ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/32306.12.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харско інфрастракче Україна»
До Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»
про стягнення 1 658 627 грн. 42 коп.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 01-юр від 02.03.11.;
ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 91/2-юр від 13.07.11.
Від відповідача ОСОБА_3 -представник за довіреністю № 647 від 05.09.11.
Рішення прийнято 06.12.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіванні перервою з 24.11.11. по 06.12.11.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харско інфрастракче Україна»до Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості відповідно до умов договору оренди № 40 від 29.03.11., укладеного між сторонами, яка складається з: 1 649 436 грн. 15 коп. - сума основного боргу; 1 491 грн. 27 коп. -3% річних; 7 700 грн. -пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування переданим в орендне користування будівельне обладнання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.11. порушено провадження у справі № 30/323, розгляд справи було призначено на 10.11.11. о 11-20.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав, але через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 08.11.11. подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю бути присутнім.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.11. розгляд справи № 30/323 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 24.11.11. о 09-30.
24.11.11. представником відповідача в судовому засіданні подано суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство «Київська будівельна компанія «Київбудком»проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позову повністю.
В судовому засіданні 24.11.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 06.12.11. о 15-00.
05.12.11. позивачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмові заперечення на відзив відповідача.
В судовому засіданні 06.12.11. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано суду заяву про уточнення позовних вимог (зменшення), відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Харско інфрастракче Україна»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 599 436,15 грн. -основного боргу, 1 491,27 грн. -3 % річних, 7 700, 00 грн. -пені.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.12.11. проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/323.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
29.03.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харско інфрастракче Україна» (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Київська будівельна компанія «Київбудком»(Орендар) укладено Договір оренди № 40 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння та користування (оренду) рухоме майно -опорні системи та опалубку перекриття (далі - обладнання).
Згідно п. 1.2 Договору передбачено, що найменування складових частин та вартість обладнання, що передається в оренду, зазначено в специфікаціях та в актах прийому-передачі обладнання до цього Договору, які є невід'ємними частинами даного Договору.
У відповідності до п. 2.1 Договору визначено, що передача-приймання обладнання в оренду від Орендодавця до Орендаря здійснюється уповноваженими представниками сторін згідно з актом прийому-передачі обладнання в оренду.
Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджено що даний Договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими особами сторін і посвідчення печатками сторін, та діє до повного виконання зобов'язань сторонами по цьому Договору.
Згідно п. 4.2 Договору передбачено, що строк оренди обладнання за цим Договором складає 30 діб.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами були підписані договори до Договору оренди, згідно яких було погоджено продовження строку дії Договору та вартість оренди на цей період.
Відповідно до п. 5.1 Договору встановлено, що Орендар здійснює оплату за оренду обладнання за весь час фактичного знаходження обладнання у Орендаря, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання Орендодавцю, згідно з умовами цього Договору, у т.ч. після закінчення терміну дії Договору та/або оренди, якщо це не пов'язано із діями Орендодавця, чи після закінчення строку, коли обладнання мало бути повернуто Орендодавцю у визначений сторонами строк.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що загальна вартість обладнання (згідно специфікації), яке передається в Оренду за цим Договором складає: комплект № 1- 1 970 787 грн. 76 коп., у тому числі ПДВ 20% - 328 464 грн. 63 коп., комплект № 2 - 4 516 439 грн. 42 коп., у тому числі ПДВ 20% - 752 739 грн. 90 коп.
У відповідності до п. 5.3 Договору погоджено, що вартість оренди обладнання за 1 добу (тариф за добу) складає: комплект № 1- 2 465 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ 20% - 410 грн. 88 коп., комплект № 2 - 5 502 грн. 08 коп., у тому числі ПДВ 20% - 917 грн. 01 коп.
Згідно п. 5.4 Договору передбачено, що загальна вартість оренди обладнання за 30 діб комплектів № 1 та № 2 складає 239 020,92 грн.
Пунктом 5.6 Договору передбачено, що орендна плата за оренду обладнання нараховується на основі тарифу за добу.
Відповідно до п. 5.7 Договору, сторонами погоджено, що орендна плата сплачується шляхом передплати в безготівковому порядку за перші 30 календарних днів оренди обладнання на поточний рахунок Орендодавця на підставі наданого Орендодавцем рахунку-фактури на оплату. За кожний наступний строк оренди обладнання Орендар здійснює передоплату за 5 робочих днів до настання цього чергового строку оренди обладнання на підставі наданого Орендодавцем рахунку-фактури протягом 3 робочих днів з дати отримання від Орендодавця рахунку-фактури на оплату, але не пізніше дня початку наступного чергового строку оренди.
На виконання умов Договору, 05.04.10. позивачем передано в орендне користування відповідачу обладнання, що підтверджується актом приймання-передачі.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач в повному обсязі орендної плати за користування будівельним обладнанням не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 599 436,15 грн.
Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що звертався до відповідача з вимогою перерахувати суму заборгованості в розмірі 44 599,26 грн., зокрема, листом-нагадування № 304 від 06.04.11. (копія якого міститься в матеріалах справи), але відповідач залишив вказаний вище лист позивача без відповіді, та заборгованість не погасив.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивачем були складені двосторонні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 3 184 267,24 грн. (належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи).
Але в порушення умов Договору, відповідачем було частково оплачено надані позивачем послуги оренди, а саме, в сумі 1 584 831,09 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких залучено до матеріалів справи.
Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Харско інфрастракче Україна»за Договором становить 1 599 436,15 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обов'язку по перерахуванню на користь позивача орендної плати за користування будівельним обладнанням в повному обсязі не виконав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 04.10.11., підписаного з боку обох сторін, відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем в сумі 1 649 436,15 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харско інфрастракче Україна»в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1 599 436,15 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 9.1.4 Договору просить суд стягнути з відповідача 7 700,00 грн. - пені.
Згідно п. 9.1.4 Договору, сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної сплати чергових платежів за послуги оренди обладнання або інших платежів згідно Договору, Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, та за весь час прострочення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 7 700,00 грн.
Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 491,27 грн. -3 % річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 491,27 грн. -3 % річних.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харско інфрастракче Україна»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, код ЄДРПОУ 24934463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харско інфрастракче Україна»(03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, 8-А, код ЄДРПОУ 33601363) 1 599 436 (один мільйон п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 15 коп. -основного боргу, 7 700 (сім тисяч сімсот) грн. 00 коп. -пені, 1 491 (одна тисяча чотириста дев'яносто одна) грн. 27 коп. -3 % річних, 16 086 (шістнадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 27 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.М. Ващенко
Повне рішення
складено 13.12.11.