< Список >
Ухвала
01 грудня 2011 року Справа № 5002-21/1853-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воронцової Н.В.,
суддів Проценко О.І.,
Остапової К.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 26 жовтня 2011 року у справі № 5002-21/1853-2011
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,95000)
до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь,95000)
третя особа Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" (вул. Лермонтова, 17,Сімферополь,95000)
про спонукання до виконання певних дій
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, третя особа Комунальне підприємство "Житлово -експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя", у якому просив зобов'язати відповідача здійснити дії спрямовані на виконання рішення 65 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим № 1070 від 21.10.2010 р. "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації", згідно якого, нежитлове приміщення, загальною площею 16,6 кв. м., яке розташоване за адресою: АР Крим, АДРЕСА_2, та використовується позивачем на підставі Типового договору оренди нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності м. Сімферополь № 28/7/ від 01.11.2009 p., включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу підпунктом 10; зобов'язати відповідача укласти з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АР Крим, АДРЕСА_2, загальною площею 16,6 кв. м., яке використовується позивачем на підставі Типового договору оренди нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності м. Сімферополь № 28/7 від 01.11.2009 р.
Рішенням господарського суду АР Крим від 26 жовтня 2011 року у справі №5002-21/1853-2011 (суддя С. І. Чонгова) позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради 11 листопада 2011 року звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняте нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Також, скаржником заявлено клопотання про відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги та клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання скарги.
Пропуск строку на подання апеляційної скарги, скаржник обґрунтовує несвоєчасним отриманням копії оскаржуваного судового акту, оскільки копія рішення була направлена господарським судом АР Крим на його адресу тільки 01.11.2011р., що в свою чергу унеможливило своєчасне звернення із апеляційною скаргою в строки.
Колегія суддів, розглянувши клопотання заявника апеляційної скарги про відновлення строку на подання апеляційної скарги, дійшла наступного висновку.
Виходячи із приписів ч. 1 ст. 9 Конституції України -частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР).
Так, відповідно до ст. 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.
Водночас ст. 55 Конституції України регламентовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України закріплено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Наведені конституційні положення ставлять в залежність реалізацію конституційного права на апеляційне оскарження від положень процесуального закону, яким в даному випадку є Господарський процесуальний кодекс України.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України містить виключний перелік імперативних норм про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити судовий акт у апеляційному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Згідно з частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 26 жовтня 2011 року судом були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення у даній справі, а його повний текст був складений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 28.10.2011р. (а. с. 45, том 2).
Отже, встановлений строк на подання апеляційної скарги з урахуванням правил статей 50, 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 07 листопада 2011 року.
Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради подав апеляційну скаргу до господарського суду АР Крим 11 листопада 2011р., що підтверджується відповідним штампом канцелярії суду на скарзі, тобто з порушенням встановленого десятиденного строку на звернення із апеляційною скаргою.
Частиною 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.
Разом з тим, слід зазначити, що необхідною умовою здійснення стороною права на апеляційне оскарження є її обізнаність зі змістом судового рішення, що дає можливість їй викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як це передбачено пунктом 3 частини 1 статті 94 вказаного Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що копії оскаржуваного рішення були направлені на адресу сторін у справі 31.10.2011р., про що свідчить штамп канцелярії суду на зворотному аркуші зазначеного судового акту, проте на них чітко видно проставлену другу дату фактичного відправлення процесуального документу -01.11.2011р. (а. с. зворотна сторона 46, том 2), що в свою чергу є порушенням ст. 87 ГПК України, яка передбачає надсилання повного рішення та ухвали сторонам, не пізніше трьох днів з дня їх прийняття.
До того ж, апелянтом додано до скарги копію конверту, в якому ним була отримана копія оскаржуваного рішення, на якому міститься штамп відділення зв'язку про його фактичне відправлення саме 01.11.2011р.
Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів зауважує, що законодавчо встановлений обов'язок господарських судів щодо розгляду спорів та направлення чи вручення судового рішення сторонам протягом визначеного строку, забезпечує гарантію права сторони на перегляд судового рішення в апеляційному порядку. Порушення цієї гарантії місцевим господарським судом є обставиною яка відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України визнається поважною причиною пропуску стороною строку на подання апеляційної скарги, оскільки направлення копії оскаржуваного судового акту тільки 01.11.2011р., фактично унеможливлюють скаржнику повну підготовку і подання скарги в установлений десятиденний строк.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на звернення Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради із апеляційною скаргою та достатніми підстави для відновлення процесуального строку.
До того ж, суд приймає до уваги те, що пропуск процесуального строку на оскарження даного рішення є незначним, адже складає тільки 4 календарних дні.
Також, колегія суддів розглянувши клопотання Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги, дійшла наступного висновку.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, Закон України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 прикінцевих та перехідних положень) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Пунктом 1 частини 2 статті 3 Закону встановлено, що судовий збір справляється зокрема за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" визначено, що у пункті 1 - 12, абзаци другий і третій пункту 15, пункти 27, 30, 31, 33, 36 - 44, 46 - 48 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (зокрема щодо пільг органів місцевого та регіонального самоврядування щодо сплати державного мита) виключаються.
Також, згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" у пункті 35 слова "за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави та" виключено.
В зв'язку з чим, пункт 35 статті 4 Декрету "Про державне мито", із змінами внесеними вищевказаним законом, викладено в наступній редакції: від сплати державного мита звільняються: "державні органи приватизації - за вчинення нотаріусами виконавчих написів про стягнення заборгованості з орендної плати, а також за проведення аукціонів, за операції з цінними паперами".
Водночас, пільги щодо сплати судового збору визначено статтею 5 Закону України "Про судовий збір". Так вказаною статтею закріплено, що від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
З матеріалів даної справи вбачається, що спір між сторонами виник щодо процедури приватизації не житлового приміщення, загальною площею 16,6 кв. м., яке розташоване за адресою: АР Крим, АДРЕСА_2, а саме в зв'язку з безпідставною відмовою Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради в приватизації вказаного приміщення шляхом його викупу позивачем.
Отже, виходячи із предмету спору у даній справі, пільги щодо сплати судового збору, визначені статтею 5 Закону України "Про судовий збір", на Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради не поширюються.
Водночас частиною 1 статті 8 вказаного закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, нормою вказаної статті передбачена можливість суду відстрочити, тобто перенести строк виконання обов'язку сторони щодо сплати судового збору на інший час.
Як вбачається із клопотання Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради про надання відстрочки сплати судового збору, неможливість сплатити судовий збір при поданні скарги, скаржник обґрунтовує тим, що Фонд фінансується за рахунок міського бюджету, а тому в зв'язку із складною процедурою отримання фінансування, не може здійснити оплату вказаної суми при поданні скарги.
Так, відповідно до ст. 78 Бюджетного кодексу України розходи органу місцевого самоврядування здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, оплата суми державного мита здійснюється відповідно до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів.
Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України відповідно до статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 р. N 332, територіальними органами Казначейства є Головні управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Таким чином, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради будучи державною установою, фінансується за рахунок місцевого бюджету, тобто за результатами розподілу централізованих коштів, що перебувають у розпорядженні відповідних органів влади, та децентралізованих коштів, які є власністю місцевих органів влади. Відтак, грошові кошти з місцевого бюджету отримуються Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради відповідно до встановленого порядку та для здійснення дій, направлених на їх отримання, необхідний певний час.
Як вже вказувалося вище, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів враховуючи майновий стан скаржника, який є бюджетною установою, вважає за можливе задовольнити клопотання останнього та надати відстрочку сплати судового збору до 19 січня 2012 року.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону встановлено ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, яка складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
У Інформаційному листі від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" Вищий господарський суд України вказав, що зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли - до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.
Разом з тим, слід урахувати, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 3 Закону).
Отже, розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору станом на 1 січня календарного року.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана скаржником нарочно до господарського суду АР Крим 11.11.2011р., визначаючи розмір судового збору, який підлягає сплаті за її подання, необхідно виходити із положень норм Закону України від 23.12.2010р. № 2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
Статтею 22 Закону України від 23.12.2010р. № 2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 941 гривня.
Отже, з огляду на наведені норми та виходячи із того, що позивачем у даній справі заявлено вимоги немайнового характеру, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду повинен сплачуватися судовий збір у розмірі 470,50 грн., а не 42,50, як стверджує Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради у своєму клопотання про надання відстрочки сплати судового збору.
З огляду на вищевказане, перевіривши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, встановивши, що вона відповідає вимогам статті 94 Господарського процесуального кодексу України та відсутні перешкоди для її прийняття, судова колегія вважає можливим прийняти її до свого провадження.
Керуючись статтями 46, 53, 64, 65, 86, 93, 98 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відновити Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду АР Крим від 26 жовтня 2011 року у справі №5002-21/1853-2-2011.
2. Відстрочити Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду АР Крим від 26 жовтня 2011 року у справі №5002-21/1853-2-2011 до 19 січня 2012 року.
3. Прийняти апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначити справу до розгляду на 19 січня 2012 року о 11 год. 30 хв. в приміщенні суду за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 21.
4. Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради -в судове засіданні 19.01.2012р. представити суду докази сплати судового збору в передбаченому діючим законодавством порядку та розмірі.
Головуючий суддя < Підпис > Н.В. Воронцова
Судді < Підпис > О.І. Проценко
< Підпис > К.А. Остапова
< Список >
< Список > < Довідник >