ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/33405.12.11
За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії
інформаційно-комунікаційних систем
До відповідача Державного управління справами
Про стягнення 6427,55 грн.
Суддя Ковтун С.А. (головуючий)
Суддя Паламар П.І.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 (за дов.)
від відповідача ОСОБА_2 (за дов.)
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Укртелеком»до Державного управління справами Адміністрації Президента України про стягнення 6427,55 грн., а саме: 6070,80 грн. боргу, 146,95 грн. інфляційних, 56,88 грн. трьох процентів річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих телекомунікаційних послуг.
Ухвалою суду від 01.09.2011 р. порушено провадження у справі № 6/334.
Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, посилаючи на те, що він не укладав договору про надання телекомунікаційних послуг та послуги йому не надавались.
Ухвалою суду від 03.11.2011 р. продовжено розгляд справи на п'ятнадцять днів.
У судовому засіданні 14.11.2011 р. сторони подали клопотання про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів у зв'язку зі складністю спору.
Ухвалою суду від 14.11.2011 р. ухвалено здійснювати розгляд справи колегіально.
Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 14.11.2011 р. передано справу на розгляд колегії суддів у складі: Ковтун С.А. (головуючий), Паламар П.І., Спичак М.О.
Розгляд справи відкладено на 05.12.2011 р..
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
17.03.2011 р. перший заступник голови адміністрації Президента України І.Акімова звернулася до голови правління відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»про проведення 18.03.2011 р. селекторної відео конференції.
За твердженням позивача, на виконання замовлення ним були надані послуги з проведення селекторної конференції на загальну суму 6070,80 грн.
Оплату наданих послуг здійснено не було.
Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч. 2 ст. 207 Цивільного Кодексу України).
Правовідносини, які виникають між юридичної особою та її органом, є представництвом, яке ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України визначено як обов'язок або право однієї сторони вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Підставою вчинення дій від імені юридичної особи є наявність повноважень на їх вчинення.
Державне управління справами здійснює свою діяльність на підставі Положення про Державне управління справами, яке затверджене Указом Президента України 17.12.2002 р. № 1180/2002 (зі змінами та доповненнями).
Державне управління справами є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в Державному казначействі України, печатку із зображенням Державного Герба України із своїм найменуванням та відповідні бланки і штампи (п. 13 вказаного Положення).
Державне управління справами очолює Керівник, який укладає від імені Державного управління справами договори (контракти), видає довіреності на представництво Державного управління справами перед третіми особами.
Адміністрація Президента України є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України (Указ Президента України від 02.04.2010 № 504/2010 «Про Положення про Адміністрацію Президента України»).
Перший заступник Глави Адміністрації Президента України виконує обов'язки, забезпечує координацію та керівництво діяльністю закріплених за ним структурних підрозділів Адміністрації відповідно до Схеми розподілу обов'язків між Главою Адміністрації Президента України, його Першим заступником і заступниками, радниками Президента України та закріплення за ними структурних підрозділів Адміністрації Президента України, затвердженої Президентом України; вносить Главі Адміністрації Президента України пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад працівників відповідних структурних підрозділів Адміністрації; виконує за дорученням Президента України, Глави Адміністрації Президента України інші функції (Указ Президента України від 02.04.2010 № 504/2010 «Про Положення про Адміністрацію Президента України»).
Ні Указом Президента України 17.12.2002 р. № 1180/2002, ні Указом Президента України від 02.04.2010 № 504/2010 Першого заступника Глави Адміністрації Президента України на наділено повноваженнями діяти від імені та в інтересах Державного управління справами.
Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не доведено, що перший заступник голови адміністрації Президента України був уповноважений на замовлення послуг від імені Державного управління справами.
Таким чином, відсутні правові підстави вважати відповідача зобов'язаним за послуги відеоконференцзв'язку.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем не доведене порушення його прав зі сторони відповідача, а тому підстави для стягнення з відповідача 6427,55 грн. заборгованості відсутні.
Зазначені вище обставини в сукупності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С. А. Ковтун (головуючий)
Суддя П. І. Паламар
Суддя О. М. Спичак
Рішення підписано 19.12.2011 р.