< Список >
Іменем України
06 грудня 2011 року Справа № 5002-21/2668-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Голика В.С.,
Черткової І.В.,
за участю представників:
прокурора: не з'явився, заступник прокурора міста Євпаторії Автономної Республіки Крим;
позивача: не з'явився, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим;
відповідача: не з'явився, Євпаторійська міська рада;
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 03.10.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест";
розглянувши апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 25 серпня 2011 у справі №5002-21/2668-2011
за позовом заступника прокурора міста Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Гоголя, 5/8,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)
в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114,Сімферополь,95038)
до Євпаторійської міської ради (пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400)
товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" (пр. Леніна, 56,Євпаторія, 97400) ( вул. Партизанська, 8, місто Євпаторія, 97400)
< 3-тя особа > (< адреса >)
< кредитор > (< адреса >)
про визнання недійсним рішення та договору оренди землі, спонукання до повернення земельної ділянки
Заступник прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів, Євпаторійської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-консалтингова компанія „Укрросінвест”, в якому просив визнати недійсними рішення органу місцевого самоврядування від 21 квітня 2009 року № 5-43/41 „Про поновлення з ТОВ „Інвестиційно-консалтингова компанія „Укрросінвест” договору оренди земельної ділянки строком на 5 років для розміщення павільйону швидкого харчування за адресою: м. Євпаторія, набережна ім. Терешкової, навпроти тиру” та укладений між відповідачами 26 травня 2009 року договір оренди зазначеної земельної ділянки, зареєстрований Євпаторійською міською радою за кадастровим № 0110900000:01:015:0008, і вчинений запис у Державному реєстрі земель від 07 грудня 2009 року за № 0409002000169. Також прокурор просив зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-консалтингова компанія „Укрросінвест” повернути вказану вище земельну ділянку Євпаторійській міській раді.
Позовні вимоги з посиланнями на приписи статей 181, 210, 203, 215 640 Цивільного кодексу України, Закону України „Про оренду землі” мотивовані тим, що на підставі оспорюваного рішення Ялтинської міської ради було продовжено дію договору оренди спірної земельної ділянки, який не пройшов обов'язкової державної реєстрації. З огляду на викладене, прокурор також вважав незаконним подальше укладення між відповідачами у відповідність до цього акту Ялтинської міської ради договору оренди зазначеної земельної ділянки від 26 травня 2009 року.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 серпня 2011 року (суддя Чонгова С.І.) у справі № 5002-21/2668-2011 позов задоволено.
В оскарженому рішенні суд першої інстанції погодився з доводами прокурора, що договір оренди спірної земельної ділянки, укладений між відповідачами 23 квітня 2008 року, не створив відповідних для них правових наслідків у зв'язку з недотриманням вимог цивільного законодавства України та спеціального Закону України „Про оренду землі” щодо його обов'язкової державної реєстрації.
Виходячи з наведеного, судом надано висновків про відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-консалтингова компанія „Укрросінвест” переважного права на оренду зазначеної земельної ділянки, а тому вказав на незаконність прийняття Євпаторійською міською радою рішення від 21 квітня 2009 року № 5-43/41 та укладення оспорюваного договору оренди від 26 травня 2009 року.
Не погодившись із зазначеним судовим актом, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Підставами для скасування оскарженого судового акту заявник скарги вважав неповне з'ясування місцевим судом усіх обставин справи, невірне застосування норм матеріального та процессуального права.
Зокрема, сторона зазначала, що вперше договір оренди спірної земельної ділянки був укладений між відповідачами 30 квітня 2003 року та зареєстрований у Євпаторійському міському управлінні земельних ресурсів 19 травня 2003 року, про що зроблено реєстраційний запис №402.
При цьому, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" вказувало, що строк оренди за наведенною угодою був визначений до 13 лютого 2008 року.
На підставі викладеного, заявник скарги стверджував, що договір оренди від 23 квітня 2008 року укладений відповідачами з метою продовження раніше існувавших між ними орендних відносин на підставі попереднього договору від 19 травня 2003 року, а не пройшов державної реєстрації у зв'язку з несвоєчасним складенням необхідної технічної документації.
Крім того, відповідач зазначав про порушення судом першої інстанції норм процессуального права, що виразилось у вирішенні спору за відсутністю представника товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест", який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 06 грудня 2011 року, з'явилась представник відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги.
Представники інших учасників спору до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.
Від представника Євпаторійської міської ради на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с. 26-27 том 2 ).
Інші учасники спору про причини неявки судову колегію не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи суду не надали.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на викладене, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність нез'явившився представників, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття рішення у справі.
Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
28 березня 2008 року Євпаторійською міською радою прийнято рішення № 5-30/80 „Про відновлення договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" за адресою: наб. ім. В.Терешкової, напроти тиру, для розміщення павільйону швидкого харчування” (а.с.10 том 1).
Пунктом 1 зазначеного акту органу місцевого самоврядування було визначено відновити з 13 лютого 2008 року товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" договір оренди строком на 1 рік на земельну ділянку за кадастровим номером 0110900000:01:015:0008, загальною площею 20,00 кв.м., за адресою: місто Євпаторія, наб. ім. В. Терешкової, напроти тиру для розміщення швидкого харчування.
Одночасно, у пункті 2 цього рішення товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" було зобов'язано на протязі 1-го місяця з моменту прийняття рішення надати до Департаменту з організації роботи ради документи для оформлення договору оренди наведеної земельної ділянки та провести його державну реєстрацію.
З позовної заяви слідує, що у відповідність до рішення Єпваторійської міської ради від 28 березня 2008 року між відповідачами був підписаний договір оренди земельної ділянки від 23 квітня 2008 року, але копії цього документу прокурор до матеріалів справи не надав.
Надалі, 29 квітня 2009 року Євпаторійською міською радою прийнято рішення №43/41 „Про відновлення договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" на 5 років для розміщення павільйону швидкого харчування за адресою: наб. ім. В.Терешкової, напроти тиру” (а.с.11 том 1).
Згідно з пунктом 1 вказаного рішення було затверджено технічну документацію зі землевпорядження та складення документів, посвідчуючих право оренди товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" щодо земельної ділянки, розташованої за приведенною вище адресою.
Також пунктом 2 рішення Євпаторійської міської ради від 21 квітня 2009 року визначено відновити з моменту його прийняття на 5 років з товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" договір оренди земельної ділянки, площею 0,0020 га, код -1.11.3 (кадастровий номер 0110900000:01:015:0008), у тому числі за угіддями: забудовані землі (34), комерційного використання (42) - 0,0020 га, за адресою: м. Євпаторія, наб. ім. Терешкової, напроти тиру, для розміщення павільйону швидкого харчування.
На підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування 26 травня 2009 року між Євпаторійською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована Євпаторійською міською радою за кадастровим № 01109000000:01:015:0008, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, набережна ім. Терешкової, навпроти тиру (а.с.14-16 том 1).
Договір укладено строком до 21 квітня 2014 року та зареєстрований у Кримській регіональній філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру 07 грудня 2009 року за № 040900200169 (а.с. 16 том 1).
07 грудня 2009 року відповідачами був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки за договором від 26 травня 2009 року (а.с.18 том 1)
Втім, звертаючись із цим позовом, прокурор зазначав про недійсність рішення Євпаторійської міської ради від 21 квітня 2009 та укладеного між відповідачами договору оренди спірної земельної ділянки від 26 травня 2009 року.
В обґрунтування вказаних доводів в позовній заяві зазначено, що попередній договір оренди наведеної земельної ділянки від 23 квітня 2008 року не був зареєстрований у Державному реєстрі земель, як це передбачено статтями 18,20 Закону України „Про оренду землі” (у чинній на той час редакції).
У зв'язку з викладеним, прокурор стверджував про відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" переважного права на продовження орендних відносин щодо спірної земельної ділянки, яке передбачено статтею 33 Закону України „Про оренду землі”.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача., судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, виходячи з наступного.
Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо надання в оренду земельної ділянки, а також визнання недійсним договору оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Отже, розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з пунктом 2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26 січня 2000 року № 02-5/35 підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Звертаючись із цим позовом до господарського суду, прокурор, зокрема, стверджував, що рішення Євпаторійської міської ради від 21 квітня 2009 року № 5-43/41 „Про поновлення з ТОВ „Інвестиційно-консалтингова компанія „Укрросінвест” договору оренди земельної ділянки строком на 5 років для розміщення павільйону швидкого харчування за адресою: м. Євпаторія, набережна ім..Терешкової, навпроти тиру” суперечить чинному законодавству України, якими врегульовані земельні правовідносини, оскільки внаслідок його прийняття продовжено правовідносини відповідачів за фактично неіснуючою угодою щодо оренди спірної земельної ділянки.
З матеріалів справи слідує, що передумовою для прийняття Євпаторійською міською радою оспорюваного прокурором рішення стало укладення між відповідачами 23 квітня 2008 року договору оренди спірної земельної ділянки.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" (в редакції 2008 року) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюювались Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Одночасно частина 3 статті 640 Цивільного кодексу України визначає, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Статтею 125 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату укладення договору від 23 квітня 2008 року) було унормовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з вимогами статей 18,22 Закону України "Про оренду землі" (в редакції 2008 року) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Між тим, відомості щодо укладення наведеного договору оренди спірної земельної ділянки до Державного реєстру земель внесені не були, тобто вказаний правочин не пройшов державної реєстрації.
У відповідність до роз'яснень, викладених в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06 листопада 2009 року № 9 не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Отже, відсутність державної реєстрації договору оренди від 23 квітня 2008 року надає підстави розцінювати такий правочин як не вчинений, тобто неукладений. Таким чином, сам факт підписання цієї угоди не породив відповідних правових наслідків для її сторін.
Судова колегія враховує посилання заявника апеляційної скарги, що вказаний договір оренди укладений на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 28 березня 2008 року № 5-30/80 (а.с.10 том 1), яким, зокрема, було відновлено з 13 лютого 2008 року строком на один рік попередній договір оренди наведеної земельної ділянки від 19 травня 2003 року (а.с.96-95 том 1).
Разом з тим, строк дії договору від 19 травня 2003 року закінчився 13 лютого 2008 року, що слідує з його змісту (пункт 2.2.).
При цьому, пунктом 2.1. рішення Євпаторійської міської ради від 28 березня 2008 року передбачалось укладення саме нового договору оренди, що не звільняло його сторін від дотримання чинних на той час приписів цивільного та спеціального законодавства України, зокрема Закону України "Про оренду землі" щодо обов'язкової державної реєстрації такого правочину.
Більш того, відповідний обов'язок товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" був закріплений пунктом 2.2. рішення Євпаторійської міської ради від 28 березня 2008 року № 5-30/80, у якому зазначено про необхідність вказаній особі провести державну реєстрацію договору оренди спірної земельної ділянки.
При цьому, посилання заявника апеляційної скарги на затримку у виготовленні технічної документації, необхідної для державної реєстрації угоди оренди від 23 квітня 2008 року, правового значення не мають та не впливають на її юридичну оцінку.
В судовому засіданні 22 листопада 2011 року (а.с.17-20 том 2) представник відповідача наполягала на тому, що зазначений договір був переданий до Євпаторійської філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам”, але не пройшов державної реєстрації у зв'язку з затягуванням вирішення цього питання посадовими особами наведеного органу.
Втім, незважаючи на вимогу апеляційної інстанції, викладену в ухвалі від 22 листопада 2011 року (а.с. 21-25 том 2), доказів скеровування до Євпаторійської філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” вказаної угоди, представник відповідача суду не надала.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" ( у редакції 2009 року) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Втім, враховуючи, що укладений між відповідачами 23 квітня 2008 року договір оренди спірної земельної ділянки не створив правових наслідків, є неправомірним рішення Євпаторійської міської ради від 21 квітня 2009 року № 5-43/41 „Про поновлення з ТОВ „Інвестиційно-консалтингова компанія „Укрросінвест” договору оренди земельної ділянки строком на 5 років для розміщення павільйону швидкого харчування за адресою: м. Євпаторія, набережна ім. Терешкової, навпроти тиру”.
Отже, суд першої інстанції правомірно зазначив про наявність підстав для визнання недійсним вказаного акту органу місцевого самоврядування через невідповідність його вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Як слідує зі змісту договору оренди земельної ділянки від 26 травня 2009 року № 0110900000:01:015:0008, він укладений між відповідачами на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 21 квітня 2009 року № 5-43/41.
Однак, протягом розгляду цієї справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлена недійсність цього акту органу місцевого самоврядування.
Таким чином, спірний правочин також укладений всупереч приписів Цивільного кодексу України та Закону України „Про оренду землі” (у редакції 2009 року), що є підставою для визнання його недійсним.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками місцевого суду про задоволення позову в цій частині вимог.
Відповідно до частини 1 статі 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
У пункті 5 наведено Пленуму Верховного Суду України у постанові „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
З огляду на викладене, визнавши недійсним оспорюваний договір оренди, місцевим господарський суд обґрунтовано зобов'язав товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" повернути Євпаторійській міській раді спірну земельну ділянку.
Стосовно доводів представника відповідача про те, що починаючи з 23 квітня 2008 року та до даного часу товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-консалтингова компанія „Укрросінвест” здійснювалась оплата орендних платежів, судова колегія зазначає, що це не встановлює правомірності підстав користування вказаною особою спірною земельною ділянкою.
З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовані обставини справи та вірно застосовані норми матеріального права.
Щодо посилань заявника скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із цим позовом прокурор зазначив наступну адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест": вул. Леніна, 56, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, яка згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців є юридичною адресою цього товариства (а.с. 22-24 том 1).
Крім того, усі процесуальні документи суду першої інстанції надсилались сторонам заздалегідь та з урахуванням часу поштового перебігу.
Отже, судова колегія вважає, що місцевим судом сумлінно дотримані вимоги процесуального законодавства щодо забезпечення реалізації прав сторін на участь у судовому засіданні.
Стосовно зазначення товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" в апеляційній скарзі іншої адреси, а саме: вул. Партизанська, 8, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відомості про наведені адресні дані у встановленому законом порядку не внесені до статутних документів відповідача та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
При цьому, в пункті 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 ( який є чинним до даного часу) зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Окрім того, не знайшли свого підтвердження посилання заявника апеляційної скарги на неотримання ним копії позовної заяви з додатками до неї, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи оригіналами фіскальних чеків про відправку прокурором наведених документів усім сторонам у справі (а.с. 7-9 том 1).
Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин, місцевим господарським судом правильно з'ясовано права і обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому твердження відповідача про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.
Повний текст постанови складений 08 грудня 2011 року.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-консалтингова компанія „Укрросінвест” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 серпня 2011 року у справі № 5002-21/2668-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > В.В.Сотула
Судді < Підпис > В.С. Голик
< Підпис > І.В. Черткова
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
Заступник прокурора міста Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Гоголя, 5/8,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)
Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114,Сімферополь,95038)
Євпаторійська міська рада (пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400)
товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Укрросінвест" (пр. Леніна, 56,Євпаторія, 97400) ( вул. Партизанська, 8, місто Євпаторія, 97400)
< 3-тя особа > (< адреса >)
< кредитор > (< адреса >)
< Сюда вписывать остальных >