< Список >
Іменем України
22 листопада 2011 року Справа № 5002-12/2949.1-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Балюкової К.Г.,
Видашенко Т.С.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність №332-Д від 22.04.11, публічне акціонерне товариство "Крименерго";
відповідач: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов.М.М.) від 21 вересня 2011 року у справі № 5002-12/2949.1-2011
за позовом публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, Сімферополь, 95000)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
про стягнення 21748,38 грн.;
за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до публічного акціонерного товариства "Крименерго"
про визнання недійсним акту та незаконним рішення
Позивач, відкрите акціонерне товариство „Крименерго”, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, яка виникла у результаті порушення Правил користування електричною енергією у розмірі 18 356,86 грн., 3% річних - 319,86 грн., інфляційних витрат - 840,42 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань - 2 231, 24 грн.
В процесі розгляду справи позивачем були уточнені позовні вимоги в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, заявою від 27 липня 2011 року він просив стягнути з відповідача вартість недооблікованої електроенергії на суму 18 356, 86 грн., 3% річних - 319, 86 грн., 840,42 грн. інфляційних втрат, 2 231,24 грн. пені, а також судові витрати.
15 червня 2010 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсним акт № 675 ИД про порушення Правил користування електричною енергією, складений 08 квітня 2009 року відкритим акціонерним товариством „Крименерго” по відношенню відповідача за первісним позовом та визнати незаконним рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго” від 17 квітня 2009 року про визначення по відношенню до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 об'єму недоврахованої електричної енергії та суми спричинених споживачем збитків.
Справа не одноразово розглядалась різними судовими інстанціями, остаточно рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2011 року у справі №5002-12/2949.1-2011 (суддя Іллічів М.М.) у задоволенні первісного позову публічного акціонерного товариства „Крименерго” та зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство „Крименерго” звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2011 року у справі №5002-12/2949.1-20011 в частині відмови у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства „Крименерго” скасувати, а в частині відмови в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без змін та постановити нове рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Крименерго” задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Більш докладніше доводи заявника викладені в апеляційній скарзі, що міститься у матеріалах справи.
У судове засідання, призначене на 22 листопада 2011 року, відповідач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, до початку судового засідання від нього будь-яких клопотань не надходило.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся відповідача.
Представник позивача підтримав вимоги заявлені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
12 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством „Крименерго” (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №6247 (т.1, а.с. 15-18).
Відповідно до пункту 1 вказаного договору, постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі відповідно до умов даного договору і додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.
Пунктом 2 договору №6247 від 12 липня 2007 року передбачено, що на виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику” та Правилами користування електричною енергією.
08 квітня 2009 року представниками відкритого акціонерного товариства „Крименерго” була проведена перевірка об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - атракціони, який був вказаний як об'єкт, що належить ОСОБА_3, в ході якої були виявлені порушення Правил користування електричною енергією, а саме: „додаткове підключення атракціонів „Батут”, „Пушка”, „Тир” до прибору обліку на повітряну лінію 0,4 Кв. відкритого акціонерного товариства „Крименерго” ТП - 246 ОП №1. Електрична енергія споживалася, але не обліковувалася та не сплачувалася.
За результатами перевірки було складено Акт про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних і фізичних осіб-підприємців №675 ИД (т.1, а.с. 10).
17 квітня 2009 року відбулось засідання комісії з розгляду акту №675 ИД від 08 квітня 2009 року, за результатами якого був складений протокол засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією.
Розглянувши вищевказаний акт комісія дійшла висновку щодо проведення перерозрахунку об'єму спожитої електричної енергії та її вартості у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої у зв'язку з порушенням споживачем Правил користування електричною енергією.
Висновком комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією №675 ИД від 08 квітня 2009 року розрахована вартість спожитої електричної енергії за період з квітня 2008 року по квітень 2009 року у розмірі 18 356,86 грн.
28 квітня 2009 року позивач надіслав на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 рахунки на сплату недорахованої електричної енергії на оплату 18 356,86 грн., що підтверджується поштовим конвертом від 28 квітня 2009 року та супровідним листом №07-1637 від 27 квітня 2009 року (т.1, а.с. 13).
Відповідач за первісним позовом оплату по вищезгаданому рахунку не проводив, що і стало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 року №441 (у відповідній редакції) та правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (в редакції Постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 року №910).
Крім того, до спірних правовідносин підлягають застосуванню відповідні положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до підпункту 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.
Згідно пункту 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Так, 08 квітня 2009 року представниками відкритого акціонерного товариства „Крименерго” була проведена перевірка об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - атракціони, який був вказаний як об'єкт, що належить ОСОБА_3, в ході якої були виявлені порушення Правил користування електричною енергією, а саме: „додаткове підключення атракціонів „Батут”, „Пушка”, „Тир” до прибору обліку на повітряну лінію 0,4 Кв. відкритого акціонерного товариства „Крименерго” ТП - 246 ОП №1. Електрична енергія споживалася, але не обліковувалася та не сплачувалася.
За результатами перевірки було складено Акт про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних і фізичних осіб-підприємців №675 ИД (т.1, а.с. 10).
Відповідно до пункту 6.42 вищевказаних Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
Як вже зазначалось вище, 17 квітня 2009 року відбулось засідання комісії з розгляду акту №675 ИД від 08 квітня 2009 року, за результатами якого був складений протокол засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією. Розглянувши вищевказаний акт комісія дійшла висновку щодо проведення перерозрахунку об'єму спожитої електричної енергії та її вартості у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої у зв'язку з порушенням споживачем Правил користування електричною енергією.
Висновком комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією №675 ИД від 08 квітня 2009 року розрахована вартість спожитої електричної енергії за період з квітня 2008 року по квітень 2009 року у розмірі 18 356,86 грн.
Але, судом першої інстанції було встановлено, що у акті №675 ИД від 08 квітня 2009 року зазначено, що перевірка була проведена в присутності представника споживача - оператора по обслуговуванню атракціонів, який відмовився назвати свою фамілію.
Доказів того, що вказана особа була представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 господарському суду, в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, надано не було, та будь-яки дані стосовно відношення цієї особи до споживача на час проведення перевірки та складення акту у сторін відсутні.
Також, судом першої інстанції було встановлено, що в порушення пункту 6.41 Правил користування електричною енергією в акті відсутні посилання на відповідні пункти Правил при виявленні порушення.
Більш того, відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією, споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії на пізніше ніж за п'ять робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що акт перевірки №675 ИД від 08 квітня 2009 року на адресу відповідача за первісним позовом надісланий не був, що тягне за собою позбавлення права споживача заявитися на засідання комісії та надати пояснення і заперечення.
Зі змісту пункту 6.41. Правил користування електричною енергією вбачається, що лише складений належним чином акт про порушення Правил користування електричною енергією надає електропередавальній організації право на здійснення розрахунку вартості недооблікованої електричної енергії за умови попередження споживача
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що оскільки акт №675 ИД від 08 квітня 2009 року не відповідає положенням Правил користування електричною енергією та споживач не був належним чином повідомлений про дату засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил правових підстав для здійснення на підставі нього розрахунку вартості недооблікованої електричної енергії у публічного акціонерного товариства „Крименерго” не було, у зв'язку з чим суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні первісного позову.
Стосовно зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшла, відповідно до якого позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсним акт №675 ИД про порушення Правил користування електричною енергією, складений 08 квітня 2009 року відкритим акціонерним товариством „Крименерго” по відношенню відповідача за первісним позовом та визнати незаконним рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго” від 17 квітня 2009 року про визначення по відношенню до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 об'єму недоврахованої електричної енергії та суми спричинених споживачем збитків, колегія суддів зазначає наступне.
Питання щодо визнання правочинів недійсними врегульовані Главою 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій-самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Тому спеціальні норми Господарського кодексу України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу України, які містять відповідне загальне регулювання.
Така позиція викладена, зокрема, в пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07 квітня 2008 року №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”.
Отже, Господарський кодекс України є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України), який регулює відносини в сфері господарювання.
Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист, прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно частини 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.
Згідно частини 2 статті 237 Господарського Кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
З огляду на зазначені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Крименерго” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2011 року у справі №5002-12/2949.1-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > К.В. Волков
Судді < Підпис > К.Г. Балюкова
< Підпис > Т.С. Видашенко
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95000)
2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
3. Господарський суд Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург/Річна, 29/11, м. Сімферополь, 95000)