29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"16" грудня 2011 р.Справа № 5/5025/1826/11
за позовом приватного підприємства "СТ" м.Ковель, Волинська область
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення 19300 грн. основного боргу
Суддя Грамчук І.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 19300 грн. основного боргу за надані послуги за договором б/н на разове транспортно-експедиційне обслуговування автомобільним транспортом від 26.07.10р. та заявки на міжнародне перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 26.07.10р., посилаючись на положення ст.ст. 193, 198 ГК України, ст. 526,530,909 ЦК України, умови договору.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити, посилаючись на докази викладенні у позовній заяві.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, позовні вимоги не оспорив, причини неявки представника та неподання доказів не пояснив, своїм процесуальним правом не скористався.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Експедитор) та приватним підприємством "СТ" 26.01.10р. було укладено договір б/н на разове транспортно-експедиційне обслуговування, за умовами якого Перевізник забезпечує подачу належним чином облаштованого автотранспорту (п.1.1 ).
Згідно п. 1.4 договору Перевізник забезпечує збереження вантажу безпосередньо перед його власником з моменту прийняття вантажу до моменту розвантаження.
Експедитор забезпечує підготовку вантажу і супровідні документи щодо перевезення до прибуття автомобіля під загрузку (2.1 договору).
У відповідності до п. 2.3 договору Експедитор здійснює оплату транспортних послуг згідно суми, яка передбачена в заявці і підтверджена документально після отримання оплати від Замовника.
Сторонами даного договору було підписано заявку на перевезення від 26.07.10р. автомобільним транспортом ТЕНІ 100 кв.м, ЗОТОН ЗН 13,6, адреса погрузки: Przemy Slowe-5 97-410, місце таможенного оформлення: PIOTRKOW NR4BVNALSKI, таможений перехід на кордоні України : Ягодин; адреса таможенної очистки : м. Київ; адреса вигрузки: Донецьк. Ставка за перевозку 19500 грн. Умови оплати: перевід + 800 грн. простой понаднормований.
Згідно п.5.1 заявки на перевезення установлений норматив простою: на території країн ЄС - 24 год. на території стран СНГ - 48 год.,, включаючи святкові та вихідні дні, якщо машина прибула на розвантаження не менш, ніж за 48 годин до святкових/вихідних днів. Понаднормативний простой оплачується Замовником згідно з ставкою простою, вказаною в даному договорі-заявці. Оплата штрафу за понаднормативний простой здійснюється по факту розвантаження при пред'явленні листа простоя з печаткою відправника/отримувача.
Згідно відміток в міжнародній товарно-транспортній накладній А№ 097099 (СМR) послуги з вантажних автоперевезень по маршруту Клещев - Ягодин, Ягодин - Київ, Київ - Донецьк виконано.
Відповідач оплатив транспортні перевезення в розмірі 1000 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.09.10р.
На час пред'явлення позову до суду заборгованість за надані послуги склала 18500 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не погасив заборгованість за надані послуги, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 19300 грн.основного боргу надані послуги за договором б/н на разове транспортно-експедиційне обслуговування автомобільним транспортом від 26.07.10р. та заявки на міжнародне перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 26.07.10р..
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:
У відповідності до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.1,2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач виконав умови договору б/н від 26.01.2010р. на разове транспортно-експедиційне обслуговування, доставивши вантаж вантажоотримувачу. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги в сумі 19500 грн. по перевезенню вантажу належним чином не виконав, лише сплативши заборгованість в сумі 1000 грн. Позивачем з перерахованих 1000 грн. було зараховано 800 грн. в рахунок погашення штрафних санкцій, тому просить суд стягнути з відповідача 19300 грн. основного боргу.
Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою ( штрафом ,пенею), яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Виконання зобов'язання забезпечується , якщо це встановлено договором або законом, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі.
Враховуючи вищенаведені положення та те, що перевезення здійснювалось на підставі договору б/н від 26.01.10р. на разове транспортно-експедиційне обслуговування в якому відсутній письмовий правочин щодо стягнення штрафу, тобто розмір штрафних санкцій сторонами в установленому законом порядку не погоджено.
Враховуючи викладене, в частині стягнення 800грн. основного боргу слід відмовити.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.1,12,33,44,49,82,84,85,116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов приватного підприємства "СТ" м.Ковель, Волинська область до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 19300 грн. основного боргу задоволити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "СТ" м.Ковель, Волинська область, юридична адреса: м. Ковель, вул. Шевченка,30а; поштова адреса: м. Ковель, вул. Грушевського, 100 (код 30242174) 18500 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятсот гривень) основного боргу, 185 грн. (сто вісімдесят п'ять гривень) витрат по оплаті державного мита та 226,22 грн. (двісті двадцять шість гривень 22 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Суддя І.В. Грамчук
Віддруковано 5 примірників: 1 -в справі, 2-3 -позивачу, 4-5 - відповідачу