ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >
15 грудня 2011 р. 3524/11 Справа № 5010/2221/2011-2/130
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро", с. Хотимир, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78050; поштова адреса: с.Грушка, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78043
до відповідача: Фермерського господарства "Дутка" с. Остриня, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78012
про стягнення заборгованості за поставлену кукурудзу у сумі 28 746,06 грн., з яких: 20 976,00 грн. - основний борг; 1574,06 грн. - 3% річних; 6196 грн. - інфляційні втрати,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, (доручення б/н від 20.09.2011р.)
від відповідача: представник не з"явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро" (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до Фермерського господарства "Дутка" (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену кукурудзу у сумі 28 746,06 грн., з яких: 20 976,00 грн. - основний борг; 1574,06 грн. - 3% річних; 6196 грн. - інфляційні втрати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач в засідання суду не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалою від 22.11.11 (повідомлення про вручення містяться в матеріалах справи - а.с.26).
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом
встановлено:
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі накладної №43 від 06.10.08 (а.с.20) та довіреності серії ЯОЮ №731581 від 01.10.08 позивач передав відповідачу товар (кукурудза) на загальну суму 20976 грн.
Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки в даному випадку мала місце позадоговірна поставка, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється лист №88 від 13.05.10 (а.с.18), яка вручена відповідачу 18.05.10 (а.с.13), тобто, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло 26.05.10.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 976,00 грн. боргу за переданий товар є обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Слід визнати частково обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
На підставі вказаної норми закону позивачем нараховано 3% річних за період з 10.04.09 по 31.09.11 в сумі 1574,06 грн. та інфляційні за період травень 2009 - вересень 2011 в сумі 6196 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Зважаючи на викладене, суд самостійно здійснив перерахунок річних, оскільки зобов"язання по оплаті виникло 26.05.10, з врахуванням чого обгрунований розмір інфляційних становитиме 2013,7 грн., а 3% річних відповідно - 849,96 грн., розрахунки додаються (а.с.29-30). В решті стягнення 3% річних та інфляційних слід відмовити.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином до стягнення підлягають 20 976,00 грн. основного боргу, 2013,7 грн. інфляційних та 849,96 грн. - 3% річних.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 238,4 грн. державного мита та 195,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст.15-16, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 35, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро" до Фермерського господарства "Дутка" про стягнення 28 746,06 грн. заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства "Дутка" (с.Остриня, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78012, код 23177087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро", с. Хотимир, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78050; поштова адреса: с.Грушка, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78043, код 34023392) - 20 976 (двадцять тисяч дев"ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп., 2013 (дві тисячі тринадцять) грн. 70 коп. інфляційних, 849 (вісімсот сорок дев"ять) грн. 96 коп. - 3% річних, 238 (двісті тридцять вісім) грн. 40 коп. витрат по сплаті державного мита та 195 (сто дев"яносто п"ять) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Круглова О. М.
повне рішення складено 20.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______помічник судді Шунтов О. М. 20.12.11