< Список >
Іменем України
01 грудня 2011 року Справа № 5002-28/2976-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Латиніна О.А.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
прокурор, Шульга Антон Миколайович, посвідчення №574 від 18.11.08, Старший прокурор відділу прокурату міста Севастополя;
позивача, не з'явився, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим;
відповідача, ОСОБА_4, довіреність №24-06/02 від 24.06.11, приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";
відповідача, не з'явився, дочірнє підприємство "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";
відповідач, не з'явився, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5;
відповідача, ОСОБА_6, довіреність №27-09/03 від 27.09.11, приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 05 вересня 2011 року у справі № 5002-28/2976-2011
за позовом заступника прокурора міста Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Гоголя, 5/8, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)
в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)
до приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Шота Руставелі, 39-41, Київ, 01023)
дочірнього підприємства "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Фрунзе, 4, Євпаторія, 97400)
фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)
про визнання недійсним договору оренди,
Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено - визнано недійсним договір оренди плиткового мощення санаторію "Победа". З відповідачів до Державного бюджету України стягнуті судові витрати (а.с. 144-154 т. 1).
14 вересня 2011 року ухвалою місцевого господарського суду виправлена описка у вказаному рішенні (в частині дати ухвалення рішення) (а.с. 157 т. 1).
Судове рішення мотивовано тим, що спірний договір є удаваним, таким, що приховує договір суборенди землі; орендодавець не мав права передавати земельну ділянку в суборенду без згоди власника землі, а тому такий договір є недійсним.
Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" подало апеляційну скаргу на вказане рішення, якою просить рішення скасувати та у позові відмовити тому, що воно прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права (а.с. 33-49 т. 2).
В судовому засіданні представники заявника апеляційної скарги підтримали доводи апеляційної скарги, прокурор з апеляційною скаргою не погодився тому, що передача в оренду плиткового мощення фактично є передачею в оренду землі, чого орендодавець не мав права здійснювати тому, що не є власником землі, на якій розташований санаторій, який в 1960 році переданий профспілкам в користування, а не у власність.
Інші сторони не скористалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання сповіщені ухвалою суду, копії якої 14 жовтня 2011 року направлені на їх адреси рекомендованою кореспонденцією (а.с. 30-31 т. 2). Кореспонденція направлена на адресу ОСОБА_5 повернута поштою за закінчення строку зберігання (а.с. 62-65 т. 2). Заяв про відкладення розгляду справи не надано. У справі достатньо доказів для розгляду спору. Явка сторін не визнана судом обов'язковою. Тому судова колегія розглядає справу за відсутністю осіб, що не з'явилися.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд встановив наступне.
21 березня 1995 року здійснена державна реєстрація юридичної особи - санаторію "Победа" акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (ОКПО 13786657), правонаступником якого є дочірнє підприємством "Санаторій "Победа" акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (ОКПО 13786657) (а.с. 52-59 т. 1).
25 серпня 1999 року на підставі рішення виконкому Євпаторійської міської ради №171 від 23 квітня 1999 року вказаним виконкомом видано закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" свідоцтва про право власності на об'єкт водолікарні санаторію "Победа", розташованого в АДРЕСА_3 (а.с. 79-81 т. 1), які зареєстровані в Євпаторійському бюро реєстрації та технічної інвентаризації в Книзі 4 за реєстровим №360 25 серпня 1999 року та за №789, 790.
07 вересня 2000 року на підставі рішення Євпаторійської міської ради №23-15/41 від 24 лютого 2000 року (а.с. 13 т. 1) дочірньому підприємству "Санаторій "Победа" акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" наданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 5,27 га для обслуговування будівель та споруд. Цей державний акт серії І-КМ №001990 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №149 (а.с. 14-16 т. 1).
16 травня 2011 року рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №5002-34/963-2011 відмовлено у позові про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 1,7 га (державний акт серії І-КМ №001990) через нецільове використання землі. 25 липня 2011 року це рішення набрало законну силу (а.с. 82-97, 132-140 т. 1).
30 грудня 2009 року між орендодавцем - дочірнім підприємством "Санаторій "Победа" акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (а.с. 52-59 т. 1), та орендарем - приватним підприємцем ОСОБА_5 (а.с. 22-24, 107 т. 1), у простій письмовій формі укладений договір №12-2010/0102010/2010-20 оренди майна - частини плиткового мощення площею 350 кв.м. перед спальним корпусом, розташованого в АДРЕСА_4, для розміщення збірно-розбірного багатофункціонального дитячого комплексу "Лабіринт". Строк дії договору з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року (а.с. 17- 20 т. 1).
Це мощення є об'єктом благоустрою та окремій реєстрації, як нерухомість, не підлягає (а.с. 101 т. 1). З 1985 року покриття території знаходиться на балансі санаторію "Победа" (а.с. 77-78 т. 1).
16 серпня 2010 року держінспектором сектору Держземінспекції відділу Держкомзему в м. Євпаторії здійснена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, за якою встановлено порушення дочірнім підприємством "Санаторій "Победа" акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" земельного законодавства - нецільове використання частини земельної ділянки - використання 1,7 га для розташування кафе та атракціонів (а.с. 21 т. 1).
Відповідно до частини 1 статті 235 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, є удаваним.
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Це передбачено частиною 2 статті 235 Цивільного кодексу України.
Стаття 179 Цивільного кодексу України встановлює, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Статтею 187 вказаного Кодексу встановлено, що складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (частина 1), при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню (частина 2).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" №2807-IV від 06 вересня 2005 року (з змінами на час укладення спірного договору) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок є елементи благоустрою.
З встановлених вище обставин та вказаних норм матеріального права слідує, що плиткове мощення (елемент благоустрою) перед спальним корпусом санаторію "Победа" є складовою частиною речі - нерухомого майна (комплексу будівель та споруд санаторію) та не може відокремлюватися, передаватися в оренду окремо від речі (будівель та споруд санаторію).
Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо приховування сторонами спірним договором договору оренди земельної ділянки з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Стаття 760 Цивільного кодексу України передбачає, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1); особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 3).
Майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей - частина 1 статті 190 вказаного Кодексу.
Земельна ділянка та об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, є нерухомими речами, що передбачає частина 1 статті 181 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Стаття 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України N1211-IV від 02 жовтня 2003 року, з змінами на час підписання спірного договору) передбачала, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
З спірного договору слідує, що дочірнє підприємство "Санаторій "Победа" акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" передало в строкове платне володіння та користування для здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_5 350 кв.м. земельної ділянки, яку орендодавець має в постійному користуванні за державним актом.
Посилання відповідачів на те, що в оренду було надано плиткове мощення є неспроможним тому, що, як вказано вище, плиткове мощення не є річчю, це є складовою частиною речі. Така складова частина речі (плиткове мощення) не може бути предметом цивільних правовідношень, в тому числі договору оренди.
Щодо встановлення судовим рішенням по іншій справі (господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2011 року у справі №5002-34/963-2011) факту здачі в оренду мощення, а не земельної ділянки апеляційний господарський суд вважає, що відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України таке рішення не є підставою для звільнення від доказування факту передачі в оренду мощення чи земельної ділянки тому, що по справі №5002-34/963-2011 позивачем була Євпаторійська міська рада, тоді як по даній справі позивачем є Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (частина 2); орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом (частина 4).
До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади; державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, що встановлено пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (з змінами станом на 30 грудня 2009 року - дата спірного договору).
Стаття 8 Закону України "Про оренду землі" встановлювала, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (частина 1); передача в суборенду земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, забороняється (частина 7).
Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цих вимог є підставою недійсності правочину, що встановлено частиною 1 статті 215 вказаного Кодексу.
Апеляційний господарський суд вважає, що сторонами фактично укладений договір суборенди частини земельної ділянки, зміст такого договору суперечить вказаним вище актам цивільного законодавства, які не дозволяють передачу в суборенду земельної ділянки без згоди власника (уповноваженої особи) та забороняють передачу в суборенду земельної ділянки підприємства, заснованого на майні держави.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повноважень позивача здійснювати контроль за дотриманням вимог земельного законодавства. Спірний правочин порушує такі вимоги, а тому прокурор мав право заявити позов в інтересах Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, яке є контролюючим органом в галузі земельних відносин. Цей позивач є належним. Його повноваження по контролю за дотриманням вимог земельного законодавства можуть бути захищені шляхом подання позову про визнання недійсним правочину.
На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом рішення прийнято без порушень норм процесуального та матеріального права, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи, інших підстав для скасування судового рішення не має.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2011 року у справі № 5002-28/2976-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді О.А.Латинін
З.Д. Маслова
Розсилка:
1. заступник прокурора міста Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Гоголя, 5/8, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)
2. Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)
3. приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Шота Руставелі, 39-41, Київ, 01023)
4. дочірнє підприємство "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Фрунзе, 4, Євпаторія, 97400)
5. фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (АДРЕСА_1)
6. фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (АДРЕСА_2)
7. прокурор міста Севастополя