"13" грудня 2011 р.Справа № 6/64/10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Мишкіної М.А
Суддів: Сидоренка М.В.
Будішевської Л.О.
(Склад судової колегії змінений розпорядженнями голови суду №688 від 16.11.2011р., №720 від 12.12.2011р.)
при секретарі судового засідання Войт К.В.
за участю представників сторін:
від ТОВ „Родное” -ОСОБА_1 -по довіреності;
від ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” -ОСОБА_2 -по довіреності;
від Національної академії наук України -не з'явився;
від прокуратури -Лянна О.А. -прокурор відділу прокуратури Одеської області
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області
на рішення господарського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2011 року
по справі № 6/64/10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Родное”
до відповідачів:
1. Державного підприємства „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України”;
2. Національної академії наук України
про визнання права власності на частку нерухомого майна
та за зустрічним позовом Державного підприємства „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Родное”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Національна академія наук України
про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 700 519,21грн., неустойки в розмірі 370800,79грн., штрафу в сумі 62356,70грн., боргу на розвиток виробничої бази в сумі 250 000,00грн.
за участю прокуратури Миколаївської області
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
У судовому засіданні 13.12.2011р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Встановив:
У липні 2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Родное” (надалі -позивач, ТОВ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” (надалі -відповідач, ДП), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна академія наук України, про встановлення частки між співвласниками ТОВ „Родное” та ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” в праві спільної часткової власності на нерухоме майно, що складається з виставково-торгівельного центру (супермаркет) літ. Г-4, Г6-1, Г1-Г4-5, Г7-Г10-2, Г11-2-3, загальною площею 9741,9кв.м., основною площею 8205,0кв.м. та складу літ. Д-1, загальною площею 329,7 кв.м., основною площею 329,7кв.м., за адресою: м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 43-а: ТОВ „Родное” -926/1000частки та ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” -31/1000 частки; визнати за ТОВ „Родное” право власності на 926/1000 частки на нерухоме майно, що складається з з виставково-торгівельного центру (супермаркет) літ. Г-4, Г6-1, Г1-Г4-5, Г7-Г10-2, Г11-2-3, загальною площею 9741,9кв.м., основною площею 8205,0кв.м. та складу літ. Д-1, загальною площею 329,7 кв.м., основною площею 329,7кв.м., за адресою: м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 43-а.
Свої вимоги позивач обґрунтував посиланнями на положення ст.ст. 331, 356, 778, ч.ч. 2, 5 ст.357 ЦК України, ст. 23 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна” та вмотивував тим, що згідно договору оренди від 29.11.2006р., за згодою відповідача від 09.04.2008р. №311-01-46 та відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт №33 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю позивач провів реконструкцію орендованої будівлі, внаслідок чого була створена нова річ, яка може використовуватись тільки як виставково-торгівельний цент (супермаркет) та з врахуванням витрат понесених позивачем на проведення робіт та будівництва об'єкта його частка складає 926/1000.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.07.2010р. порушено провадження у справі № 6/64/10 за вказаним позовом.
16.08.2010р. ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” звернулось з зустрічною заявою, в якій просило відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ „Родное”, задовольнити зустрічний позов та стягнути ТОВ „Родное” на користь ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” заборгованість з орендної плати -700519,21грн., неустойку у розмірі -370800,79грн., штраф 3% від суми боргу -62356,70грн., борг на розвиток виробничої бази відповідно до додаткової угоди №5 -250 000,00грн.
09.09.2010р. позивач звернувся з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної та економічної експертизи.
Ухвалою суду першої інстанції призначено по справі №6/64/10 судову будівельно-технічну та економічну експертизу. На вирішення експерта поставлені наступні питання: чи відповідають фактично виконані об'єми будівельно-монтажних робіт по об'єкту реконструкції „корпус №1 інв.№4) під розташування супермаркету по проспекту Жовтневому,43-а” актам прийомки виконаних підрядних робіт по формам №КБ-3 та №КБ-2в, пред'явлених підрядними організаціями до оплати замовником з лютого 2007р. по червень 2010р. ,якщо ні, то в чому полягають розбіжності? Чи відповідають виконані будівельно-монтажні роботи вимогам проектно-кошторисної документації по вказаному об'єкту реконструкції, якщо ні, то в чому полягають розбіжності? Визначити фактичну вартість виконаних будівельно-монтажних робіт по об'єкту реконструкції за період з лютого 2007р. по червень 2010р. у порівнянні з вартістю робіт ,пред'явлених підрядними організаціями до оплати Замовником по формам №№КБ-3 та КБ-2в? Який обсяг відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ „Родное” становить сума коштів, інвестована у реконструкцію об'єкту корпус №1 (інв.№4), який використовувався підприємством на підставі договору оренди нерухомого майна від 29.112006р. №1/2006-51 за період з 01.11.2006р. і по теперішній час? Які документально підтверджені фактичні витрати понесені ТОВ „Родное” на будівельно-монтажні роботи по реконструкції об'єкту „корпус №1 (інв.№4) під розташування супермаркету про проспекту Жовтневому, 43а”?; провадження у справі зупинено до одержання результатів комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи.
24.05.2011р. до суду надійшов висновок комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 26.04.2011р. №1, яким встановлено, що при порівнянні фактично виконаних об'ємів будівельно-монтажних робіт, визначених узгодженою проектною документацією, а також на основі візуального огляду, проведеного за участю представників підрядних організацій, з актами прийомки виконаних підрядних робіт, була встановлена їх невідповідність на загальну суму -819447,00грн.; вартість виконаних будівельно-монтажних робіт підрядними організаціями по об'єкту реконструкції, які не відповідають вимогам проектно-кошторисної документації ,пов'язаним із порушенням проектних рішень при виконанні робіт у тому числі без розробки робочого проекту та без відповідного оформлення виконавчо-технічної документації, а також без узгодження, в установленому порядку, з проектантом зміни проектних рішень, становить -7 102810,00грн.; будівельно-монтажні роботи по реконструкції приміщень чотириповерхового виробничого корпусу №1 під виставково-торгівельний центр (супермаркет), на момент проведення цього дослідження, не завершені у повному обсязі, відповідно з прийнятими проектними рішеннями проекту стадії (П), тому об'єкт реконструкції у технічному стані слід вважати, що він знаходиться у незавершеному будівництві. Загальна вартість будівельно-монтажних робіт по об'єкту реконструкції, пред'явлених підрядними організаціями до оплати замовником по актам прийомки виконаних підрядних робіт у період з липня місяця 2007р. по червень місяць 2010р., становить -15 268991,00грн., у тому числі вартість виконаних робіт за проектними рішеннями проекту стадії „П” та робочої проектної документації стадії „Р”, становить -8 166181,00грн. Фактична вартість виконаних об'ємів будівельно-монтажних робіт по об'єкту реконструкції за розробленою проектною документацією, яка пройшла Державну інвестиційну експертизу на базі якої були розроблені по окремим конструктивам робочі проекти, за якими здійснювалося виконання підрядних робіт, без урахування виявлених завищень об'ємів робіт, становить -7 346734,00грн.; відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ „Родное” сума коштів, інвестованих у реконструкцію об'єкту корпус №1 9інв.№4), який використовувався підприємством на підставі договору оренди нерухомого майна від 29.11.2006р. №1/2006-51 за період з 01.11.2006р. і по серпень 2010 року становить -12 122455,76грн.; документально підтверджені фактичні витрати, понесені ТОВ „Родное”, що пов'язані з проведенням будівельно-монтажних робіт по реконструкції об'єкту корпус №1 (інв. №4) під розташування супермаркету по проспекту Жовтневому, 43-А за період з 2007 року по серпень 2010 року включно становлять -2 959389,89грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.06.2011р. провадження по справі №6/64/10 поновлено.
ТОВ „Родное” 13.07.2011р. було заявлено клопотання про залучення до участі у справі №6/64/10 Національної академії наук України як відповідача, оскільки Національна академія наук України є суб'єктом управління об'єктом державної власності, на частину якого ТОВ „Родное” заявило своє право.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.08.2011р. залучено Національну академію наук України до участі у справі №6/64/10 в якості іншого відповідача за первісним позовом.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2011 року (суддя Ткаченко О.В.) позов ТОВ „Родное” залишено без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України, оскільки ТОВ „Родное” не виконало ухвалу суду від 29.09.2011р. щодо надання необхідних для розгляду спору документів і його представник не з'явився у судове засідання; позов ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” задоволено частково, а саме стягнуто з ТОВ „Родное” на користь ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” 700519,21грн. заборгованості по орендній платі, 24930,14грн. -штраф 3% від суми боргу, 71322,30грн. неустойки; в іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано посиланнями на положення ст.ст. 258, 267, 530, 654, 793 ЦК України, ст. 232 ГК України, ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та вмотивоване наступним: стосовно задоволення позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі, штрафу 3% річних та неустойки суд першої інстанції зазначив наступне: заборгованість по орендній платі стягнута в повному обсязі в розмірі 700519,21грн. у відповідності до п.п. 5.3, 5.4 договору оренди та ст. 530 ЦК України; відповідно до п.8.2 договору правомірно нарахована неустойка згідно актів звірок №№3, 4, 4/1, 5, 5/1; стосовно відмови у задоволенні вимог стягнення суми 250000грн., судом встановлено, що борг на розвиток виробничої бази у сумі 250000грн. передбачений додатковою угодою №5 до договору оренди нерухомого майна №1/2006-51 від 29.11.2006р., але ця додаткова угода не відповідає вимогам ст. 793 ЦК України, оскільки не посвідчена нотаріально, тобто є нікчемною. Суд на підставі ст. 232 ГК України та вимог ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” застосував обмеження на стягнення неустойки та штрафу.
07.11.2011р. перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.10.2011р. по справі №6/64/10, в якій просив скасувати оскаржуване рішення у частині відмови у задоволенні позову ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” про стягнення з ТОВ „Родное” 250тис.грн. та прийняти у цій частині нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що оскаржуване рішення в цій частині винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Прокурор зазначає, що судом зроблено невірний висновок щодо нікчемності додаткової угоди №5 до договору оренди, оскільки рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.12.2006р. у справі №12/583/06 за позовом ТОВ „Родное” до Інституту визнано дійсним договір оренди, але судом першої інстанції взято до уваги лише мотивувальну частину зазначеного рішення, у якій йдеться мова про вивчення судом основного договору з додатками 1-4, проте до висновку суд прийшов лише на підставі ознайомлення з текстом рішення, а не з матеріалами справи; пунктом 9.1 договору оренди визначена додаткова угода №5 невід'ємним додатком до основного договору; судом першої інстанції під час розгляду справи №6/64/10 було оглянуто оригінал договору оренди з усіма додатками.
В засіданні апеляційного господарського суду представники скаржника та ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник ТОВ „Родное” проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав законності та обґрунтованості оскарженого (в частині) рішення.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що 29.11.2006р. між ТОВ „Родное” та Експериментальним виробництвом інституту імпульсних процесів та технологій, правонаступником якого є ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України”, був укладений договір оренди нерухомого майна №1/2006-51, предметом якого є передача ДП як орендодавцем ТОВ як орендарю у строкове платне користування окремого індивідуального визначеного майна, а саме: приміщення в чотирьохповерховому виробничому корпусі №1 (інв. №4), площею 6912 кв.м. розміщене за адресою: м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 43-а, що знаходиться на балансі орендодавця, вартість яких визначена згідно з актом оцінки від 31 травня 2006р. і становить за експертною оцінкою 5182783,8грн. Майно передається в оренду з метою розміщення виставково-торгівельного центру.
Згідно з п. 9.1. договору оренди від 29.11.2006р. додатки до цього договору є його невід'ємною і складовою частиною, а саме до договору додаються: додаткова угода №1 (кордони розподілу прилеглої території); додаткова угода №2 (відшкодування вартості звільнення орендованих площ); додаткова угода №3 (кордони розмежування інженерних мереж); додаткова угода №4; додаткова угода №5 (розвиток матеріально-технічної бази орендодавця); додаток №1 (розрахунок щомісячних платежів за обслуговування будівлі та інші послуги орендодавця), акт оцінки вартості майна, що передається в оренду від 31.05.2006р.
В матеріалах справи наявні укладені 29.11.2006р.: додаткова угода №1, додаткова угода №2, додаткова угода №3, додаткова угода №4, додаткова угода №5 до договору оренди нерухомого майна №1/2006-51.
За умовами додаткової угоди №5 від 29.11.2006р. сторони дійшли згоди, що орендар зобов'язаний перерахувати 250 000 на банківський рахунок орендодавця на розвиток виробничої бази орендодавця в термін 90 днів з моменту підписання акту-передачі нерухомого майна.
Договір оренди з додатковими угодами був укладений в простій письмовій формі всупереч вимогам ст. 793 ЦК України, у зв'язку з чим ТОВ „Родное” звернулось з позовом до ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” про визнання договору дійсним та рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.12.2006р. по справі №12/583/06 визнано дійсним договір оренди нерухомого майна №1/2006-51 від 29.11.2006р., укладений між ТОВ „Родное” та ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” на підставі ст.220 ЦК України.
В зустрічному позові ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України”, серед інших, які були задоволені судом, вимог заявило вимогу про стягнення з ТОВ „Родное” 250 000грн. заборгованості зі сплати коштів на розвиток виробничої бази, що спиралась на зобов'язання за додатковою угодою №5 до договору оренди, вважаючи, що ця угода є дійсною як невід'ємна частина договору оренди №1/2006-51 від 29.11.2006р. згідно рішення господарського суду по справі №12/583/06 від 08.12.2006р.
Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні зустрічного позову в цій частині, погодившись з думкою ТОВ „Родное” стосовно нікчемності додаткової угоди №5 виходячи з аналізу положень ст.ст. 654, 793 ЦК України та тієї обставини, що судовим рішенням у справі №12/583/06 не надавалась оцінка відповідності цієї угоди вимогам законодавства.
Колегія суддів в цілому погоджується з таким висновком, зазначаючи наступне.
Згідно ст. 793 ЦК України (в редакції, чинній на дату його укладення) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Враховуючи, що договір оренди від 29.11.2006р. був укладений терміном більш ніж на 1 рік, він підлягав нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ст. 209 ЦК України (в редакції ЗУ №2664 від 16.06.2005р., чинній на дату прийняття рішення у справі №12/583/06, яким підтверджено дійсність договору оренди) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.
Враховуючи, що у разі прийняття судом рішення про визнання дійсним правочину наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається, слід вважати, що суд перевіряє при вирішенні спору про визнання дійсним нікчемного правочину відповідність його положень загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦК України.
Із змісту рішення господарського суду Миколаївської області від 08.12.2006р. по справі №12/583/06, яке набрало законної сили та законність і правильність якого не може бути предметом правової оцінки в межах даної справи, вбачається, що суд досліджував договір оренди від 29.11.2006р. №1/2006-51 з додатковими угодами №№1, 2, 3, 4 та на підставі ст. 220 ЦК України визнав цей договір дійсним.
Таким чином, станом на час вирішення спору в даній справі за зустрічним позовом ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” до ТОВ „Родное” про стягнення, у тому числі, 250 000грн. на оплату коштів на розвиток виробничої бази орендодавця за додатковою угодою №5 від 29.11.2006р. договір оренди є дійсним в обсязі положень основного договору №1/2006-51 з додатками №№1, 2, 3, 4 від 29.11.2006р.
Ця обставина не спростована ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України” та прокурором в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, зворотнє не доведено належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.12.2006р. по справі №12/583/06 встановлений факт укладення сторонами договору оренди від 29.11.2006р. з додатковими угодами №№1, 2, 3, 4, відтак, твердження скаржника та позивача стосовно неврахування при вирішенні даної справи доказів, наданих по справі №12/583/06 та наявних в ній документів, не заслуговують на увагу.
Разом з цим, колегія суддів вважає помилковим застосування судом першої інстанції положень ст. 654 ЦК України до спірних правовідносин, позаяк додаткова угода №5 згідно п. 9.1. договору оренди є додатком до договору, та з її змісту не вбачається внесення саме змін до договору оренди.
Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги першого заступника прокурора Миколаївської області та позиція ДП „Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів та технологій Академії наук України”.
На підставі вищевикладеного, оскаржуване рішення в частині відмови у зустрічних позовних вимогах про стягнення з ТОВ „Родное” 250 000грн. апеляційний господарський суд залишає без змін як правильне по суті, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення.
В іншій частині рішення господарського суду Миколаївської області від 17.10.2011р. по справі №6/64/10 учасниками судового процесу не оскаржене, підстав для його скасування або зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -
Постановила:
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 17.10.2011р. залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя М.В. Сидоренко
Суддя Л.О. Будішевська