< Список >
Іменем України
24 листопада 2011 року Справа № 5002-26/26-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Латиніна О.А.,
Остапової К.А.,
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1., довіреність № 85-Д від 08 липня 2011 року (Фонд майна Автономної Республіки Кри);
відповідача не з'явився (Виконавчий комітет Алуштинської міської ради);
третьої особи не з'явився (Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації");
третьої особи ОСОБА_2, довіреність № б/н від 23 грудня 2010 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвіс");
третьої особи ОСОБА_3, довіреність № 28-43/312 від 30 травня 2011 року, (Верховна Рада Автономної Республіки Крим);
прокурор не з'явився (Прокурор Автономної Республіки Крим);
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 28 липня 2011 року у справі № 5002-26/26-2011
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, 95017)
до Виконавчого комітету Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, м. Алушта, 98500)
3-тя особа Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11, місто Сімферополь, 95000)
товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" (вул. 15 Квітня, 4, м. Алушта, 98500)
Верховна Рада Автономної Республіки Крим (вул. Карла Маркса, 18, місто Сімферополь, АР Крим)
за участю: Прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь,95000)
про визнання недійсним рішення
У січні 2011 року Фонд майна Автономної Республік Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради з вимогою визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради від 08 квітня 2005 року №337 „Про оформлення права власності на споруди пансіонату „Північна Двіна”, розташовані в м. Алушта, вул. 15 Квітня, №4 літ. Б, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М загальною площею 8779,26 кв.м., літ. Н, О, П, Р, С, що складає 61/100 часток, за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради АР Крим та на літ. А загальною площею 7312,8 кв.м., що складає 39/100 часток за товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” на праві колективної власності”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно наданих Фонду майна Автономної Республіки Крим повноважень по передачі в оренду майна, що належить Автономній Республіці Крим, між ним і товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” був укладений договір оренди нерухомого майна споруди пансіонату „Північна Двіна”, розташовані в м. Алушта, вул. 15 Квітня, №4, на земельній ділянці 4,7га.
На підставі висновку Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації, мотивованого створенням товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” нового об'єкту нерухомості в процесі проведення будівельних робіт з поліпшення орендованого майна за власні кошти, відповідач визнав за останнім право власності на майно, яке належить Автономній Республіці Крим, без достатньої на те підстави, та не дослідивши, чи вибуло спірне нерухоме майно зі складу майна, що належить Автономній Республіці Крим.
У своєму відзиві товариство з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” зазначає, що право власності на спірне майно набуто ним на законних підставах, за погодженням з позивачем, посилаючись при цьому на частину 4 статті 778 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 липня 2011 року у справі № 5002-26/26-2011 позов задоволено.
Визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 08 квітня 2005 року №337 "Про оформлення права власності на споруди пансіонату "Північна Двіна", розташовані в місті Алушта, вул. 15Квітня, №4 літ Б,Д,Е,Ж,З,И,К,Л,М загальною площею 8779,26 кв.м, літ Н, О, П, Р, С, що складає 61/100 часток, за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим та на літ. А загальною площею 7312,8 кв.м., що складає 39/100 часток за товариством з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" на праві колективної власності.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідач самовільно, без достатніх на то підстав, прийняв рішення яким фактично розпорядився майном, що належить Автономній Республіці Крим. Право розпоряджатися спірним майном належить виключно органам приватизації зазначеним у статті 7 Закону України „Про приватизацію державного майна”.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням місцевим господарським судом матеріалів справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.
У апеляційній скарзі зазначено, що після підписання договору оренди від 24 січня 2001 року цілісного майнового комплексу, товариством з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" були здійсненні поліпшення, в результаті яких спірне майно є об'єктом завершеного будівництва. Таким чином, на думку скаржника, у позивача виникло право спільної власності, що було підтверджено висновком проведеної технічної інвентаризації Сімферопольським міжміським бюро реєстрації технічної інвентаризації.
На думку заявника апеляційної скарги, реєстрація виконавчим комітетом Алуштинської міської ради від 08 квітня 2005 року №337 права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" на новостворений об'єкт -спальний корпус літ А (блок А), загальною площею 7312,8 кв.м., що складає 39/100 часток, ніяким чином не порушує права орендаря, так як за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим залишається 61/100 частка на споруду пансіонату „Північна Двіна”.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2011 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" прийнято до провадження у складі судової колегії: головуючого судді Котлярової О.Л., суддів Латиніна О.А., Остапової К.А. та призначено до розгляду на 10 жовтня 2011 року.
Ухвалою апеляційної інстанції від 10 жовтня 2011 року до участі у справі № 5002-26/26-2011 залучено Верховну Раду Автономної Республіки Крим, як третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи було відкладено на 07 листопада 2011 року.
У судовому засіданні 07 листопада 2011 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" підтримав доводи апеляційної скарги, заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Ухвалою апеляційної інстанції 07 листопада 2011 року за клопотанням скаржника для підготовки додаткових документів було продовжено розгляд справи № 5002-26/26-2011 на 15 днів та відкладено розгляд апеляційної скарги на 24 листопада 2011 року.
17 листопада 2011 року від Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" надійшло клопотання про можливість розгляду справи за його відсутності по документам наявним у матеріалах справи, у відповідності з діючим законодавством.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 24 листопада 2011 року представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача та представник Верховної Ради Автономної республіки Крим заперечували та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Прокурор та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про причини неявки судову колегію не повідомили.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 24 лютого 2001 року року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (Орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” (Орендарем), укладений договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить Автономній Республіці Крим.
Згідно з пунктом 1.1. даного договору, Орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим №1031 від 29 грудня 2000 року „Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства „Пансіонат з лікуванням „Северна Двіна”, в якості майна, що належить Автономній Республіці Крим, передає в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” належний Автономній Республіці Крим цілісний майновий комплекс державного підприємства „Пансіонат з лікуванням „Северна Двіна”, розташований за адресою: м. Алушта, вул. 15 Квітня, №4, на земельній ділянці 4,7 га, а Орендар приймає його у користування по акту приймання -передачі.
Пунктом 2.2. договору зазначено, що передача майна у оренду не передбачає наслідків передачі Орендарю права власності на зазначене майно. Власником орендованого майна є Автономна Республіка Крим, а орендар користується ним протягом дії договору оренди.
Відповідно до пунктів 4.1.1 та 4.2.2 договору орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно у відповідності з призначенням та умовами договору та має право вносити зміни у склад орендованого майна, проводити реконструкцію, технічне переобладнання, яке обумовлює обслуговування відпочиваючих лікувальної бази.
Пунктом 4.2.4. встановлено, що орендар має право приймати участь у приватизації орендованого майна у процесі визначеним діючим законодавством. Відповідно до пункту 51 державної програми приватизації на 2000 -2002 роки у випадку здійснення орендарем за рахунок власних коштів поліпшень зазначеного об'єкту, які неможливо відокремити без нанесення йому пошкоджень, вартістю не менш ніж 25 % залишкова вартість, орендатор отримує право викупу об'єкту оренди.
Строк дії договору визначений з 24 лютого 2011 року по 24 лютого 2050 року. (п.7.1 договору)
24 січня 2001 року сторонами по вказаному договору оренди, підписаний Акт приймання -передачі цілісного майнового комплексу, що належить Автономній Республіці Крим -державного підприємства „Пансіонат з лікуванням „Північна Двіна” розташований за адресою: м. Алушта, вул. 15 Квітня, № 4. За вказаним актом, орендарю передається 7945,5 кв.м. нерухомого майна незавершеного будівництва.
24 лютого 2001 року актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу, що належить Автономній Республіці Крим, державне підприємство „Пансіонат з лікуванням „Північна Двіна” передало, а товариство з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” прийняло у користування незавершене будівництво, вартість якого згідно зазначеного акту становила 7945.5 тис. гривень. До складу об'єктів незавершеного будівництва увійшли спальний корпус літ. „А” (блок „А”) та харчоблок літ. „В” (блок „В”), розташовані за адресою м. Алушта, вул. 15 Квітня, 4.
Додатковою угодою від 04 липня 2001 року до Договору оренди від 24 лютого 2001 року сторонами було погоджено, що вартість об'єкту визначається відповідно до акту оцінки вартості, вкладеному на підставі Методики оцінки вартості об'єктів оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 10 серпня 1995 року та станом на 30 червня 2001 року дорівнює 4708.7 тис. гривень. (а.с. 49 т.2)
У Звіті по експертній оцінці основних засобів з метою проведення їх переоцінки та вартості об'єктів незавершеного будівництва Державного підприємства - „Пансіонату з лікуванням „Північна Двіна”, виконавчому комітету ДГТМД11.1 „КримНДІпроект”, станом на 2001 рік відображено стан будівельної готовності 16-ти поверхового спального корпусу блок „А” на підставі об'єктного кошторису та зведення вартості загально будівельних робіт, яка дорівнює 18.65%. (а.с. 71-77 т.2)
Відповідно із висновками, викладеними у Звіті по експертній оцінці, вартість об'єктів незавершеного будівництва „Пансіонату з лікуванням „Північна Двіна” станом на 2001 рік склала: спальний корпус блок „А” - 773 843 грн.; харчоблок блок „В” - 302 965 грн.
Листом від 11 грудня 2001 року №08-10/4529 Фонд майна АР Крим надав згоду на проведення товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” будівельних та загальнобудівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації для завершення будівництва незавершеної частини Пансіонату з лікуванням „Північна Двіна”. (а.с. 92 т.2)
25 січня 2002 року рішенням Алуштинської міської ради №67 товариству з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” було дозволено продовжити будівництво корпусу „А” на території пансіонату з лікуванням „Північна Двіна” по вулиці 15 Квітня, 4, міста Алушти (а.с. 51 т.2)
14 травня 2003 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Алуштинського виконкому Автономної Республіки Крим було надано Дозвіл № 22 товариству з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” на виконання будівельних робіт спального корпусу на 322 місця блок „А” другої черги будівництва Пансіонату з лікуванням „Північна Двіна”. (а.с. 52 т.2)
08 квітня 2005 року Виконавчим комітетом Алуштинської міської Ради прийнято рішення №337 про оформлення права власності пансіонату „Северна Двіна” розташовані в м. Алушті, вул. 15 Квітня, 4, літ. Б, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М, загальною площею 8779,26 кв.м., літ. Н, О, П, Р, С, що складає 61/100 часток за Автономної Республікою Крим в особі Верховної Ради АР Крим та на літ. А загальною площею 7312,8 кв.м., що складає 39/100 часток за товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” на праві колективної власності.
Вважаючи, що спірне майно, на момент прийняття рішення №337 Виконкому Алуштинської міської Ради від 08 квітня 2005 року знаходилося у власності Автономної Республіки Крим та не могло бути передано у власність товариству з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” за відсутності на це підстав, позивач звернувся до суду з позовом про визнання цього рішення недійсним.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, заслухавши представника скаржника та третіх осіб, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 778 Цивільного кодексу України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ,наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічна норма міститься у частині 4 статті 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, згідно якої якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат па поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.
Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від Болі інших осіб.
Згідно зі статтею 355 Цивільного кодексу України встановлює, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам па праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав не заборонених законом.
Стаття 356 Цивільного кодексу України закріплює, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Стосовно законності та обґрунтованості під час прийняття спірного рішення відповідачем слід зазначити також наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі. В межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно зі статтею 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до підпункту 10 пункту „б” статті 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення, до повноважень виконавчого комітету віднесено облік та реєстрацію відповідно до закону об'єктів нерухомого манна незалежно від форм власності.
Порядок реєстрації об'єктів нерухомості встановлений статтями 18-20 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” № 1952 від 01 липня 2004 року.
Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” встановлено перелік підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Із наведеної статті випливає, що наведений у ній перелік підстав для реєстрації, зокрема, права власності, не є вичерпним. Так пунктом 6 частини 2 зазначеної статті встановлено, що підставою для такої реєстрації можуть бути й інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Також, порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, регулюється Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 6/5, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення). Положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.
Відповідно до пункту 1.4 Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності па нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до Бюро технічної інвентаризації.
Підставою прийняття оскарженого рішення було висновок Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації про проведення орендарем добудови за власні кошти об'єкта незавершеного будівництвом 16 поверховий спальний корпус літ „А”.
Згідно з пунктом 1.5 Тимчасового положення обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Статтею 4 Закону України „Про державну-реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” встановлено обов'язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно.
В пункті 5.6 Тимчасового положення вказано, що видачі витягу передує проведення інвентаризаційних робіт.
Відповідно до статті 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” - технічна інвентаризація - довідка-характеристика технічного сталу об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці (будівля, споруда, інше), їх належність, склад та оцінка, підготовлені бюро технічної інвентаризації в установленому порядку.
Наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 року № 205 „Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 „Будівельні контракти” визначено термін будівництва - спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт.
Наведені вище положення законодавства, доводять той факт, що проведені товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” роботи, в результаті яких було створено новий об'єкт нерухомості - спальний корпус літ. „А”, охоплюються терміном „будівництво”.
Після завершення будівництва товариство з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” як власник новоствореного нерухомого майна у встановленому законом порядку звернулося до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації із заявою про проведення технічної інвентаризації об'єкта.
За результатами проведеної технічної інвентаризації Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації надало висновок, у якому зазначило, що товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” в процесі проведення будівельних робіт з поліпшенням орендованого майна за власні кошти було створено новий об'єкт нерухомості, що є підставою для виникнення у орендаря -товариства з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” права власності на спірне майно.
Таким чином, висновки суду є такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, як Рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради засновано та тому факті, що товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” фактично був створений новий окремий об'єкт - спальний корпус літ. А (блок А).
Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Абзацом 1 пункту 2 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що відповідач прийняв рішення стосовно нерухомого майна на підставі належних доказів та відповідно компетенції визначеної законом.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, тому що у рішенні суду неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. При прийнятті нового рішення, судова колегія у позові відмовляє.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1 частини першої статтею 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 липня 2011 року у справі № 5002-26/26-2011 скасувати.
3. У позові відмовити.
Головуючий суддя < Підпис > О.Л. Котлярова
Судді < Підпис > О.А.Латинін
< Підпис > К.А. Остапова
Розсилка:
1. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь,95017)
2. Виконавчий комітет Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, м. Алушта, 98500)
3. Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11, місто Сімферополь, 95000)
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" (вул. 15 Квітня, 4, м. Алушта, 98500)
5. Прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь,95000)
6. Прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)
7. Верховна Рада Автономної Республіки Крим (вул. Карла Маркса, 18, місто Сімферополь, АР Крим)