29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"20" грудня 2011 р.Справа № 14/5025/2019/11
За позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" м. Київ в особі Відділення "Хмельницька регіональна дирекція „ПАТ" ВТБ Банк", м. Хмельницький
до закритого акціонерного товариства „Октант", м. Хмельницький
про стягнення 4 911 504, 90 грн. за договором про відкриття кредитної лінії
Суддя Гладюк Ю.В.
Представники сторін:
Позивача: ОСОБА_1. -за довіреністю
Відповідача: ОСОБА_2. - за довіреністю
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла через неналежне виконання договору кредиту в розмірі 4 911 504, 90 грн., з яких: 574 000 грн. -прострочена сума кредиту, 2 522 750 грн. -строкова заборгованість по кредиту, 1 026 103, 14 грн. -заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом за період з січня 2009р. по грудень 2009 року та з серпня 2010 року по січень 2011 року, 443 927, 79 грн. -заборгованість по щомісячній комісійній винагороді за обслуговування кредиту за період з 25 грудня 2009 року по 31 серпня 2010 року, 16 818, 98 грн. -заборгованість по пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту за період з 1 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року, 8 510, 13 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, за період з вересня 2010 року по січень 2011 року, 45 900, 87 грн. -заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з вересня 2010 року по 31 січня 2011 року, 2 220, 31 грн. -пеня за несвоєчасну сплату щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредиту, нарахованої за період з вересня 2010 року по 31 січня 2011 року, 4 017, 40 грн. -інфляційні за несвоєчасне повернення кредиту за період з вересня 2010 року по січень 2010 року, 5 809, 51 грн. - інфляційні за несвоєчасну сплату процентів за період з вересня 2010 року по січень 2010 року, 575, 46 грн. - інфляційні за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за період з 29 вересня 2010 року по січень 2010 року, 5 651, 72 грн. -інфляційні за несвоєчасну сплату процентів за період з 1 вересня 2010 року по січень 2010 року, 255 219, 59 грн. -штрафні санкції з погашення кредиту за період з 8 грудня 2008 року по 25 грудня 2009 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на повне виконання ним своїх договірних зобов'язань, в той час як відповідач свої обов'язки виконав не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості, в силу договору. Нарахування інфляційних здійснено відповідно до ст. 625 ЦК України.
Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, наполягав на його задоволенні, а також надав заперечення на зазначені у відзиві доводи відповідача. Зокрема, представник позивача пояснив, що заперечення позову ґрунтуються на невірному тлумаченні умов договору (додаткової угоди від 25 12 09р. відносно процентної ставки), та неправильному визначенні періодів і встановлених договором умов нарахування пені, в тому числі підстав її нарахування. В зв'язку із цим, відповідачем зроблено помилковий висновок щодо нарахування штрафних санкцій на штрафні санкції, оскільки позивачем нараховано пеню за порушення умов договору за різні періоди.
Щодо поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності, представник позивача зазначив, що позов заявлено в межах встановленого в договорі строку позовної давності у п'ять років (до будь -яких вимог за договором), а тому підстави для застосування положень ст. ст. 257, 258 ЦК України відсутні.
Представник відповідача в судовому засіданні та відповідач у письмовому відзиві позовні вимоги, в частині стягнення 574 000 гривень простроченої суми кредиту та 319638,19 гривень нарахувань по процентах визнають. В решті позовних вимог вважають позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до умов кредитного договору від 20.12.2007 року визначено підстави та ставки нарахування по сплаті кредитних коштів (п. 1.1. додаткової угоди від 25.12.2009 року, в новій редакції, де визначено відсоткову ставку та суму ліміту кредиту). Згідно норм ГК України при зміні умов договору, обумовленого сторонами вважається чинною та редакція умов договору, що була укладена сторонами (змінена), що діє на момент звернення до суду. З позиції вищеназваного пункту договору сторонами встановлено, що ставка в нарахуванні відсотків за користування кредитом з 25.12.2009 року та на момент звернення з позовом до суду становить 24%, всі інші умови в частині встановлення відсоткової ставки та їх нарахування в 2008 році не можуть бути визначені в розмірі визначеному в розрахунку позивача.
Відповідно до норм ГК України, ЦК України особа, що прострочила виконання зобов'язання зобов'язана сплатити пеню(неустойку, штраф) за порушення зобов'язання, якщо вона визначена умовами договору , а також 3% річних та інфляційні втрати. Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем нарахувано заборгованість по пені що не відповідає нормам законодавства, оскільки нарахування заборгованості по пені не є заборгованостю в розумінні виконання зобов'язання, а лише штрафною санкцією за порушення зобов'язання, нарахування же штрафних санцій на штрафні санкції є неприпустимим.
В частині розрахунку інфляційних втрат (п.3, 12) не визначено їх розміру, що рахується щомісячно, а встановлено лише період з 8 грудня 2008 року по 24 липня 2009 року, що є неприпустимим при обрахуванні інфляційних втрат за порушення зобов'язання.
Нарахування заборгованості по щомісячній комісійній винагороді за обслуговування кредиту (пункти 7, 11 та 14) не відповідає умовам договору, оскільки в договорі визначено лише процентну ставку, але не визначено суми (події, ліміту) з якої повинно обраховуватись 21 % комісійної винагороди.
Також відповідач вказує, що надані позивачем розрахунки заборгованості не можна брати до уваги, оскільки вони не відображають дійсних обставин, а саме руху коштів по погашенню кредиту та обчислення сум по періодам настання платежів в частині зменшення навантаження на кредитну лінію.
Поряд з цим, відповідач наголошує, що термін дії кредитної угоди встановлено до 2012 року, а тому прострочення основної суми заборгованості є таким, що не настало. Позивач, відповідно до умов договору не попередив іншу сторону про дострокове погашення кредиту та не направив вимогу про розірвання договору і стягнення коштів достроково. Тому, в цій частині позову також не обгрунтований.
Крім того, відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності до вимог по пені, нарахованої за період з грудня 2008 року по листопад 2010 року.
Розглядом матеріалів встановлено.
20 грудня 2007 року між сторонами укладено генеральну угоду № 15/2007 згідно якої банк (позивач) на положеннях та умовах цієї угоди зобов'язується надавати клієнту (відповідач) кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, договорах про надання гарантій, овердрафту та договором про відкриття акредитиву (далі за текстом кредитні договори), укладених у рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами.
Цього ж 20 грудня 2007 року сторони уклали договір № 25.43 -15/07 -КЛ згідно якого банк на підставі генеральної угоди № 15/2007 від 20 грудня 2007 року та на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику (відповідачу) грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом 2 000 000 грн. та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 18 % річних, строком по 19 грудня 2009 року. Користування кредитними коштами здійснюється за графіком зменшення ліміту, який визначений п. 1.3. договору.
Кредит надається на умовах забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання (п. 2.1.).
Нарахування процентів здійснюється з дати першої видачі кредиту по день повного його погашення на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, виходячи з 365/366 календарних днів у році. Проценти нараховуються щомісячно за період з 25 числа попереднього місяця по 24 поточного місяця включно, а також на момент закінчення строку дії даного договору. Проценти за користування кредитом сплачуються самостійно позичальником шляхом перерахування на рахунок погашення процентів в гривнях з 25 числа по останній день поточного місяця, за винятком останнього місяця, коли сума процентів сплачується разом з основною сумою кредиту. При несплаті процентів у вказаний строк, вони вважаються простроченими (п.3.3.).
Згідно з пунктом 5.1. позичальник зобов'язаний повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом та плату за управління зобов'язаннями в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлених кредитним договором. Згідно п. 5.6. позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом незалежно від настання строку виконання зобов'язання, зокрема у випадках невиконання позичальником зобов'язань за цим кредитним договором чи за будь -яким іншим договором, укладеним з банком, а також у разі несплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення виконання цих зобов'язань більше 3 банківських днів.
Пунктом 8.1. передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору більше трьох банківських днів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. При цьому, якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше з банківських днів -пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 і більше банківських днів пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.
Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.3.).
28 грудня 2007 року сторони уклали додатковий договір до основного (25.43 -15/07 -КЛ від 28 грудня 2007 року) згідно якого ліміт кредитування збільшено до 2 500 000 грн. зі сплатою 18 % річних, строком по 19 грудня 2009 року. В подальшому сторони змінювали максимальний ліміт кредитування відповідно до додаткових договорів, а саме: від 11 січня 2008 року - до 3 000 000 грн., від 18 січня 2008 року до -3 500 000 грн., від 30 січня 2008 року до -3 720 000 грн., від 7 лютого 2008 року до -3 820 000 грн., від 11 лютого 2008 року до -4 110 000 грн. від 19 лютого 2008 року до -4 410 000 грн.
Додатковим договором від 29 серпня 2008 року сторони, крім того внесли зміни в основний договір відносно строків погашення заборгованості та виклали пункти 3.3. і 3.4 в наступній редакції:
„3.3. Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої видачі кредиту по день повного його погашення на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Виходячи з 365/366 календарних днів у році. Проценти нараховуються щомісячно з 25 числа по останній робочий день поточного місяця за період з першого по останній календарний день поточного місяця включно, а також на момент закінчення строку дії даного договору.
3.4. проценти за користування кредитом сплачується самостійно позичальником шляхом перерахування на рахунок погашення процентів в гривнях з 25 числа поточного місяця по 5 -те число наступного місяця, за винятком останнього місяця, коли сума процентів сплачується разом з останньою сумою кредиту. При несплаті процентів у вказаний строк, вони вважаються простроченими”.
23 грудня 2008 року сторони уклали додатковий договір (до основного) згідно якого максимальний ліміт кредитування встановлено в сумі 3 110 000 грн., процентна ставка - 24 % річних, термін повернення -30 листопада 2009 року. Відповідно до вказаних змін, п. 1.3. (графік зменшення ліміту) викладено в новій редакції.
25 грудня 2009 року сторони уклали договір про внесення змін та доповнень до основного договору згідно з яким п. 1.1. доповнено наступними умовами :
- на період з 25 грудня 2009 року по 31 серпня 2010 року проценти за користування кредитом складають 3 % річних. З 1 вересня 2010 року і до кінця дії договору проценти становлять 24 % річних; - строк повернення кредиту -30 листопада 2012 року, або по дату настання обов'язку достроково погасити кредит. Відповідно змінено графік погашення кредиту; - за управління зобов'язаннями по кредиту позичальник сплачує 0% річних від суми невикористаного ліміту кредитної лінії. Щомісячна комісійна винагорода за обслуговування кредиту на період з грудня 2009 року по серпень 2010 року встановлена в розмірі 21 % річних. Сплату щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредиту нарахованої за період з грудня 2009 року по вересень 2010 року встановити рівними частинами., починаючи з вересня 2010 року до 30 листопада 2010 року.
Також, сторони доповнили розділ 8 пунктами 8.5 та 8.6. наступного змісту:
„Позичальник зобов'язаний повністю сплатити штрафні санкції (неустойку) з погашення кредиту за період з 1 грудня 2008 року по 25 грудня 2009 року в сумі 255 219, 59 грн. в строк -до 1 листопада 2010 року; сторони встановлюють загальний та спеціальний строки позовної давності 5 років для будь -яких вимог, що можуть виникнути за кредитним договором, в тому числі, щодо стягнення штрафних санкцій, неустойки, штрафів, пені тощо”.
Основний договір, усі додаткові договори та зміни до них підписані обома соронами та скріплені їх печатками.
Як вбачається з наявних у справі меморіальних ордерів №, № 19.8 від 20.12.07, 19.4 від 21.12.07р., 19.7 від 28.12.07р., 31.13 від 11.01.08р., 19.2 від 14.01.08р., 31.12 від 16.01.08р., 19.19 від 18.01.08р., 31.46 від 30.01.08р., 19.2 від 07.0208р., 19.1 від 12.02.08р., 19.4 від 29.02.09р. відповідач отримав кредит за цільовим призначенням по договору № 25.43 -15/07 - КЛ від 20 грудня 2007 року (призначення платежу) в загальній сумі 4 410 000 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач направив на його адресу лист від 17.09.10р. з вимогою погасити наявну заборгованість, який залишено без відповіді.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ЦК України передбачено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір кредиту (відкриття кредитної лінії зі всіма змінами та доповненнями), визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно умов договору повернення кредиту здійснюється щомісячно, відповідно до графіку - визначеними частинами. Погашення процентів здійснюється також щомісячно, з 25 числа поточного місяця по 5 -те число наступного місяця. По закінченню названих строків починається прострочка виконання зобов'язань (заборгованість). Відповідач, у період з вересня 2009 року по січень 2011 року обов'язки по сплаті частин кредиту, а у період з лютого 2009 року по грудень 2009 року та з серпня 2010 року по січень 2011 року (з урахуванням змін процентної ставки) -по сплаті процентів виконував неналежним чином, в зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті частин кредиту, а також по сплаті процентів, в заявлених розмірах, що підтверджуються розрахунками. Також, відповідач не сплатив передбачену договором щомісячну комісійну винагороду, за період з 25.12.09р. по 31.08.10р. (21%), що передбачено п. 1.1. договору про внесення змін (до основного договору) від 25 грудня 2009р року. Докази сплати вищевказаних складових заявленої позивачем заборгованості у справі відсутні.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин, наявні у справі матеріали, в тому числі розрахунки свідчать про наявність заборгованості у відповідача, а саме: прострочена заборгованість по кредиту -574 000 грн., строкова заборгованість по кредиту -2 522 750 грн., заборгованість по процентах -1 026 103, 14 грн. та по комісійній винагороді -443 927, 79 грн., в зв'язку з чим, позов, в цій частині є обґрунтованим, а отже, підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача не відповідають матеріалам справи та не ґрунтуються на положеннях законодавства, а тому судом до уваги не приймаються.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розділ 8 договору передбачає нарахування пені за порушення умов договору щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, в тому числі сплати щомісячної комісійної винагороди. Враховуючи, що пеня є договірною неустойкою, а її нарахування передбачено договором (окремо за порушення різних зобов'язань), вимоги про її стягнення є також обґрунтованими і підлягають задоволенню в заявлених розмірах, які підтверджуються розрахунками.
Поряд з пенею, сторони домовились про те, що позичальник зобов'язаний сплатити повністю штрафні санкції з погашення кредиту (п. 8.5. договору про внесення змін від 25 грудня 2009 року до основного договору), що нараховуються за період з 1 грудня 2008 року по 25 грудня 2009 року в сумі 255 219, 59 грн. та слачуються до 1 листопада 2010 року. Дані санкції також підлягають стягненню з відповідача, в силу відповідного договірного зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Враховуючи зазначену норму та наявність заборгованості, вимоги позивача щодо стягнення нарахувань інфляції також обґрунтовані.
Отже, позов обґрунтований та підлягає задоволенню з покладенням судових витрати на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства „Октант" (м. Хмельницький, вул.. Озерна, 20, код 30145299) на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" м. Київ в особі Відділення "Хмельницька регіональна дирекція „ПАТ" ВТБ Банк" (м. Хмельницький, вул.. Кам'янецька, 38, код 14359319) - 574 000 грн. -простроченої суми кредиту, 2 522 750 грн. -строкової заборгованості по кредиту, 1 026 103, 14 грн. -заборгованості по прострочених процентах за користування кредитом, 443 927, 79 грн. -заборгованості по щомісячній комісійній винагороді за обслуговування кредиту, 16 818, 98 грн. -пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту, 8 510, 13 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, за період з вересня 2010 року по січень 2011 року, 45 900, 87 грн. -пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з вересня 2010 року по 31.01.11р., 2 220, 31 грн. -пені за несвоєчасну сплату щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредиту, 4 017, 40 грн. -інфляційних за несвоєчасне повернення кредиту, 5 809, 51 грн. - інфляційних за несвоєчасну сплату процентів за період з вересня 2010 року по січень 2010 року, 575, 46 грн. - інфляційних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 5 651, 72 грн. -інфляційних за несвоєчасну сплату процентів за період з 1 вересня 2010 року по січень 2010 року, 255 219, 59 грн. -штрафні санкції з погашення кредиту, 25 500 грн. державного мита, а також 236 грн. -витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу (рекоменд. з повідомленням).