< Список >
Іменем України
24 листопада 2011 року Справа № 5002-6/3008-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитрієва В.Є.,
суддів Волкова К.В.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
прокурор - не з'явився - заступник прокурора міста Євпаторії Автономної Республіки Крим;
представник позивача - ОСОБА_1, довіреність № 28-43/312 від 30.05.11 - Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
представник відповідача - не з'явився - Євпаторійська міська рада;
представник відповідача - не з'явився - виконавчий комітет Євпаторійської міської ради;
представник третьої особи - не з'явився - Кримське республіканське підприємство "Кіновідеопрокат";
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 09 серпня 2011року у справі № 5002-6/3008-2011
за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим
в інтересах держави в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим
до Євпаторійської міської ради
виконавчого комітету Євпаторійської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача: Кримського республіканського підприємства "Кіновідеопрокат"
про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно
Заступник прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Верховної Ради АР Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Євпаторійської міської ради АР Крим та виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно -комплекс, що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 3, виданого виконкомом Євпаторійської міськради 10.08.2005 та визнання права власності на вказаний об'єкт нерухомості, який складається з: літ. «А-а-а1»-склад площею 206,3кв.м., «В-В1»- склад площею 102,5кв.м., літ. «Г»- кінозал площею 58,3кв.м., літ. «Д»- мистецька майстерня площею 31,0кв.м., літ. «К-К1»установельне площею 148,1кв.м., літ. «И»- гараж площею 57,1кв.м., літ. «З»- погріб, літ. «Ф»- склад, літ. «М», «Н»- навіс, літ. «О», «П», «Р»- сарай, літ. «Т»- прохідна, літ. «Уб»- уборна, загальна площа забудови 191,6кв.м., огородження площею забудови 31,3кв.м., замощення площею забудови 1087,0кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 2297,0кв.м. за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Ухвалою господарського суду Автономної республіки Крим від 09 серпня 2011 року (суддя Шкуро В.М.) провадження у справі припинено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали були порушені норми процесуального права, а саме статті 78, пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а також норми матеріального права - статті 16, 392 Цивільного кодексу України.
В судове засідання апеляційної інстанції призначене до розгляду на 24.11.2011 з'явився лише представник позивача - Верховної Ради АР Крим, решта сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Приймаючи до уваги, що заяв про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причини неявки до суду від зазначених учасників спору на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду не надходило, втім, як апеляційний перегляд господарських справ обмежений процесуальним строком, судова колегія визнала можливим розглянути справу у їх відсутність, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
За результатами перевірки, проведеною прокуратурою було встановлено, що Євпаторійська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про зобов'язання Кримського республіканського підприємства "Кіновідеопрокат" звільнити нежитлові приміщення за адресою: місто Євпаторія, вул. Революції 3 розташовані на земельній ділянці площею 2297,0кв.м., а також з вимогою про виселення відповідача із зазначених приміщень, звільнивши їх від майна останнього.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2009 у справі №2-21/4500-2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.03.2010, у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2010 у справі №2-21/4500-2009, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції було залишено без змін.
На підставі вищезазначених обставин, заступник прокурора звернувся до господарського суду з позовом до Євпаторійської міської ради АР Крим та виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно -комплекс, що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 3 та та визнання права власності на вказаний об'єкт нерухомості за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги заступника прокурора Автономної Республіки Крим, виходячи з наступного.
Як вказувалось вище, прокурор звернувся до господарського суду з вимогою про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно -комплекс, що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 3, виданого виконкомом Євпаторійської міськради 10.08.2005 та визнання права власності на зазначене нерухоме майно за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради АР Крим.
Акт державного чи іншого органу є юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Під поняттям «рішення»мається на увазі вираження волі такого органу, тоді як свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, тобто документом, який лише посвідчує наявність відповідного права, яке виникло на підставі відповідного акту компетентного органу.
Отже, свідоцтво про право власності на нерухоме майно не підпадає під визначення акту у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
Свідоцтва про право власності не можуть виступати предметом спору, таким може бути лише правовстановлювальний документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках -також акт про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.
Тобто, як правильно було зазначено господарським судом Автономної Республіки Крим, свідоцтво видано на виконання рішення виконкому Євпаторійської міської ради № 460 від 15.08.1953, отже є недійсним з моменту визнання недійсним цього акту органу місцевого самоврядування і окремо від нього не може бути предметом спору та не підлягає розгляду господарським судом.
Відповідно пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Таким чином, висновок суду першої інстанції стосовно припинення провадження у справі в частині визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно -комплекс, що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 3, виданого виконкомом Євпаторійської міськради 10.08.2005 серії САА №155957, оскільки господарським судам підвідомчі спори про визнання недійними і скасування виключно актів державних чи інших органів, суд апеляційної інстанції вважає цілком правильним.
Щодо вимоги про визнання права власності на нерухоме майно -комплекс, що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 3 за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, судова колегія зазначає наступне.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.08.2005 та довідки Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія" власником комплексу, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 3 є територіальна громада міста Євпаторії.
Підставою для реєстрації права власності на вказане майно стало рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради депутатів трудящих №460 від 15.08.1953, яким затверджено список муніципалізованих домоволодінь фонду місцевої ради, до складу якого увійшов будинок 2/1 по вул. Старо-Набережній (нині вул. Революції, 3).
Поділ державної власності на загальнодержавну (республіканську) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність) введено статтею 31 Закону України "Про власність".
З метою розмежування державної власності на загальнодержавну та комунальну Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 05.11.1991 №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)".
Пунктами 1, 2 вказаної постанови затверджено перелік державного майна, яке передавалось до власності адміністративно-територіальних одиниць та зобов'язано органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 01.01.1992 передачу державного майна, яке перебуває в їх віданні до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком.
Вказаний перелік в розділі "Культура" передбачав, що до комунальної власності передаються організації відеопрокату, крім тих, які перебувають у відомчому підпорядкуванні. Передача майна згідно пункту 3 постанови повинна була здійснюватись у порядку, що передбачений постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 №285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд".
При цьому, вищезазначене свідоцтво про право власності територіальної громади м.Євпаторії від 10.08.2005 серії САА №155957 не відповідає Тимчасовому положенню про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5.
У додатку №1 до пункту 2.1 вказаного положення наведений перелік правовстановлюючих документів, до яких зокрема відносяться: договори купівлі-продажу, міни, про дольову участь у будівництві, документи про перехід права власності в результаті приватизації, судові рішення та інше. Саме правовстановлюючі документи є підставою для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради депутатів трудящих №460 від 15.08.1953 про затвердження списку муніципалізованих домоволодінь фонду місцевої ради м.Євпаторії до таких не відноситься.
29.08.1994 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №594 «Про передачу майна, яке перебуває у загальнодержавній власності до власності Республіки Крим».
На виконання цієї постанови 24.01.1995 Міністерством культури України та Міністерством культури Криму затверджений акт передачі загальнодержавного майна підприємств, установ та організацій власності Республіки Крим, згідно з яким виробниче об'єднання кіновідеомережі та прокату кіновідеофільмів (м.Сімферополь, вул. Крилова, 37) до складу якого входить Євпаторійське відділення з прокату кіновідеофільмів "Кіновідеопрокат" (м.Євпаторія, вул. Революції, 3) передано у власність Республіки Крим. Наказом Фонду державного майна Криму від 01.12.1994 №96/94 "Про реорганізацію та перереєстрацію підприємств та їх структурних підрозділів, розташованих на території Республіки Крим", зобов'язано керівника відділу управління державним майном забезпечити постановку на державний облік майна виробничого об'єднання "Кіновідеопрокат", затверджено статут виробничого об'єднання, передавши йому в господарське відання державне майно згідно з балансом станом на 01.10.1994.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне майно належить Кримському республіканському підприємству "Кіновідеопрокат" в силу статті 37 Закону України "Про власність" (в редакції, що мала чинність до 20.12.2007) та статті 74 Господарського кодексу України на праві повного господарського відання.
Постановою Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000 №982-2/2000 "Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим" визначено, що майно, яке належить АР Крим станом на 12.01.1999 складають підприємства, установи та організації відповідно додатку 1, до якого включено і Кримське республіканське підприємство "Кіновідеопрокат".
Таким чином, спірне майно - комплекс, що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 3 є власністю Автономної Республіки Крим.
Рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міськради від 04.08.2011 №589 внесено зміни до рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради депутатів трудящих №460 від 15.08.1953, яким затверджено список муніципалізованих домоволодінь фонду місцевої ради. Виключено пункт 122 в списку, який стосується будинку 2,1 по вул. Старо-Набережній (нині вул. Революції, 3).
Пунктом 3 вказаного рішення Кримському республіканському підприємству "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м.Євпаторії" доручено скасувати державну реєстрацію в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно -комплекс будівель і споруд, розташований по вул.Революції, 3 в м.Євпаторії (а.с.129).
Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком господарського суду щодо припинення провадження у справі в цій частині на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою стороною.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що визнання позову відповідачем у спорі є лише підставою для задоволенню позову, однак не може свідчити про відсутність предмету спору.
Відсутність предмету спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами. Так, у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.11.2002 у справі за позовом Донецької залізниці до ТОВ "ЦЗФ "Узлівська" про звернення стягнення на майно в розмірі 425,40грн. зазначається, що визнання боржником претензії не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору. Особа, претензія якої була визнана боржником, має право звернутися з позовом до суду про стягнення визнаної суми коштів.
Також слід враховувати правову позицію, викладену в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.01.2003 у справі за позовом ВАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" до приватного підприємця К. про визнання платіжної вимоги такою, що не підлягає виконанню, де зазначається, що факт визнання боржником претензії не може бути підставою для припинення провадження у справі про стягнення з цього боржника відповідної заборгованості.
Разом з тим, в процесі розгляду справи, судом апеляційної інстанції двічі було зобов'язано Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації надати суду відомості про реєстрацію права власності на спірне майно, а саме комплекс, що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 3, який складається з: літ. "А-а-а1" - склад площею 206,3кв.м., "В-В1" - склад площею 102,5кв.м., літ. "Г"- кінозал площею 58,3кв.м., літ. "Д" - мистецька майстерня площею 31,0кв.м., літ. "К-К1" установельне площею 148,1 кв.м., літ. "И" - гараж площею 57,1кв.м., літ. "З" - погріб, літ. "Ф" - склад, літ. "М", "Н" - навіс, літ. "О", "П", "Р" - сарай, літ. "Т" - прохідна, літ. "Уб" - уборна, загальна площа забудови 191,6кв.м., огородження площею забудови 31,3кв.м., замощення площею забудови 1087,0кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 2297,0кв.м. станом на 09 серпня 2011 року. Однак, вимоги суду Євпаторійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації виконано не було, відомості не надано.
Судова колегія зазначає, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали, право власності на спірне майно було зареєстровано за відповідачем, доказів його скасування чи реєстрації права власності на об'єкт нерухомості за позивачем суду надано не було.
Таким чином судова колегія приходить до висновку, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали предмет спору у справі був присутнім, у зв'язку з тим, що в добровільному порядку вимоги позивача виконані не були, в той час як доказом відсутності предмету спору мало бути скасування попередньої реєстрації права власності на нерухоме майно, його реєстрація за позивачем. Крім того, оскільки заступник прокурора наполягав на своїх позовних вимогах, судова колегія вважає, що господарський суд ухилився від вирішення спору по суті.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, що дає суду апеляційної інстанції підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду в частині припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо вимоги про визнання права власності на нерухоме майно - комплекс, що розташований за адресою: вул. Революції 3, місто Євпаторія за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради АР Крим.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2011 року у справі № 5002-6/3008-2011 скасувати в частині припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо вимоги про визнання права власності на нерухоме майно - комплекс, що розташований за адресою: вул. Революції 3, місто Євпаторія за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради АР Крим.
3. В цій частині справу передати на розгляд місцевого господарського суду.
4. Решту ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2011 року у справі № 5002-6/3008-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > В.Є. Дмитрієв
Судді < Підпис > К.В. Волков
< Підпис > С.А. Рибіна
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1. Заступник прокурора міста Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Гоголя, 5/8,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)
2.Верховна Рада Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 18,Сімферополь,95000)
3.Євпаторійська міська рада (пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400)
4.Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради (пр. Леніна, 2,Євпаторія,97400)
5. Кримське республіканське підприємство "Кіновідеопрокат" (вул. Крилова, 37,Сімферополь,95001)
6.Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації (Євпаторія, Некрасова 45)