ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >
20 грудня 2011 р. 3602/11 Справа № 5010/2307/2011-2/140
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_2
про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 12 814,55грн., з яких:6744,50 грн. - основний борг; 6070,05 грн. - пеня,
представники сторін не з"явилися.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 12 814,55грн., з яких: 6744,50 грн. - основний борг та 6070,05 грн. - пеня.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак, направив суду лист вх.№10811/2011-с вх від 19.12.2011р., яким повідомив, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору, надав оригінали документів щодо стягнення правової допомоги, оригінали документів, на яких грунтується позов, а також просив розглядати справу без його участі за наявними в справі матеріалами.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, витребуваних судом документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами від 04.11.11 та 29.11.2011р., про що свідчить наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.2,32).
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом
встановлено:
01.04.09 між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу №2/9, відповідно до умов пункту 1.1 якого, Постачальник (позивач) зобов"язується постачати у власність Покупця (відповідача) канцелярські товари на підставі товарної (товарно-транспортної накладної) у відповідності із поданим Покупцем замовленням, а Покупець приймає та оплачує Товар на умовах, що визначені Договором.
У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12246,44 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними від 31.07.09 (а.с.12-19).
Відповідно до п. 5.2. договору, відповідач зобов"язаний здійснити оплату товару на умовах відстрочення платежу - 14 календарних днів з моменту його отримання, тобто до 01.09.09. Але в порушення умов договору, відповідач лише частково розрахувався з позивачем за отриманий товар в розмірі 5501,94 грн., в зв"язку з чим заборгованість станом на день звернення до суду становила 6744,50 грн.
Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 6744,50 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Шодо стягнення 6070,05 грн. пені в розмірі 0,5% від суми прострочки за кожен день прострочки за період з 01.09.09 по 01.07.10 слід зазначити наступне:
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
Пунктом 8.2 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми прострочки за кожен день прострочки.
В ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Однак в ст.3 цього закону вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таку ж позицію висловив Верховний суд України у постанові від 24.10.11 по справі №25/187.
Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так як зобов"язання по оплаті заборгованості за поставлений товар виникло у відповідача 01.09.09, то позивач мав право нараховувати пеню за період прострочки з 01.09.09 по 28.02.10.
Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
З врахуванням вищенаведеного, ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування, ч.6 статті 232 ГК України, суд самостійно здійснив перерахунок пені, обгрунтований розмір якої за період прострочки з 01.09.09 по 28.02.10 становитиме 685,63 грн., розрахунок додається (а.с.50). В решті стягнення пені слід відмовити за безпідставністю вимог.
Також позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 1000 грн. вират на правову допомогу.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжного доручення або іншого фінансового документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000 грн. по розгляду даної справи в господарському суді Івано-Франківської області, про що свідчать наявні в матеріалах справи акт прийняття-передачі результатів наданих послуг від 04.10.11, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 04.10.11 про оплату наданих послуг на суму 1000 грн. (а.с.36-37). В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_4 (а.с.38).
За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позову суд вважає за правильне понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, що становить 579,82 грн.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, до стягнення підлягають 6744,50 грн. основного боргу та 685,63 грн. пені.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 74,3 грн. державного мита та 136,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 112 814,55грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) -6744 (шість тисяч сімсот сорок чотири) грн. 50 коп. основного боргу, 685 (шістсот вісімдесят п"ять) грн. 63 коп. пені, 74 (сімдесят чотири) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита, 136 (сто тридцять шість) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 579 (п"ятсот сімдесят дев"ять) грн. 82 коп. витрат на послуги адвоката.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Круглова О. М.
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______помічник судді Шунтов О. М. 20.12.11