Іменем України
29 листопада 2011 року Справа № 5002-5/2138.2-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Балюкової К.Г.,
Видашенко Т.С.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність №552 від 09.06.10, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;
відповідача: ОСОБА_2, довіреність №327-Д від 22.04.11, публічне акціонерне товариство "Крименерго";
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 26 вересня 2011 року у справі №5002-5/2138.2-2011
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Автономна Республіка Крим, 98482; АДРЕСА_2, 98460)
до публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, Сімферополь, 95034)
про визнання недійсним рішення комісії та спонукання до виконання певних дій
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, відкритого акціонерного товариства „Крименерго” про визнання недійсним рішення комісії від 25 січня 2010 року про розрахунок збитків, завданих відкритому акціонерному товариству „Крименерго” у сумі 33693,39 грн. та зобов'язати відкрите акціонерне товариство „Крименерго” скасувати прийняте рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач незгоден з винесеним комісією відкритим акціонерним товариством „Крименерго” рішенням від 25 січня 2010 року з розрахунку збитків в сумі 33693,39 грн., оскільки розрахунок проведений помилково, виходячи з періоду роботи без прибору обліку на протязі 6 місяців. Помилка виникла не наданням відповідачем на засіданні комісії від 25 січня 2010 року акту від 29 грудня 2009 року та даних відомостей обходу. Також позивач був позбавлений можливості виправити помилку, оскільки був запрошений на засідання комісії на 17 лютого 2010 року замість 25 січня 2010 року.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2010 року у справі №2-16/1655-2010 позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишений без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 господарського процесуального кодексу України, так як на час звернення з позовною заявою до суду представник ОСОБА_1 не мав повноважень на представництво фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 суді, у тому числі на підписання позовної заяви.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2010 року у справі №2-16/1655-2010, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2010 року апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задоволено, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2010 року у справі №2-16/1655-2010 скасовано, а справу передано до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду по суті.
04 квітня 2011 року за вихідним №205а/1655.1 позивач надав заяву про зміну позовних вимог у зв'язку з перерахунком відповідачем суми недоврахованої електроенергії, згідно з якою, просив суд, у зв'язку з тим, що справа по суті спору не почала розглядатись, в порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також у зв'язку з перерахунком відповідачем суми недооблікованої електричної енергії уточнюючи формулювання позовних вимог, в порядку пункту 2 частини 2 статті 237 Господарського кодексу України скасувати оперативно-господарську санкцію відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в формі протокольного рішення відкритого акціонерного товариства "Крименерго" від 25 січня 2010 року про стягнення суми в розмірі 8940,72грн. в рахунок того ж акту №107907 від 15 січня 2010 року, позовні вимоги в ранішній формуліровці - вважати недійсними.
Крім того, позивачем надана заява від 04 квітня 2011 року за вихідним №203а/1655.1 про зміну (коректуванні) формулювання позовних вимог у зв'язку з Постановою Верховного суду від 21 листопада 2010 року №2-15/1783-2009 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Маріно" до відкритого акціонерного товариства "Крименерго", згідно з якою у зв'язку з тим, що справа по суті спору не почала розглядатись, в порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2011 року у справі №5002-22/5705-2010 і Постанову Верховного суду України від 21 листопада 2010 року №2-15/1783-2009, коректує формулювання позовних вимог та просить суд в порядку пункту 2 частини 2 статті 237 Господарського кодексу України скасувати оперативно-господарську санкцію відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в формі протокольного рішення від 25 січня 2010 року про стягнення суми в розмірі 33693,39грн. в рахунок акту 107907, позовні вимоги в ранішній формуліровці - вважати недійсними.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2011 року у справі № 5002-29/1655.1-2010 в прийнятті заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 04 квітня 2011 року за вихідним №203а/1655.1 в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України та заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 04 квітня 2011 року за вихідним №205а/1655.1 в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України відмовлено. Провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Повернуто позивачу державне мито в сумі 85,00 грн.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2011 року, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2011 року апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задоволено, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2011 року скасовано, а справу передано до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду по суті.
Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2011 року, публічне акціонерне товариства „Крименерго” подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 21 липня 2011 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства „Крименерго” залишено без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2011 року залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2011 року у справі №5002-5/2138.2-2011 провадження по справі припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала мотивована тим, що відсутній предмет спору, оскільки рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, яке просить позивач визнати недійсним протоколом засідання комісії №4951 від 25 січня 2010 року про розгляду акту №107907 від 15 січня 2010 року про порушення ПКЕЕ на суму 33693,39 грн. є скасованим самим відповідачем та не тягне для позивача обов'язку в частині оплати суми у розмірі 33693,39 грн., згідно чого провадження за нею підлягало припиненню відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати.
Апеляційної скарги мотивована неповним дослідженням місцевим господарським судом матеріалів справи, а саме порушенням норм процесуального права.
Заявник апеляційної скарги стверджує, суд першої не звернув увагу на те, що помилка виникла не наданням відповідачем на засіданні комісії від 25 січня 2010 року акту від 29 грудня 2009 року та даних відомостей обходу. Таким чином позивач був позбавлений можливості виправити помилку, оскільки був запрошений на засідання комісії на 17 лютого 2010 року замість 25 січня 2010 року.
Розгляд справи був відкладений з 15 листопада 2011 року на 29 листопада 2011 року.
15 листопада 2011 року був продовжений строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав зазначених в ній.
Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечувала як необґрунтованої, просила залишити без змін ухвалу господарського суду першої інстанції про припинення провадження у справі. Також представником був наданий відзив на апеляційну скаргу.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 березня 2010 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення комісії від 25 січня 2010 року про розрахунок збитків, завданих відкритому акціонерному товариству „Крименерго” у сумі 33693,39 грн. та зобов'язати відкрите акціонерне товариство „Крименерго” скасувати прийняте рішення.
04 квітня 2011 року за вихідним №205а/1655.1 позивач надав заяву про зміну позовних вимог у зв'язку з перерахунком відповідачем суми недоврахованої електроенергії, згідно з якою, просив суд, у зв'язку з тим, що справа по суті спору не почала розглядатись, в порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також у зв'язку з перерахунком відповідачем суми недооблікованої електричної енергії уточнюючи формулювання позовних вимог, в порядку пункту 2 частини 2 статті 237 Господарського кодексу України скасувати оперативно-господарську санкцію відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в формі протокольного рішення відкритого акціонерного товариства "Крименерго" від 25 січня 2010 року про стягнення суми в розмірі 8940,72грн. в рахунок того ж акту №107907 від 15 січня 2010 року, позовні вимоги в ранішній формуліровці - вважати недійсними.
Також в матеріалах справи є ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2011 року у справі № 5002-29/1655.1-2010 якою було припинено провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства „Крименерго” про визнання недійсним рішення комісії та спонукання до виконання певних дій у зв'язку з тим, що рішення комісії, що оформлено протоколом, не є актом у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не регулює суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для сторін, а тому даний спір не підвідомчий господарським судам (а.с.91-95 том 2).
Згідно частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідно до Ухвали провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, тобто ухвала вмотивована тим, що господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Але, дослідивши обставини по справі, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком та вважає за можливим зазначити наступне.
Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.
Існування норм, що регулюють припинення провадження у справі, викликано необхідністю вилучати з процесу судочинства справи, порушені за позовами, що подані на підставі помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду, або внаслідок розпорядчих дій сторін. При виявленні встановлених законодавством обставин відсутня необхідність розгляду справи по суті та винесення рішення. Припинення провадження у справі відбувається у випадках, коли неможливий судовий захист особи у господарському суді.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 Господарсько процесуального кодексу України), зокрема, у таких випадках:
- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;
- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Приймаючи ухвалу про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, яке просить позивач визнати недійсним протоколом засідання комісії №4951 від 25 січня 2010 року про розгляду акту №107907 від 15 січня 2010 року про порушення Правил користування електричною енергією на суму 33693,39 грн. є скасованим самим відповідачем та не тягне для позивача обов'язку в частині оплати суми у розмірі 33693,39 грн.
Однак, з даною позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
15 січня 2010 року представниками відкритого акціонерного товариства „Крименерго” була проведена перевірка об'єкту споживача (позивача) ресторану „Імператриця”. В ході перевірки представниками відкритого акціонерного товариства „Крименерго” виявлені порушення з боку споживача Правил користування електричною енергією, а саме, користування електричної енергії, а саме, використання електричної енергії без приладу обліку, розрахунковий електролічильник в схемі обліку відсутній, пломби енергонагляду зірвані, за фактом порушення був складений акт №107907 від 15 січня 2010 року.
Відповідно пункту 7 акту № 107907 від 15 січня 2010 року, позивач був повідомлений про дату та час розгляду акту комісією по енергонагляду відкритого акціонерного товариства „Крименерго” та попереджений про відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією у відповідності статей 26, 27 Закону України „Про електроенергетику”. Вказаний акт підписаний представником позивача без заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що 25 січня 2010 року комісією у складі трьох осіб був здійснений перерахунок обсягу недооблікованої електроенергії та її вартості у відповідності з Методикою обчислення обсягу електричної енергії недооблікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ №562 від 04 травня 2006 року, та рішенням комісії нарахована 33693,39 грн. недооблікованої електроенергії, про що складено протокол №4951.
17 лютого 2010 року за вих. №220а/ позивач просить перерахувати акт №107907 від 15 січня 2010 року, у зв'язку з чим що розрахунок був помилковим. Помилка виникла не наданням відповідачем на засіданні комісії від 25 січня 2010 року акту від 29 грудня 2009 року та даних відомостей обходу. Таким чином позивач був позбавлений можливості виправити помилку, оскільки був запрошений на засідання комісії на 17 лютого 2010 року замість 25 січня 2010 року (а.с. 9 том 1).
Рішенням комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, яке оформлене протоколом засідання комісії №4951 від 26 березня 2010 року (а.с. 57 том 1) розглянутий акт №107907 від 15 січня 2010 року (а.с.3-4 том 2) про порушення Правил користування електричною енергією, згідно з яким здійснено перерахунок обсягу недооблікованої електричної енергії за період з 18 листопада 2009 року по 15 січня 2010 року, після якого до сплати за актом №107907 підлягає сума у розмірі 8940,72 грн.
Згідно довідки Бахчисарайського РЕС від 06 серпня 2010 року №1246 за позивачем числиться дебіторська заборгованість по акту про порушення Правил користування електричною енергією №107907 від 15 січня 2010 року у розмірі 8 940, 72 грн.
Згідно з пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (зі змінами від 22.11.06), на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
Отже, оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією, за своєю правовою природою є актом ненормативного характеру, який має обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недоврахованої електричної енергії.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про не обґрунтованість висновків суду першої інстанції стосовно припинення провадження по справі, оскільки позивач просив визнати рішення недійсним, отже від предмета спору слід відрізняти предмет позову - певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача.
Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які перелічені, наприклад, у статті 16 Цивільного кодексу України. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Із змісту статті 12 Господарсько процесуального кодексу України вбачається, що господарському суду підвідомчі справи у спорах, за виключенням справ, визначених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 12 Господарсько процесуального кодексу України . Отже, господарський суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.
Разом з тим, господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право. Отже, встановлення такого фату, як визнання за особою переважного права на оренду, може бути здійснено господарським судом у спорі, пов'язаним з визнанням недійсним договору оренди, укладеного орендодавцем з іншою особою на порушення переважного права орендаря.
Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист, прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Таким чином, господарський суд розглядає заяви про визнання недійсними тільки обов'язкових для виконання рішень, яким у даному випадку, є оформлене протоколом рішення комісії. Окрім того, приймаючи ухвалу про припинення провадження у даній справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на час подання позовної заяви пункт 6.42 Правил доповнено абзацом п'ятим згідно з постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №1497 від 22 листопада 2006 року, відповідно до якого споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу. Отже, оформлене протоколом рішення комісії може бути оскаржено до суду.
Так, на підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інтенції також було порушенні права позивача, які встановлені Законом України.
Також, колегія суддів зазначає, що під час розгляду справу судом першої інстанції, відповідачем не були дотриманні вимоги встановлені статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, суд першої інстанції неправомірно припинив провадження по справі.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та про невідповідність висновків суду обставинам справи, що дає підстави для скасуванню ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим та задоволенню апеляційної скарги.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1, 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2011 року у справі №5002-5/2138.2-2011 скасувати.
3. Справу №5002-5/2138.2-2011 передати для розгляду по суті до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя підпис К.В. Волков
Судді підпис К.Г. Балюкова
підпис Т.С. Видашенко
Розсилка:
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Автономна Республіка Крим,98482)
2. Публічне акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034; вул. Високая, 11, с. Верхоріччя, Бахчисорай, 98460)
3. Господарський суд Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург/Річна, 29/11, м. Сімферополь, 95000)