Договору про відкриття кредитної лінії від 15 грудня 2006 року № 13-06/КЮ, з усіма змінами та доповненнями до нього, за умовами якого Банк відкриває Боржнику відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом 11900000 гривень, та строк до 14 жовтня 2010 року, а Боржник зобов'язаний повернути Банку кредит в строк, передбачений договором сплачувати відсотки за користування кредитом, відповідно до умов Кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках передбачених Кредитним договором. Цей договір забезпечує вимогу Банку, що випливає з Кредитного договору в повному обсязі, включаючи сплату відсотків, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбачено умовами цього договору.»
Відповідно до п. 1.1. Договору про внесення змін та доповнень 3 у зв'язку з укладенням Договору про переуступку боргу на іншу особу б/н, що укладений 31 липня 2009 року між Банком, ТзОВ "Східавтолюкс" та ТзОВ "Західавтолюкс", керуючись ст. 520-523 Цивільного кодексу України, Сторони домовились, що застава за цим договором забезпечує боргові зобов'язання Нового Боржника -ТзОВ "Західавтолюкс" (Відповідач 2).
31 липня 2009 року між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений Договір застави № 13-06/КЮ/6 (надалі - Договір застави 3), відповідно до п. 1.1. якого цей Договір забезпечує вимогу Банку, яка випливає з Договору про відкриття кредитної лінії від 15 грудня 2006 року № 13-06/КЮ, з усіма змінами та доповненнями до нього, за умовами якого Банк відкриває Боржнику відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом 11900000 грн., та строк до 14 жовтня 2010 року, а Боржник зобов'язаний повернути Банку кредит в строк, передбачений договором, сплачувати відсотки за користування кредитом, відповідно до умов Кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках передбачених Кредитним договором. Цей договір забезпечує вимогу Банка, що випливає з Кредитного договору в повному обсязі, включаючи сплату відсотків, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбачено умовами цього договору.
Згідно п. 1.2. Договору застави 3 для забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за Кредитним договором, укладеним між Банком і Боржником, в тому числі по поверненню суми кредиту, сплаті відсотків, відшкодуванню збитків, завданих простроченням виконання зобов'язань, сплаті неустойки, Заставодавець - Позивач передає в заставу обладнання для станції технічного обслуговування , а саме: блок управління 176 Рено, в кiлькостi одна штука; підйомник 2-х ступінчатий електромеханічний в кiлькостi одна штука; підйомник Хуdrolifi 4500 в кiлькостi одна штука; торгове обладнання в кiлькостi одна штука; мінімийки Karсher r 7.2, в кiлькостi одна штука; вітрина 800 * 550 * 2450 в кiлькостi одна штука; вітрина 800 * 550 * 2450 в кiлькості одна штука; кондиціонер «Панасонік А24»в кiлькостi одна штука; кондиціонер «Панасонік А28»в кiлькостi одна штука; захвати самоцентруючi 4 х точковi, в кiлькостi одна штука; мийка HDS 797 в кiлькостi одна штука; підйомник 2-х ступінчатий гiдравлiчний в кiлькостi одна штука; підйомник 4-х ступінчатий повного ресурсу в кiлькостi 1 одна штука; набір iнструментiв пред.-145, в кiлькостi одна штука; станок шиномонтажний в кiлькостi одна штука; стенд розвалу-сходження в кiлькостi одна штука, що належать Відповідачу на підставі накладних: №ПН-0000022 від 12.10.2004 р., №ПН-0000067 від 31.05.2005 р., №ПН -0000102 від 28.10.2005 р., № ПН-0000022 від 11.02.2005 р., № ПН-000204 від 25.05.2006 р., №ПН -000189 від 25.05.2006 р., №ПН-01000 від 10.04.2008, №ПН-0000211 від 27.06.2007 р., №ПН -0000118 від 21.06.2007 р., № ПН-01000 від 10.04.2008р., №ПН-0000211 від27.06.2007 р., №ПН-0000118 від 21.06.2007р., № ПН-0000063 від 10.12.2004, № ПН-0000103 від 11.08.2005, №ПН-0000050 від 12.10.2007р..
Згідно п. 2.1.4. Договору застави 3 Банк має право звернути стягнення на предмет застави згідно з чинним законодавством у випадку, якщо в момент настання терміну виконання Боржником зобов'язання забезпеченого заставою згідно з цим договором, воно не буде виконано, письмово попередивши про це Заставодавця.
Відповідно до п. 2.1.5. Договору застави 3, Банк має право за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги за кредитом, відсотки за користування кредитом, збитки завдані простроченням виконання зобов'язань, неустойку, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. У випадку виникнення права звернення стягнення на предмет застави -реалізувати своє право відповідно до чинного законодавства.
В п. 7.1. Договору застави 3 встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і залишається чинним до повного виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема, правочин.
За вимогами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 Цивільного кодексу України).
Підставою недійсності правочину відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно вимог ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави "Позика, кредит, банківський вклад", якщо інше не встановлено параграфом 2 "Кредит" і не випливає із суті кредитного договору. Викладене міститься у ст. 1054 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України N 15-93 від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом, що встановлено ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України N 15-93 від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", "іноземна валюта" - це іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.
Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю":
- Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом;
- генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання;
- індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції;
- порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.
За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, зазначеними у п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Національного банку України N 275 від 17.07.2001 р.
Стаття 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносить до кредитних операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої статті 47 цього Закону, зокрема, розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
За таких обставин Банк, будучи фінансовою установою має право здійснювати кредитування як валютну операцію, при наявності банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку України.
Судом встановлено, що на час укладання спірних договорів Відповідач-1 мав видані Національним банком України банківську ліцензію N 46 від 17.12.2001 р. на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пп. 5 - 11 частини другої ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", дозвіл N 46-1 від 17.12.2001 р., додаток до дозволу N 46-1 від 17.12.2001 р. на право здійснення операцій, визначених пп. 1 - 4 частини другої та частиною четвертою ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність". В свою чергу, на даний момент Банк має видану Національним банком України банківську ліцензію № 46 від 13.08.2010 р. на право здійснення банківських операцій, що визначені частиною першою та пп. 5 - 11 частини другої ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", дозвіл N 46-2 від 13.08.2010 р., додаток до дозволу N 46-2 від 13.08.2010 р. на право здійснення операцій, визначених пп. 1 - 4 частини другої та частиною четвертою ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Таким чином, Відповідач-1 мав та має право здійснювати операції з валютними цінностями із розміщенням залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, тобто кредитування в іноземній валюті на підставі банківської ліцензії та дозволу на здійснення відповідних операцій.
За вимогами ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України N 15-93 індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Разом з тим, до цього часу ці межі законодавчо не встановлені. Отже, будь-які операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті (незалежно від строків та сум) отримання індивідуальної ліцензії не потребують.
Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 483 від 14.10.2004 р., використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями); у випадках, передбачених законами України. У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.
Крім того, отримувачем відсотків, комісій за кредитним договором є Банк, що спростовує твердження Позивача про обов'язкове одержання індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу.
За вимогами ст. 317 Цивільного кодексу України право розпорядження майном, належить власникові.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 1 Закону України "Про заставу").
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про заставу", заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
За ствердженням Позивача, договір застави № 13-06/КЮ/2 від 15.12.2006 р. (в редакції оскаржуваних додаткових договорів); договір застави № 13-06/КЮ/3 від 22.03.2007 р. (в редакції оскаржуваних додаткових договорів); договір застави № 13-06/КЮ/6 від 31.07.2009 р. є недійсними на підставі ст. 548 Цивільного кодексу України.
За змістом ч. 2 ст. 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано суду доказів в розумінні ст. 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували, що договір про відкриття кредитної лінії № 13-06/КЮ від 15.12.2006 р. (в редакції оскаржуваних додаткових договорів), договір застави № 13-06/КЮ/2 від 15.12.2006 р. (в редакції оскаржуваних додаткових договорів); договір застави № 13-06/КЮ/3 від 22.03.2007 р. (в редакції оскаржуваних додаткових договорів); договір застави № 13-06/КЮ/6 від 31.07.2009 р. суперечать нормам Цивільного кодексу України та іншим нормативним актам чинного законодавства.
Таким чином, з огляду на наведені вище приписи чинного законодавства та фактичні обставини у справі, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покласти на за позивача.
На підставі викладеного, враховуючи правову позицію визначену в Постановах ВГСУ (№ 24/43-09-1527 від 14.10.2009 року та № 9/70пд від 18.11.2009 року) та керуючись ст. ст. 1, 12, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
СуддяМ.В. Швець