ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15 грудня 2011 р. 3518/11 Справа № 5010/2364/2011-8/82
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,
при секретарі судового засідання Атаманчук І. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
АДРЕСА_1
до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради
вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018
про визнання права власності на торговий павільйон площею 42,3 кв.м на вул. В.Стуса,13-Г у м. Івано-Франківську.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність № б/н від 22.11.11);
від відповідача: ОСОБА_4 - спеціаліст 1-ї категорії юридичного відділу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, (довіреність № 1769/01-20/67-в від 26.10.11).
До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на торговий павільйон площею 42,3 кв.м на АДРЕСА_2.
Ухвалою суду від 21.11.11 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.12.11.
В судовому засіданні 13.12.11 суд оголошував перерву до 15.12.11.
В судовому засіданні 15.12.11 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов (а. с. 3-4, 47-48).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), суд встановив наступне.
18.10.11 між ОСОБА_2 та Івано-Франківською міською радою було укладено договір оренди землі по АДРЕСА_2 для обслуговування торгового павільйону "ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с. 8-9).
21.07.11 обласним комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт на даний об'єкт (а.с. 10-13).
13.08.11 інспекцією Державного архітектурно-будівельно-контролю в Івано-Франківській області видано зареєстровану Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 14-15).
У відповідності до пункту 3.11 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 24.06.11 №91 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.11 за №830/19568, зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Згідно із положенням пункту 8.1. Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.02 №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.0202 за №157/6445 оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
19.10.11 позивачем було подано до виконавчого комітету міської ради клопотання про оформлення права власності на торговий павільйон по вул. Стуса, 13-Г у м. Івано-Франківську із необхідними документами.
24.11.11 листом виконавчого комітету повідомлено позивача, що питання було включено до проекту рішення про оформлення права власності на нерухоме майно, однак більшістю голосів дане питання було знято з вищевказаного проекту рішення.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закон України "Про планування і забудову територій" забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств; будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.
Згідно ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".
За приписами ст. ст. 24, 28, 29 Закону України "Про планування і забудову територій" будівництво об'єктів містобудування здійснюється за погодженням з відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, згідно розробленої, погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації на будівництво, після одержання дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.
В порушення наведених вимог позивачем здійснено добудову без належних дозволів і належно затверджено проекту. Технічні характеристики будівлі відображені в технічному паспорті, складеному Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації.
Як передбачено ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
В даному випадку вказане будівництво було здійснене без дотримання встановленого порядку, а тому є самочинним.
Згідно п. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Проте в ч. 5 ст. 376 ЦК України визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Оскільки даний об'єкт використовується для здійснення підприємницької діяльності, то відсутність порушення прав інших осіб пов'язана з дотриманням будівельних норм і правил. За результатами проведення технічного обстеження об'єкта громадського будинку (торгового павільйону) із зупинкою по АДРЕСА_2, встановлено його відповідність вимогам надійності будівель і споруд та можливість їх безпечної експлуатації, що відображено у декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 14-15).
Слід також зазначити, що ст. 331 ЦК України, відповідно до якої набуття права власності на новостворене нерухоме майно здійснюється з моменту завершення будівництва та прийняття його до експлуатації, а також інші норми чинного законодавства України щодо порядку здійснення будівництва не підлягають застосуванню до спірних правовідношень, так як положення ст. 376 ЦК України передбачають обставини, за яких може бути визнано право власності на об'єкт нерухомого майна, зведеного з порушенням встановленого порядку, а тому дані норми є спеціальними.
Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Виходячи з того, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України "Про планування і забудову територій", "Про архітектурну діяльність", ст. ст. 15, 331, 331 Цивільного кодексу України, ст. ст. 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на торговий павільйон площею 42,3 кв.м на АДРЕСА_2 задовольнити.
Визнати за позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на торговий павільйон площею 42,3 кв.м на АДРЕСА_2.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя < Довідник >
Суддя Шіляк М. А.
Суддя < суддя учасник колегії >
Повне рішення складено 20.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Каркузаєва Н. Ш. 20.12.11