ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/39907.12.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»,м.Київ
до Відповідача: Приватного підприємства «Конвалія», м.Київ
про: стягнення 25861,40 грн.
за участю:
представника Позивача -ОСОБА_1.(за довіреністю №155/1/23-2627 від 20.06.2011р.);
представника Відповідача - не з'явився.
Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»,м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Конвалія», м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 22417,36 грн., 3% річних -794,44грн., інфляційних нарахувань у розмірі -2210,01грн. та пені у розмірі -493,59 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2011р. порушено провадження за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначений на 16.11.2011р.
В судовому засіданні 16.11.2011р. від Позивача надійшли додаткові документи для залучення до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2011р. розгляд справи було відкладено на 07.12.2011р.
Представник Позивача у судовому засіданні 07.12.2011р. підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв'язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою -04211, м.Київ, вул.Мате Залки, 4
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд
01.11.2007 року між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(Підприємство) та Приватним підприємством «Конвалія», м. Київ (Споживач) був укладений Договір №1566 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ХВП та їх абонентських уводів (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, предметом цього Договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем централізованого опалення (ЦО), та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул.Вишгородська, 28/1 літ А.
Згідно п.2.2.2. Договору Підприємство зобов'язано надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (Додаток № 1), проводити засобами Дирекції як структурного підрозділу Підприємства технічне обслуговування внутриішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів згідно з доданою калькуляцією.
Відповідно до п.2.2.3. Договору Підприємство зобов'язано в разі зміни тарифів повідомляти Споживача у п'ятиденний термін з моменту отримання від енергопостачальної організації відповідного розпорядження держадміністрації м.Києва.
Як вбачається з п.2.3.6 Договору Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок Дирекції по експлуатації нежилих будинків (структурного підрозділу Підприємства) № 2600500010883 в ВАТ КБ «Хрещатик»вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування систем ЦО, ХВП.
Відповідно до п.2.3.7 Договору за несвоєчасну сплату передбачених цим Договором нарахувань Споживач на користь Підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ,що діяли на період внесення платежу.
Договір набуває чинності з 01.11.2007 року та діє до 31.12.2008р. (п.6.1.Договору).
Крім того, відповідно до п.6.3. Договору припинення дії Договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитих за договором послуг до моменту звільнення приміщення та передачі його за актом іншому споживачу (орендарю, власнику або балансоутримувачу приміщення).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п.6.4.Договору).
01.02.2005р. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»та АЕК «Київенерго»було укладено Договір № 260027, відповідно до умов якого Позивач сплачує за постачання теплової енергії повністю за будинок, а сам ці кошти збирає з орендарів та власників, з якими він, в свою чергу має договір про надання послуг по теплопостачанню.
Позивач виконував взяті на себе зобов'язання за Договором № 1566 від 01.11.2007р. в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме: Актами на технічне обслуговування систем ХВП нежилих приміщень, Актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем ЦО та ГВП нежилих приміщень, які містяться в матеріалах справи.
Всупереч умовам Договору № 1566 від 01.11.2007р., а саме п.п.2.3.6. та 4.2.3., Відповідач не в повному обсязі розраховувався за теплову енергію та технічне обслуговування, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі -22 417,36 грн.
Відповідно до п.2 Додатку № 2 до Договору № 1566 від 01.11.2007р. Споживач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у Підприємства (за адресою: вул.Артема, 58/2-Д, договірно-розрахунковий відділ, тел.. 486-47-29, 486-71-95) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Споживач повертає Підприємству), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою Споживача), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.
Крім того, відповідно до п.3 Додатку № 2 до Договору № 1566 від 01.11.2007р. сплату за вказаними в п.2 цього додатку документами, Споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.
Пунктом 3.4. Додатку № 2 до Договору № 1566 від 01.11.2007р. у випадку несплати за користування послугами, вказаними у цьому Договорі, до кінця розрахункового періоду (п.3 цього додатку) Підприємство нараховує Споживачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
Позивач звернувся до Відповідача з претензією про сплату заборгованості № 155/23-05/26 від 15.05.2009р. та нагадуванням про заборгованість № 155/23-01/59 від 29.01.2010р., проте відповіді чи сплати заборгованості не отримав.
За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Позивач виконував взяті на себе зобов'язання за Договором № 1566 від 01.11.2007р. в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме: Актами на технічне обслуговування систем ХВП нежилих приміщень, Актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем ЦО та ГВП нежилих приміщень, які містяться в матеріалах справи.
Всупереч умовам Договору № 1566 від 01.11.2007р., а саме п.п.2.3.6. та 4.2.3., Відповідач не в повному обсязі розраховувався за теплову енергію та технічне обслуговування, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі -22 417,36 грн.
Позивач звернувся до Відповідача з претензією про сплату заборгованості № 155/23-05/26 від 15.05.2009р. та нагадуванням про заборгованість № 155/23-01/59 від 29.01.2010р., проте відповіді чи сплати заборгованості не отримав.
В наслідок порушення Відповідачем п.п.2.3.6 Договору виникла заборгованість у розмірі 22 417,36 грн.
Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відтак несплачена сума заборгованості, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 22 417,36 грн.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за отриманий товар підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 22 417,36 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив: що розмір 3% річних, який нарахований Позивачем протягом періоду з січня 2009р. по серпень 2011р., не перевищує відповідний розмір, що може бути нарахований за вказаний період, а отже - підлягає стягненню у сумі 794,44 грн.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з березня 2009р. по червень 2011р. встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 2210,01 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за вказаний період, а отже підлягає стягненню з Відповідача повністю у розмірі 2210,01грн.
Щодо нарахування пені, суд зазначає наступне:
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 2.3.7. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” програми „Калькулятори”, дійшов висновку про задоволення стягнення пені повністю у розмірі 493,59грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», м.Київ задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Конвалія», м. Київ на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», м.Київ суму основного боргу у розмірі 22 417,36 грн., 3% річних - 794,44грн., інфляційних нарахувань у розмірі -2210,01грн. та пені у розмірі -493,59 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Конвалія», м. Київ на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», м.Київ витрати по сплаті державного мита в розмірі 259,15 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
4. Зобов'язати Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»доплатити в дохід Державного бюджету України сплачене державне мито у розмірі 0,53 грн. докази чого надати суду.
У судовому засіданні 07.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 12.12.2011р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева