Запорізької області
07.12.11 Справа № 18/5009/7269/11
Суддя Носівець В.В.
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “АСТОН ПЛЮС”(49000, м.Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 31)
до товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМІНТЕР” (69037, м. Запоріжжя,вул. 40 років Радянської України, буд. 41, кім. 312)
про стягнення 300 915,62 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 23 від 01.09.2011 р., паспорт серія НОМЕР_1 від 03.06.1997 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.12.2009 р., паспорт серія НОМЕР_2 від 22.10.2004 р.;
До господарського суду Запорізької області 09.11.2011 року звернувся позивач -товариство з обмеженою відповідальністю “АСТОН ПЛЮС” з позовною заявою до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМІНТЕР” про стягнення 300 915,62 грн., на підставі договору купівлі-продажу № 02/10 від 02.10.2009 р., ст.ст. 16, 207, 509, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 1, 12, 15, 45, 47, 54 ГПК України.
Ухвалою суду від 10.11.2011 року порушено провадження у справі № 18/5009/7269/11, судове засідання призначено на 07.12.2011 р.
У судовому засіданні 07.12.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду витребувані документи, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача 07.12.2011 р. надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов визнає в повному обсязі.
У судовому засіданні 07.12.2011 р. розгляд справи закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю “АСТОН ПЛЮС” (надалі -позивач, постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОМІНТЕР” (надалі -відповідач, покупець) 02.10.2009 р. уклали договір купівлі-продажу № 02/10 (надалі -договір).
Згідно з п.п. 1.1., 1.2. договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити металовироби, названі в подальшому товар. Асортимент, кількість та ціна товару визначаються у відповідності з накладними.
Відповідно до п. 3.1. договору, покупець сплачує вартість кожної партії товару протягом 90 банківських днів з моменту поставки кожної партії товару, на підставі рахунку постачальника, а також за згодою сторін можлива передоплата.
Приймання кожної партії товару оформлюється видатковими накладними (п. 4.1. договору).
Пунктом 7.1. договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його укладання та діє до 31 грудня 2010 р.
Позивачем виставлений відповідачу рахунок-фактуру № АС-0000001 від 02.10.2009 р. на суму 300915,62 грн., в якому вказано, що рахунок дійсний до сплати до 06.10.2009 р.
Відповідач прийняв товар від позивача на суму 300915,62 грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-159 від 02.10.2009 р.; товар видано ОСОБА_3, на підставі довіреності № 1 від 02.10.2011 р.
Проте, відповідач, в порушення умов договору, не сплати за поставлений товар в обумовлені в договорі строки.
Судом встановлено, що сума вартості поставленого та неоплаченого товару складає 300915,62 грн.
Оцінивши надані докази, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 300915,62 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково…
Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання позову відповідачем відповідає діючому законодавству України та умовам договору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМІНТЕР” (69037,м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 41, кім. 312, код ЄДРПОУ 36408808, п/р 26007015332001 в РУ ПАО “КБ Південкомбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305266) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АСТОН ПЛЮС” (49000,м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 31, код ЄДРПОУ 34409899, п/р 26007015578780 в РУ ПАО “КБ Південкомбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305266) 300915,62 грн. (триста тисяч дев'ятсот п'ятнадцять грн. 62 коп.) основного боргу, 6018,31 грн. (шість тисяч вісімнадцять грн. 31 коп.) судового збору. Видати наказ.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 15.12.2011 р.
15.12.2011