29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"12" грудня 2011 р.Справа № 16/5025/1973/11
За позовом Хмельницького приватного виробничо-торгівельного підприємства „Алмаз”, м. Хмельницький
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький
про зобов'язання відповідача відкрити металеві ворота шляхом зняття навісних замків, що розташовані з внутрішньої частини воріт зі сторони ОСОБА_1 з метою надання власнику вільного доступу в будь-який час до частини залізничної під'їзної колії № 37 від металевих воріт до упору довжиною 55,4 п.м. у м. Хмельницькому по вул. Курчатова, 14/3.
Суддя В. В. Магера
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю № 320 від 16.11.11 р.;
ОСОБА_3 - за довіреністю № 319 від 16.11.11 р.;
від відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю від 06.05.10 р.;
ОСОБА_5 - за довіреністю від 02.11.11 р.
В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину рішення згідно ст.85 ГПК України.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача відкрити металеві ворота шляхом зняття навісних замків, що розташовані з внутрішньої частини воріт зі сторони ОСОБА_1 з метою надання власнику вільного доступу в будь-який час до частини залізничної під'їзної колії №37 від металевих воріт до упору довжиною 55,4 п.м. у м. Хмельницькому по вул. Курчатова, 14/3.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 07.11.2007р. Хмельницькою міською радою було прийнято рішення про припинення права користування земельною ділянкою ВАТ „Термопластавтомат” та надано згоду на розробку позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1059 кв.м. під обслуговування під'їзної колії № 37 по вул. Курчатова, 14/3. Крім того, 20.05.2008 р. було складено акт погодження меж під'їзних колій.
Таким чином, позивач вважає, що у ХПВТП „Алмаз” виникло та існує на законних правових підставах право власності на залізничну колію № 37.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України: „правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб”. В ч.1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. В ч.1 ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Позивач стверджує, що відповідач постійно вчиняє дії, направлені на порушення належного ХПВТП „Алмаз” права власності на під'їзну залізничну колію № 37 по вул. Курчатова, 14/3.
З часу придбання позивачем колії, її частина, а саме 55,4 п.м. знаходиться за металевими воротами із завареними замками, які відповідач категорично відмовляється відкривати та надати, таким чином, ХПВТП „Алмаз” можливість доступу до колії з метою її обстеження та експлуатації за призначенням.
Повідомив, що 13.07.2011 р. відбувся щоквартальний огляд під'їзної колії за участю голови комісії ДСЗ ОСОБА_6, членів комісії ПД-20 ОСОБА_7, представника ХПВТП „Алмаз” ОСОБА_2 В складеному акті, на підставі проведеного огляду, зафіксовано, що: „колія відповідає вимогам ПТЕ та інструкції ЦП-0138 до залізобетонної огорожі колії № 37. В зв'язку з відсутністю доступу від металевих воріт залізобетонної огорожі до тупіка колії № 37, колія для подачі та прибирання вагонів закривається”.
На ім'я директора ХПВТП „Алмаз” ОСОБА_8 головним спеціалістом ОСОБА_2 було складено доповідну записку про те, що при огляді залізничних під'їзних колій не була оглянута ділянка колії № 37 від металевих воріт до тупіка в зв'язку з тим, що не було до неї доступу. Для того, щоб відкрити ворота головний спеціаліст телефонував ОСОБА_1, щоб він прибув на місце огляду та відкрив ворота. Відповідач відмовився відкрити ворота та заявив, що ці ворота заварені з моменту, коли він їх купував у ВАТ „Термопластавтомат” і відкривати їх він не збирається.
18.08.2011 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 236 з проханням відкрити металеві ворота 23.08.2011 р. о 10.00 з метою проведення огляду під'їзної колії працівниками ст. Гречани.
23.08.2011 р. головним інженером ОСОБА_9 та водієм 2-го класу ОСОБА_10 було складено акт про те, що металеві ворота заварені. Приватний підприємець ОСОБА_1 23.08.2011 р. на 10.00 на базу № 2 (вул. Курчатова, 14/3) для участі у відкритті воріт не прибув, хоча лист отримав. 09 вересня 2011 року ХПВТП „Алмаз” знову надіслало листа № 252 відповідачу з проханням направити свого представника бути присутнім при відкритті воріт працівниками позивача 13 вересня 2011 року о 15.00.
При цьому, 12.09.2011 року відповідач направив на адресу позивача листа, в якому стверджує, що встановлені ворота закривають доступ до його території та практично є елементом огорожі та відповідно захищають його права власника нерухомого майна. В цьому ж листі відповідач наголошував, що, начебто в серпні 2011 року згадана ділянка колії оглядалась представниками ХПВТП „Алмаз” та представниками залізниці та було встановлено її аварійний стан, що, звичайно, не відповідає дійсності. Адже, як вже зазначалось вище і в липні, і в серпні, дана ділянка колії огляду не підлягала, що зафіксовано в актах, оскільки цього фактично було зробити неможливо, а тому і немає підстав робити нічим не підтверджені висновки про аварійний стан колії.
Відповідач вважає, що він ніяких перешкод позивачу не вчиняє та вказує, що йому не пояснили, яка ж існує конкретна необхідність для відкриття металевих воріт. На його думку, право власності на вказану залізничну колію спірне, а тому він змушений відмовити у відкритті металевих воріт.
Позивач повідомив, що 13.09.2011р. комісія прибула на вул. Курчатова, 14/3 в м. Хмельницький з метою проведення обстеження залізничної колії № 37. ФОП ОСОБА_1 як і вказав в листі ворота не відкрив, на місце не з'явився.
Позивач посилається на те, що згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За таких обставин, позивач вважає, його права як власника незаконно та необгрунтовано порушується, і він має всі підстави вимагати в ФОП ОСОБА_1 відкрити ворота шляхом зняття навісних замків, які знаходяться з внутрішньої частини воріт зі сторони ОСОБА_1 з метою надання ХПВТП „Алмаз” вільного доступу до частини залізничної під'їзної колії № 37 від металевих воріт до упору довжиною 55,4 п.м. у м. Хмельницькому по вул. Курчатова, 14/3 в будь-який час.
На виконання ухвали суду від 08.12.2011р. позивачем подано письмове пояснення від 12.12.2011р. №335, згідно якого повідомив, що „08” грудня 2011 року було проведено обстеження частини ділянки колії №37 від воріт до упору за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова, 14/3 за участі комісії в складі начальника станції Гречани ОСОБА_11, начальника дільниці № 2 відокремленого підрозділу „Хмельницької дистанції колії” (ПЧУ-2) ОСОБА_12, головного спеціаліста ХПВТП „Алмаз” ОСОБА_2, представника за дорученням ОСОБА_1
Згідно акту перевірки ділянки колії від 08.12.2011р. було встановлено, що ділянка колії №37 від воріт до упору знаходиться в аварійному стані та потребує капітального ремонту. Використання даної ділянки колії за цільовим призначенням можливе після проведення капітального ремонту колії.
Позивач повідомив, що ХПВТП „Алмаз” не може провести капітальний ремонт за відсутності вільного доступу до колії.
Представники позивача в засідання суду 12.12.2011р. прибули, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та наполягали на їх задоволенні.
Представники відповідача в судове засідання прибули, проти позову заперечують.
У поданому суду письмовому відзиві від 15.11.2011р. відповідач повідомив наступне:
Відповідач придбав у ВАТ „Термопластавтомат” приміщення металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3 м2 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_13 15.02.2002 р. та зареєстрованим в реєстрі за № 576, у тому числі адміністративно-побутове приміщення загальною площею 462,9 м2, металевий склад загальною площею 1111,4 м2, складську площадку загальною площею 4118,0 м2, залізничну колію довжиною 46 м.п., зовнішню огорожу з залізобетонних плит з металевими воротами, що розташовані в м. Хмельницькому по вул. Курчатова, 8 (в подальшому адреса змінена на Курчатова, 8/6, згідно довідки Управління архітектури, містобудування та інвестицій від 25.07.2002 року № 1/12-859). Зазначене майно передане продавцем згідно акту від 18.04.2002 року. Відповідно до п.3.1 договору акт прийому-передачі майна є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу від 15.02. 2002 року.
18.04.2002 року Хмельницьке БТІ видало на ім'я відповідача реєстраційне посвідчення, згідно якого йому належить на праві приватної власності приміщення металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3 м2, записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 4/332, видано також технічний паспорт, в якому зазначена, у тому числі, і залізнична колія довжиною 46 м.п.
Хмельницьке приватне виробничо-торгівельне підприємство Алмаз” згідно договору купівлі-продажу від 07.09.2006 року придбало у ВАТ „Термопластавтомат” під'їзну колію № 37 від стрілочного переводу №115а до упору, довжиною 174,7 м., за ціною 17470 грн., яка розміщена за адресою м.Хмельницький, вул. Курчатова, 14/3. 28.05.2010 року між позивачем та ВАТ „Термопластавтомат” укладено додаткову угоду до договору, якою нібито уточнено фактичну довжину колії та визнано її довжиною 204,7 м.
Таким чином, як стверджує відповідач, ВАТ „Термопластавтомат” двічі продало частину колії, яка йому належала: в 2002 році - відповідачу, а в 2006 - позивачу.
Відповідач звертає увагу суду на те, що у позивача відсутні належні документи, які підтверджують безспірне право власності на цю колію, також позивач не має підстав щодо користування земельною ділянкою, на якій знаходиться ця колія. Вказана колія більше 10 років не використовувалась за призначенням, незадовільний технічний стан колії не дозволяє її використовувати.
Зі слів відповідача, спір між сторонами стосується рухомого майна, яке складається лише з бувших у використанні рейсів та шпал. Як стверджує відповідач, неодноразово проводився огляд цієї частини колії за участю представників ст. Гречани, Південно-Західної залізниці, якими встановлювався технічний стан колії, однак позивач постійно відмовляється підписувати такі акти огляду, вказуючи навіть в позовній заяві, що відповідач не допускає представників Південно-Західної залізниці для проведення такого огляду.
Як стверджує відповідач, земельна ділянка, на якій знаходиться під'їзна колія у встановленому чинним законодавством порядку уповноваженим органом не передана на будь-яких правах ні позивачу, ні відповідачу.
Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач вже звертався з подібним позовом щодо усунення перешкод в користуванні спірною частиною залізничної колії до Господарського суду Хмельницької області, однак рішенням від 25.06.2010 р. по справі 4/3/4380 відмовлено Позивачу в задоволенні його вимог. Вказане рішення вступило в законну силу.
Таким чином, зі слів відповідача, позивач в позовній заяві не довів своє право власності на спірну частину колії та не ставить з цього приводу жодних позовних вимог.
Крім того, на думку відповідача, позивач не довів своє право користування або власності на земельну ділянку, на якій знаходиться спірна частина колії.
Відповідач стверджує, що обраний позивачем спосіб захисту його прав порушує його права, оскільки вказані в позові ворота, з моменту їх придбання не функціональні, були заварені і є фактично елементом огорожі, яка забезпечує цілісність периметру території та охорону майна відповідача.
Зі слів відповідача, спірна частина залізниці не може використовуватись за цільовим призначенням через свій незадовільний технічний стан, а тому, на думку відповідача, відсутній факт порушення прав позивача щодо використання майна за цільовим призначенням.
В даному випадку, на думку відповідача, оскільки майно є фактично рухомим, у позивача є можливість доводити своє право власності на нього та витребувати його з чужого незаконного володіння. Із врахуванням вищевикладеного, відповідач просить відмовити позивачу в позові.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:
15.02.2002р. між ВАТ „Термопластавтомат” (подавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №АЕР №156637, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_13 15 лютого 2002 року та зареєстрованим в реєстрі за №576, згідно якого ФОП ОСОБА_1 як покупець прийняв у власність приміщення металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3 м2, у тому числі адміністративно-побутове приміщення загальною площею 462,9 м2, металевий склад загальною площею 1111,4 м2, складську площадку загальною площею 4118,0 м2, залізничну колію довжиною 46 м.п., зовнішню огорожу з залізобетонних плит з металевими воротами, що розташовані в місті Хмельницькому по вул. Курчатова, 8 (в подальшому адреса змінена на Курчатова, 8/6, згідно довідки Управління архітектури, містобудування та інвестицій від 25.07.2002 року №1/12-859).
Зазначене майно передане продавцем згідно акту від 18.04.2002р., який згідно п.3.1 договору є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу від 15.02.2002 року.
18.04.2002р. Хмельницьким БТІ видано Реєстраційне посвідчення, згідно якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві приватної власності належить приміщення металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3 м2, записано в реєстрову книгу №1 за реєстровим №4/332.
Хмельницьке БТІ видало Технічний паспорт на приміщення по вул. Курчатова, 8/6 власнику ОСОБА_1
Хмельницьке приватне виробничо-торгівельне підприємство Алмаз” згідно договору купівлі-продажу від 07.09.2006 року придбало у ВАТ „Термопластавтомат” під'їзну колію №37 від стрілочного переводу №115а до упору, довжиною 174,7 м., за ціною 17470 грн., яка розміщена за адресою м.Хмельницький, вул. Курчатова, 14/3.
07.11.2007р. Хмельницькою міською радою було прийнято рішення про припинення права користування земельною ділянкою ВАТ „Термопластавтомат” та надано згоду на розробку позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1059 кв.м. під обслуговування під'їзної колії №37 по вул. Курчатова, 14/3.
13.07.2011р. актом огляду під'їзної колії за участю голови комісії ДСЗ ОСОБА_6, членів комісії ПД-20 ОСОБА_7, представника ХПВТП „Алмаз” ОСОБА_2, якому зафіксовано, що колія відповідає вимогам ПТЕ та інструкції ЦП-0138 до залізобетонної огорожі колії №37. У зв'язку із відсутністю доступу від металевих воріт залізобетонної огорожі до тупіка колії №37, колія для подачі та прибирання вагонів закривається”.
13.07.2011р. на ім'я директора ХПВТП „Алмаз” ОСОБА_8 головним спеціалістом ОСОБА_2 було складено доповідну записку про те, що при огляді залізничних під'їзних колій не була оглянута ділянка колії № 37 від металевих воріт до тупіка в зв'язку з тим, що не було до неї доступу.
18.08.2011р. ХПВТП „Алмаз” звернувся до відповідача із листом №236 із проханням відкрити металеві ворота 23 серпня 2011 року о 10.00 з метою проведення огляду під'їзної колії працівниками ст. Гречани.
23.08.2011р. головним інженером ОСОБА_9 та водієм 2-го класу ОСОБА_10 було складено акт про те, що металеві ворота заварені, зазначено, що приватний підприємець ОСОБА_1 23 серпня 2011 р. на 10.00 на базу №2 (вул. Курчатова, 14/3) для участі у відкритті воріт не прибув, хоча лист отримав 19.08.2011р.
09.09.2011р. ХПВТП „Алмаз” направив ФОП „ОСОБА_1 повторного листа за №252 з проханням направити свого представника при відкритті воріт працівниками позивача 13 вересня 2011 року о 15.00.
12.09.2011 року ФОП ОСОБА_1 направив ХПВТП „Алмаз” листа б/н, згідно якого повідомив, що встановлені ворота закривають доступ до його території та практично є елементом огорожі та відповідно захищають його права власника нерухомого майна.
13.09.2099р. актом обстеження залізничної колії встановлено про неможливість обстеження та користування залізничною колією №37 довжиною 204,7 м. ХПВТП „Алмаз”, оскільки ФОП ОСОБА_1 встановлені ворота закриті на замки.
19.09.2011р. позивач листом №261 повідомив відповідача про врегулювання спору до 01.10.2011р. та направити відповідні пропозиції.
29.09.2011р. ФОП ОСОБА_1 листом №145 повідомив ХПВТП „Алмаз” що спірне майно придбане у ВАТ „Термопластавтомат” згідно договору в 2002 році, в акт приймання-передачі від 18.04.2002р. було включено частину колії довжиною 46 п.м.
25.06.2010р. рішенням господарського Хмельницької області по справі №4/3/4380 у позові ХПВТП „Алмаз” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ВАТ „Термопластавтомат” та Хмельницької міської ради до ФОП ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні під'їзною колією №37 від стрілочного переводу №115а до упору, довжиною 174,7 м., за адресою вул. Курчатова,14/3, шляхом знесення металевих воріт, які належать відповідачу, було відмовлено.
Позивач звернувся із позовом, згідно якого просив суд зобов'язати відповідача відкрити металеві ворота шляхом зняття навісних замків, що розташовані з внутрішньої частини воріт зі сторони ОСОБА_1 з метою надання власнику вільного доступу в будь-який час до частини залізничної під'їзної колії №37 від металевих воріт до упору довжиною 55,4 п.м. у м. Хмельницькому по вул. Курчатова, 14/3.
08.12.2011р. на вимогу ухвали суду проведено обстеження ділянки колії №37 за участю комісії у складі нач. станції Гречани ОСОБА_11, нач.дільниці №2 відокремленого підрозділу Хмельницької дистанції колії (ПЧУ-2) ОСОБА_12, представника від ПВТП „Алмаз” ОСОБА_2, представника від ОСОБА_1 -ОСОБА_4
Актом обстеження від 08.12.2011р. встановлено: 1) ділянка колії №37 від воріт до упору знаходиться в аварійному стані та потребує капі тального ремонту. Рух по даній ділянці колії заборонено; 2) використання даної ділянки колії за цільовим призначенням можливе після проведення капітального ремонту колії.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд до уваги бере таке:
Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Спосіб захисту цивільних прав та інтересів особа обирає при зверненні з позовною заявою до суду у відповідності до вимог чинного законодавства.
Судом враховуються вимоги ст.20 Господарського кодексу України, згідно якої кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Позивач звернувся до суду за захистом свого права та просить суд зобов'язати відповідача відкрити металеві ворота шляхом зняття навісних замків, що розташовані з внутрішньої частини воріт зі сторони ОСОБА_1 з метою надання власнику вільного доступу в будь-який час до частини залізничної під'їзної колії № 37 від металевих воріт до упору довжиною 55,4 п.м. у м. Хмельницькому по вул. Курчатова, 14/3.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення його прав як власника з метою вільного доступу до частини під'їзної колії №37 від металевих воріт до упору довжиною 55,4 п.м. у м. Хмельницькому по вул. Курчатова,14/3.
Положеннями ст.391 ЦК України передбачено, що лише власнику майна надане право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Зміст позову про усунення перешкод в користуванні належним позивачу майном стосується протиправного вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
За змістом ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, захисту підлягає цивільне право, яке існує і є порушеним іншими особами на момент звернення за захистом.
Наявними у справі доказами не доведено право власності на майно, так і не доведено факту порушення відповідачем охоронюваних прав та законних інтересів позивача.
Зважаючи на положення статті 391 ЦК України для доведення відповідних обставин позивач у відповідності до положень ст.33 ГПК України має надати докази перешкод у здійсненні права користування й розпорядження об'єктом права власності, тобто довести суду що такі дії відповідача (або бездіяльність) мали місце та об'єктивно порушували права власника і були протиправними.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
З аналізу наведеної норми процесуального закону, суд зазначає, що захисту підлягають лише ті права, які належать позивачу, за умови, що ці права дійсно порушуються іншими особами, а необхідною умовою при зверненні до суду з позовом щодо захисту порушеного права є обов'язкова наявність на момент звернення до суду існування спору щодо порушеного права або сам факт вчинення порушення.
Посилання позивача на неможливість проведення ремонтних робіт під'їзної колії №37 та користуванню частиною під'їзної колії, оскільки відповідач відмовляється зняти навісні замки із внутрішньої сторони воріт, суд вважає безпідставним.
Судом враховується, що відповідачем використовується земельна ділянка площею 1,7882 га за адресою вул. Курчатова,8 згідно рішення одинадцятої сесії Хмельницької міської ради №45 від 21.05.2003 р., яка надана в оренду відповідачу. Земельна ділянка, на якій знаходиться під'їзна колія не входить до складу земельної ділянки площею 17882 га., що підтверджується проектом відведення земельної ділянки відповідачу. Даний факт встановлено рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.06.2010р. по справі №4/3/4380 за позовом позивача про усунення перешкод в користуванні під'їзною колією №37, яке у встановленому законом порядку набуло чинності та не скасоване.
Суд, надаючи оцінку актам обстеження залізничної колії, які наявні в матеріалах справи, на які посилається позивач, вважає, що вони не засвідчують у повній мірі об'єктивне існування перешкод у здійсненні права власності, не є достатніми доказами протиправної поведінки відповідача, оскільки зазначені документи складені в односторонньому порядку, ворота та огорожа були встановлені ВАТ „Термопластавтомат”, що підтверджується постановою Житомирського апеляційного суду по справі №17/20/4800, а будь-які інші докази відсутні. За змістом ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, захисту підлягає цивільне право, яке існує і є порушеним іншими особами на момент звернення за захистом.
Судом також враховується, що актом обстеження від 08.12.2011р. за підписом представників сторін встановлено, що ділянка колії №37 від воріт до упору знаходиться в аварійному стані та потребує капі тального ремонту. Рух по даній ділянці колії заборонено.
Натомість, позивачем не доведено факту порушення відповідачем його охоронюваних прав чи законних інтересів.
Господарським судом також враховується, що ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктами 2, 3 ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Земельна ділянка на якій знаходиться під'їзна колія у встановленому чинним законодавством порядку уповноваженим органом не передана на будь-яких правах позивачу, в тому числі і відповідачу.
Натомість, як убачається із Реєстраційного посвідчення від 18.04.2002р., виданого Хмельницьким БТІ, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві приватної власності належить приміщення металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3 м2, записано в реєстрову книгу №1 за реєстровим №4/332. Договором купівлі-продажу від 15.02.2002р. та додатком до нього (акт приймання-передачі від 18.04.2002р.) відповідачу належить на праві власності приміщення металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3 кв.м., складської площадки загальною площею 4118,00 кв.м., залізничної колії 46 п.м., зовнішньої огорожі з залізобетонних плит із металевими воротами.
Згідно з приписами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними доказами, не відповідають вимогам чинного законодавства.
Судові витрати по справі на відповідача не покладаються у зв'язку із відмовою в позові згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
У позові Хмельницького приватного виробничо-торгівельного підприємства "Алмаз", м. Хмельницький до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про зобов'язання відповідача відкрити металеві ворота шляхом зняття навісних замків, що розташовані з внутрішньої частини воріт зі сторони ОСОБА_1 з метою надання власнику вільного доступу в будь-який час до частини залізничної під'їзної колії № 37 від металевих воріт до упору довжиною 55,4 п.м. у м. Хмельницькому по вул. Курчатова, 14/3 відмовити.
Суддя В.В. Магера
Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2011р.
Віддруковано 1 прим.