01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.11.2011 № 02/5702
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів:
при секретарі судового засідання: Марвано А.Т.,
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Рось»
на рішення господарського суду Черкаської області від 05.08.2011 р.
у справі № 02/5702 (головуючий суддя: Пащенко А.Д., судді: Курченко Н.М., Анісімов І.А.)
за позовом Закритого акціонерного товариства «Рось»
до 1) головного управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації
2) Звенигородської районної ради
3) Будищенської сільської ради
4) Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Черкаська обласна рада
2) Державне казначейство України
3) Головне фінансове управління Черкаської облдержадміністрації
4) Відділ освіти Звенигородської РДА
5) Школа в селі Будище Звенигородського району
6) Черкаська обласна державна адміністрація
7) Міністерство культури України
8) Служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації
9) Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка»
10) Шевченківський національний заповідник
за участю прокуратури м. Києва
про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,
Закрите акціонерне товариство «Рось» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про спонукання до виконання договору на виконання загально-будівельних робіт. Згідно з вимогами, зазначеними у позовній заяві, позивач просив визнати факт порушення відповідачем права та законного інтересу позивача на отримання оплати виконаних позивачем загальнобудівельних робіт по реконструкції школи в с.Будище Звенигородського району згідно з Договором від 16.12.2004р. № 4 на суму 363 074,40 грн. і зобов'язати Управління капітального будівництва Черкаської ОДА підписати акти виконаних робіт та повністю виконати взяті на себе зобов'язання за вказаним договором (т.1, а.с.16-18).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.07.2007р. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.
27.01.2008р. судовим експертом складено висновок, відповідно до якого вартість виконаних у 2004р. позивачем робіт на об'єкті «Школа в с. Будище Звенігордського району. Реконструкція» становить 454 412 грн.(т.2, а.с. 2-22).
В процесі розгляду даної справи, позивачем неодноразово змінювались, доповнювались та уточнювались позовні вимоги.
24.04.2007р. позивачем до господарського суду подано заяву про збільшення і уточнення позовних вимог (т.1, а.с.124-126), відповідно до якої, позивач просив суд:
- зобов'язати Управління капітального будівництва Черкаської ОДА на виконання умов договору № 4 від 16.12.2004р. підписати акти виконаних загальнобудівельних робіт по реконструкції школи в с.Будище Звенигородського району - акт № 2 за грудень 2004р. та відомість ресурсів до нього на суму 363 074,40 грн.;
- стягнути з Управління капітального будівництва Черкаської ОДА заборгованість за виконані роботи по реконструкції школи в с.Будище Звенигородського району згідно з Договором № 4 від 16.12.2004р. з урахуванням коефіцієнту інфляції на суму 445 477,70 грн.;
- стягнути з Управління капітального будівництва Черкаської ОДА неустойку за неналежне виконання Договору № 4 від 16.12.2004р. в розмірі 49 580 грн.;
- стягнути з Управління капітального будівництва Черкаської ОДА 3% річних в сумі 25 067,05 грн.;
- стягнути з Управління капітального будівництва Черкаської ОДА всі судові витрати.
03.07.2007р. позивачем до господарського суду подано заяву про зміну позовних вимог (т.1, а.с.150-154), у якій він просив:
- розірвати достроково договір від 16.12.2004р. № 4 Р-08-12.04-147;
- зобов'язати відповідача надати позивачу другий примірник підписаного та належно
оформленого акту виконаних підрядних робіт № 1;
- стягнути з Управління капітального будівництва Черкаської ОДА на користь ЗАТ
«РОСЬ» вартість виконаних робіт за даними фактичних витрат на їх виконання та вартість матеріально-технічних ресурсів, що були завезені на об'єкт в сумі 363 074,40 грн.;
- стягнути з Управління капітального будівництва Черкаської ОДА на користь ЗАТ
«РОСЬ» збитки, понесені позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем договору в сумі 70 615,60 грн.;
- стягнути з Управління капітального будівництва Черкаської ОДА на користь ЗАТ
«РОСЬ» 3% річних за невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором у сумі 23 813,70 грн.;
- стягнути з Управління капітального будівництва Черкаської ОДА на користь ЗАТ
«РОСЬ» неустойку в сумі 49 580 грн.;
- вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу;
- усі судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.12.2008р. до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Черкаську обласну раду, Державне казначейство України та Головне управління Державного казначейства України в Черкаській області (т.2, а.с.151).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.01.2009р. за клопотанням позивача до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне фінансове управління Черкаської ОДА, Звенигородську районну раду, Відділ освіти Звенигородської районної державної адміністрації та школу в селі Будище Звенигородського району (т.2, а.с.192).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.02.2009р. за клопотанням позивача до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Черкаську обласну державну адміністрацію (т.3, а.с.42-43).
Згідно з заявою про зміну позовних вимог, яку подано до господарського суду 21.07.2010 р. (т.3, а.с.131-135) позивач просив:
1) розірвати достроково договір підряду №4, укладений 16.12.2004 р. між ЗАТ «Рось» та Управлінням капітального будівництва ЧОДА;
2) зобов'язати Управління капітального будівництва ЧОДА надати ЗАТ «Рось» другий примірник підписаного та належно оформленого акту №1 виконаних підрядних робіт;
3) стягнути із Звенигородської районної ради вартість безпідставно набутого майна у вигляді робіт та матеріалів з реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району.
4) стягнути с Будищенської сільської ради вартість безпідставно набутого майна у вигляді робіт та матеріалів з реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району;
5) усі судові витрати понесені ЗАТ «Рось» покласти на відповідачів.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.07.2010р. вказану заяву прийнято до розгляду. Цією ж ухвалою здійснено заміну відповідача у справі на його правонаступника Головне управління капітального будівництва облдержадміністрації. Звенигородську районну раду виключено з числа третіх осіб та залученої її у якості другого відповідача у справі. Будищанську сільську раду залучено до участі у справі у якості третього відповідача (т.4, а.с.7-9).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.07.2010р. за клопотанням позивача у справі призначено судову експертизу (т.4, а.с.10).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.12.2010р. за клопотанням позивача та оскільки експертизу не було проведено, справу надіслано до КНДІСЕ для виконання ухвали від 21.07.2010р. (т.4, а.с.83-85).
27.05.2011р. судовим експертом складено висновок, відповідно до якого вартість виконаних у 2004 р. позивачем робіт на об'єкті «Школа в с. Будище Звенігородського району. Реконструкція» в цінах 2004р. становить 454 412 грн., станом на 28.12.2010р. вартість підрядних робіт, фактично виконаних позивачем у 2004р. в цінах на кінець 2010р. становить 1 558 633,16 грн. (з індексацією) (т.4, а.с.102-116).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.06.2011р. за клопотанням Звенигородської районної ради до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Міністерство культури України (т.3, а.с.42-43).
23.06.2011р. до господарського суду надійшла заява заступника прокурора Черкаської області про вступ у справу № 02/5702 (т.4.а.с.144-145).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.07.2011р. судом до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Службу охорони культурної спадщини Черкаської ОДА (т.5, а.с.21-24).
Згідно з останньою заявою позивача, яка надійшла до господарського суду 29.07.2011 р., позивач до п. 3 заяви про зміну позовних вимог від 27.07.2011 р. №11 надав такі уточнення: «3. Стягнути з Звенигородської районної ради вартість безпідставно набутого майна у вигляді робіт та матеріалів з реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району в розмірі 1 462 211,16 грн. (1.558.633,16 - 96 422 = 1 462 211,16), тобто з урахуванням висновку №13/483-БТ судової будівельно-технічної експертизи від 27.05.2011 р. та часткової оплати підрядних робіт з боку УКБ Черкаської ОДА в розмірі 96 422 грн.» (т.5, а.с.37).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.08.2011 р. у справі №02/5702 позов задоволено частково. Виключено Будищенську сільську раду із числа відповідачів. Розірвано договір №4 від 16.12.2004 р., укладений управлінням капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації та ЗАТ «Рось». Відмовлено у позові до Головного управління капітального будівництва про зобов'язання надати примірник підписаного акту приймання виконаних робіт №1. Відмовлено у позові до Звенигородської районної ради про стягнення 1 462 211,11 грн. Стягнуто із ЗАТ «Рось» в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в місті Черкаси - 8 000 грн. держаного мита (т.5, 74-89).
Зазначене судове рішення вмотивовано наступним. Суд першої інстанції зазначив, що доводи позивача про невиконання відповідачем умов договору та неперерахування коштів за виконану роботу є істотним порушенням відповідачем умов договору. Тому, суд визнав вимогу позивача про розірвання договору № 4 від 16 грудня 2004 року законною і обґрунтованою, не спростованою відповідачем. Суд також вказав, що він вважає вимогу позивача про зобов'язання першого відповідача надати йому другий примірник підписаного та оформленого акту № 1 виконаних підрядних робіт такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено факту порушення відповідачем його законного права чи інтересу. Що стосується вимоги позивача про стягнення з другого відповідача - Звенигородської районної ради - коштів в сумі 1 462 211,11 грн. місцевий суд вказав, що доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивачем заявлена та підтримана у судових засіданнях вимога про стягнення вартості безпідставно набутого майна із Звенигородської районної ради, однак, ним не доведено, що рада є набувачем майна станом на день прийняття рішення. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про відмову у позові до Звенигородської районної ради. Щодо позовних вимог до Будищенської сільської ради суд дійшов висновку про необхідність виключення третього відповідача із числа відповідачів у даній справі, оскільки ним у судовому засіданні розглянуто відповідну заяву представника позивача про відсутність у позивача вимог до третього відповідача - Будищенської сільської ради.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області по справі № 02/5702 від 05.08.2011 р. в частині відмови у позові про стягнення 1 462 211,11 грн. вартості безпідставно набутого майна. Залучити до участі в справі в якості відповідача - Міністерство культури України. Стягнути з відповідача на користь позивача 1 462 211,11 грн. вартості безпідставно набутого майна. Відшкодувати позивачу витрати по сплаті державного мита.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим. Зокрема, скаржник посилається на те, що при розгляді справи господарським судом не встановлено власника безпідставно набутого майна та не застосовано ч.2 ст.24 ГПК України при вирішенні спору. Також, скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не вирішив спір по суті та не встановив особу, яка повинна відповідати за позовом, хоча й встановив факт безпідставного набуття майна. Крім того, позивач зазначає, що господарський суд мав би залучити Міністерство культури України як належного відповідача у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління капітального будівництва Черкаської ОДА зазначає, що рішення господарського суду Черкаської області по справі №02/5702 від 05.08.2011 р. є законним і обґрунтованим.
У відзиві на апеляційну скаргу Звенигородська районна рада просить рішення господарського суду Черкаської області по справі №02/5702 від 05.08.2011 р. залишити без змін та виключити Звенигородську районну раду з числа відповідачів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2011р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.09.2011р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. Головне управління Казначейства у Черкаській області залучено до участі у справі у якості іншого відповідача, Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області виключено з числа третіх осіб. Розгляд справи відкладено на 25.10.2011р.
30.09.2011р. до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області, відповідно до якого представник вказує на відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду від 05.08.2011р. та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та розглядати справу без участі представника Головного управління.
24.10.2011р. до Київського апеляційного господарського суду надійшов лист Черкаської обласної ради, у якому остання заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення у даній справі залишити без змін, а справу розглядати без участі представника Черкаської обласної ради.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011р. до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» та Шевченківський національний заповідник. Розгляд справи відкладено на 15.11.2011р. зв'язку з залучення вказаних осіб та необхідністю витребування додаткових матеріалів у справі.
На виконання ухвали суду від 25.10.2011р. Шевченківським національним заповідником 08.11.2011р. та Міністерством культури України 10.11.2011р. надано письмові пояснення та документи, які залучені до матеріалів справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. за клопотанням представника позивача строк розгляду спору у справі № 02/5702 продовжено, а розгляд справи відкладено на 29.11.2011р. для витребування у Міністерства культури, Черкаської ОДА та Черкаської обласної ради додаткових документів.
У судовому засіданні 29.11.2011р. судом оголошені надані Міністерством культури України, Черкаською обласною радою на виконання ухвали суду від 15.11.2011р. пояснення та документи та заслухані пояснення представника Черкаської ОДА.
У зв'язку з наданими документами та поясненнями учасників судового процесу, представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для витребування у Звенигородської районної ради пояснень та довідки щодо знаходження у комунальній власності району спірного майна - садиби П.В. Енгельгардта (будівлі школи у с. Будище). Представники Мінкультури та Шевченківського національного заповідника заперечили проти вказаного клопотання, інші учасники процесу залишили вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Представником позивача неодноразово порушувались питання про витребування тих чи інших додаткових матеріалів у справі або вчинення інших процесуальних дій, які суд вирішував відкладаючи розгляд даної справи.
Колегія суддів зазначає, що суд, за заявою представників сторін продовжував строк розгляду справи. Зокрема, ухвалою від 15.11.2011р. строк розгляду спору було продовжено на 15 днів. Отже, станом на час розгляду справи 29.11.2011р. встановлений ГПК України строк для вирішення спору майже закінчився.
За приписами ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Проте, заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи, представник позивача не просить суд продовжити строк розгляду спору.
Клопотання про відкладення розгляду справи та витребування документів представником заявлено усно. В порушення ст. 38 ГПК України представником не надано ні доказів на підтвердження неможливості самостійно надати відповідні документи, ані вказано обставини, що перешкоджають їх наданню, підстав, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставин, які може підтвердити цей доказ.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення клопотання представника позивача.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши доводи представників учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
16.12.2004 року ЗАТ "Рось" (позивач) та Управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (відповідач) уклали договір № 4 (Р-08-12.04-147) (далі - Договір, т. 1, а.с. 31-35), за умовами якого позивач, як підрядник, зобов'язався виконати на свій ризик власними та залученими коштами та засобами загально будівельні роботи у відповідності до технічних завдань та кошторисів, які додаються до договору, а відповідач, як замовник, зобов'язався оплатити виконані роботи у відповідності з умовами цього договору.
Також, умовами Договору сторони передбачили, що:
- вартість робіт визначається згідно договірної ціни, складеної відповідно з вимогами ДБН, загальна вартість якої складає з ПДВ 495,80 тис. грн. (пункт 2.1);
- договірна ціна робіт є динамічною (пункт 2.2);
- джерела фінансування - бюджет розвитку (пункт 3.2);
- підлягає виконанню в 2004р. 91,3376 тис. грн.;
- термін дії договору: початок - грудень; завершення -перехідний на 2005 р. по мірі надходження коштів на рахунок фінансування по даному об'єкту (підкреслено у тексті пункту 3.1 Договору);
- початком робіт вважається остання із дат - отримання авансу, передачі будівельного майданчика;
- замовник щомісяця на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 сплачує підрядникові проміжні платежі за виконані роботи. Замовник перевіряє правильність акту на протязі 5-х робочих днів з дня його отримання та підписує, виходячи з реально виконаних робіт, або дає письмово обґрунтовану відповідь про причину відмови (пункт 4.1);
- оплата виконаних субпідрядних робіт здійснюється в 10-денний термін після підписання акта ф. КБ-2в або КБ-3, при наявності коштів по вищезгаданому об'єкту на рахунку Генпідрядника, в розмірі 50% від суми контракту;
- договір дійсний з моменту підписання і до повного виконання Сторонами передбачених ним обов'язків (пункт 15.7).
Згідно з затвердженим відповідачем 1 зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва школи в с. Будище Звенигородського району (Додаток 8 до Договору), вартість будівництва складає 538, 610 грн. (т.2, а.с.85-98).
Викладене, дає підстави дійти висновку, що між сторонами виникли правовідносини з Договору, який за своєю правовою є договором будівельного підряду.
Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Наявними у матеріалах справи доказами, в тому числі висновками судових експертиз підтверджується, що позивач виконав роботи по реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району у 2004 році. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.
Позивач оформив та надав відповідачу Акт приймання виконаних підрядних робіт № 1 форми № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт на суму 91 337,60 грн. (т. 1, а.с. 143-146).
Акт підписано обома сторонами. Управління капітального будівництва перерахувало на рахунок ЗАТ "Рось" кошти в сумі 91 337,60 грн. по платіжному дорученню № 1535 від 23 грудня 2004 року згідно ф.-3 від 22.12.04, як оплату за виконані роботи по реконструкції школи в с. Будище та 5 084,40 грн. по платіжному дорученню № 1539 від 24.12.2004 згідно акту № 1 від 16.12.04, як оплату за проектні роботи по спірному об'єкту. Загальна сума, яку було перераховано за виконані роботи згідно з Договором становить 96 422 грн. (т.1, а.с.29-30).
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про виконання відповідачем 1 зобов'язання по Договору від 16.12.2004 щодо оплати вартості виконаних робіт в сумі 96 422 грн. згідно з актом приймання виконаних робіт № 1, а також щодо відсутності спору в частині оплати виконаних робіт за актом № 1.
Позивач оформив і передав 08.04.2005р. (т.1, а.с.141) для підписання відповідачу 1 Акт приймання виконаних підрядних робіт № 2 форми № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт на суму 363 074,40 грн. та інші документи щодо виконання робіт по реконструкції школи в с. Будище.
В свою чергу, відповідач вказаний Акт форми № КБ-2в і Довідку форми № КБ-3 не підписав, з посиланням на відсутність бюджетного фінансування на виконання робіт в 2004 році на зазначену суму. Крім того, відповідач 1 послався на те, що наявність фінансування відповідно до умов Договору є обов'язковою умовою для виконання і прийняття робіт, проте відсутність фінансування не залежить від відповідача 1.
В подальшому, як вбачається з письмових та усних пояснень відповідача 1, наданих у суді першої і апеляційної інстанції, останній підтвердив свої заперечення проти позову, з огляду на відсутність фінансування по спірному об'єкту, відсутність вини відповідача 1 у цьому питанні, та зазначав про те, що відповідач за відсутності фінансування не мав права підписувати Акт форми № КБ-2в та Довідку форми № КБ-3 виконаних позивачем робіт на суму 363 074,40 грн.
З наведеного вбачається, що спір виник у зв'язку з невиконанням замовником своїх зобов'язань перед підрядником щодо оплати виконаних останнім згідно з Договором підряду робіт.
Обов'язок замовника (відповідач 1) оплатити виконані підрядником (позивач) роботи, кореспондується з правом позивача (підрядника) вимагати зазначеної оплати.
Позивач згідно зі ст. 1 ГПК України має право звернутися до суду за захистом порушеного права з позовними вимогами до зобов'язаної особи - замовника (Управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації).
Відповідний позов і було пред'явлено позивачем у даній справі до Управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації.
Проте, у подальшому позивачем неодноразово змінювались та уточнювались позовні вимоги, які в остаточному вигляді полягають у такому:
1) розірвати достроково договір підряду №4, укладений 16.12.2004 р. між ЗАТ «Рось» та Управлінням капітального будівництва ЧОДА;
2) зобов'язати Управління капітального будівництва ЧОДА надати ЗАТ «Рось» другий примірник підписаного та належно оформленого акту №1 виконаних підрядних робіт;
3) стягнути з Звенигородської районної ради вартість безпідставно набутого майна у вигляді робіт та матеріалів з реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району в розмірі 1 462 211,16 грн. (1.558.633,16 - 96 422 = 1 462 211,16), тобто з урахуванням висновку №13/483-БТ судової будівельно-технічної експертизи від 27.05.2011 р. та часткової оплати підрядних робіт з боку УКБ Черкаської ОДА в розмірі 96 422 грн.;
4) стягнути с Будищенської сільської ради вартість безпідставно набутого майна у вигляді робіт та матеріалів з реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району;
5) усі судові витрати понесені ЗАТ «Рось» покласти на відповідачів.
Представник позивача у суді апеляційної інстанції наполягав на розгляді зазначених
позовних вимог.
Колегія суддів, повно і всебічно вивчивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що зазначені позовні вимоги не можуть бути задоволені судом з огляду на таке.
Щодо вимог про розірвання договору підряду слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Колегія суддів вважає, що договір підряду, за яким підрядник повністю виконав свої зобов'язання, про що зазначено вище, не може бути розірваний на підставі ст. 611 ЦК України, на яку посилається позивач, оскільки ця норма закону визначає перелік правових наслідків порушення зобов'язання, але сама по собі ця норма не є підставою для розірвання договору.
При цьому, п. 11.5 Договору підряду, на який також посилається позивач, як на підставу розірвання Договору, не може бути такою підставою, оскільки вказаний пункт Договору також встановлює наслідки розірвання договору, а не підстави.
В заяві про зміну позовних вимог від 21.07.2010р. № 11 (т.3, а.с.133) позивач, як на підставу розірвання Договору, посилається на істотне порушення договору замовником.
Істотним порушенням договору позивач зазначає те, що акт введення в експлуатацію ним «не підписувався та об'єкт в експлуатацію не здавався». Зокрема, позивач вказує на те, що об'єкт введено в експлуатацію «поза його волею».
Колегія суддів вважає дане твердження позивача таким, що не відповідає змісту ч.2 ст. 651 ЦК України, оскільки участь підрядника у введені об'єкта в експлуатацію не можна вважати тим результатом, на який він розраховував при укладенні договору. Крім того, докази оформлення акту введення експлуатацію у матеріалах справи відсутні і позивачем таких доказів не надано.
Стосовно ж невиконання замовником своїх зобов'язань по оплаті виконаних робіт, слід зазначити, що, по-перше, позивач не зазначає його як істотне порушення договору, по-друге, договір підряду, за яким підрядник повністю виконав свої зобов'язання, не може бути розірваний у зв'язку з невиконанням замовником грошового зобов'язання, оскільки, розірвання договору підряду судом у даному випадку не поновлює порушених прав підрядника і не захищає його законного інтересу.
За таких обставин, позовні вимоги, в частині розірвання договору не можуть бути задоволені судом. Суд першої інстанції припустився помилкових висновків щодо доведеності зазначених вимог, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління капітального будівництва ЧОДА надати ЗАТ «Рось» другий примірник підписаного та належно оформленого акту №1 виконаних підрядних робіт, колегія суддів зазначає таке.
Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Цивільні права та обов'язки виникають зокрема з договору та актів законодавства.
Зі змісту Договору підряду та норм ЦК України, що регулюють відносини будівельного підряду, у замовника (відповідач 1) виник обов'язок оплатити виконані позивачем роботи, а у підрядника (позивача), відповідно, виникло право вимагати такої оплати.
Вимога про надання позивачу відповідачем 1 акту № 1 не підпадає під визначення права цивільного, яке виникло з договору та закону, на захист якого він має право у судовому порядку. Отже, в цій частині позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушеного права, яка з урахуванням приписів ст.ст. 11, 16 ЦК України та 20 ГК України не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції хоча й дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні цих вимог, проте не навів належного правового обґрунтування такої відмови.
Стосовно вимоги позивача про стягнення із Звенигородської районної ради (відповідач 2) вартості безпідставно набутого майна у вигляді робіт та матеріалів з реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району в розмірі 1 462 211,16 грн. (т.5, а.с.37) слід зазначити таке.
Як на підставу вказаних позовних вимог, позивач посилається на те, що Звенигородська районна рада та Будищанська сільська рада, як представницькі органи на відповідній території, яким належить школа у селі Будище, безпідставно набули майно за рахунок іншої особи - позивача.
Позивач вказує, що він виконував роботи без договору та за відсутності фінансування робіт на підставі «публічних обіцянок», тому між ним та власниками майна виникли відповідні правовідносини.
Колегія суддів не може погодитися з такими доводами, оскільки застосування норм ст.1212 ЦК України, на яку посилається позивач, виключається у разі наявності договірних відносин за договором № 4 від 16.12.2004р. про здійснення позивачем ремонту школи в с. Будище.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що зобов'язання замовника (відповідача 1) по оплаті виконаних робіт за Договором підряду припинилися.
Колегією суддів враховано, що у даному випадку приписи ст. 607 ЦК України про припинення зобов'язань неможливістю його виконання у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування замовника - УКБ Черкаської ОДА, не підлягають застосуванню, оскільки згідно з норами ст. 617 ЦК України відсутність у боржника (відповідача 1) необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань.
Інших доказів припинення зобов'язання за Договором підряду позивачем не зазначено і матеріали справи не містять.
Враховуючи наявність наведених вище договірних правовідносин між позивачем і відповідачем 1, у власників будівлі школи не виникає зобов'язання перед позивачем за виконані роботи щодо повернення безпідставно набутого майна. Тому, позовні вимоги про стягнення коштів з відповідача 3 та 4, а так само з будь-якого іншого власника чи органу, в управлінні якого перебуває ця школа, задоволенню не підлягають. У зв'язку з цим, з'ясування власника будівлі школи чи відповідного органу управління не має юридичного значення у вирішенні даного спору, до того ж, обов'язок доказування та подання суду відповідних доказів згідно зі ст. 33 ГПК України покладено на сторони, а не на суд.
Суд першої інстанції, відмовляючи у позові до Звенигородської районної ради з підстав недоведення того, що районна рада є власником будівлі школи, наведеного не врахував, і тому в цій частині позовних вимог слід відмовити, але з інших підстав, зазначених вище судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції неправомірно вилучив Будищанську сільську раду з числа відповідачів, оскільки, по-перше, позивач п.4 своєї заяви (т.3, а.с.131-135) не змінював і не уточнював, заява позивача, на яку послався суд першої інстанції у своєму рішенні, про відсутність у позивача вимог до відповідача 3 у матеріалах справи відсутня. По-друге, норми ГПК України не передбачають вилучення судом особи з числа відповідачів у зв'язку з заявою про відсутність до цієї особи вимог. Таким чином, вимога позивача до відповідача 3 не була фактично розглянута судом першої інстанції і по ній не було прийнято рішення.
Суд апеляційної інстанції, з наведених вище підстав дійшов висновку, що позовні вимоги до Будищанської сільської ради про стягнення вартості безпідставно набутого майна задоволенню не підлягають, тому рішення в цій частині слід скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Колегія суддів також зазначає, що розподіл судових витрат, який здійснено судом першої інстанції в частині стягнення з позивача недоплаченого державного мита у розмірі 8 000 грн., не в повній мірі відповідає вимогам закону, оскільки, згідно зі ст. 46 ГПК України (чинній на час прийняття рішення), державне мито стягується в доход Державного бюджету в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. Зазначення ж в рішенні суду стягнення «через державну податкову інспекцію для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк - ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095», не передбачено приписами процесуального закону.
З урахуванням норм ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», відомості про стягувача та банківські реквізити зазначаються у виконавчому документі (наказі суду) поряд з резолютивною частиною рішення. Зазначення ж у резолютивній частині рішення банківських реквізитів та визначення порядку стягнення відповідних сум ускладнює, а іноді унеможливлює виконання такого рішення у разі їх зміни.
За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги апеляційною інстанцією відхилено як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного та з урахуванням приписів ст.104 ГПК України, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 05.08.2011 р. у справі № 02/5702 підлягає частковому скасуванню, а у даній справі слід прийняти нове рішення.
Судові згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 77, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Рось» на рішення господарського суду Черкаської області від 05.08.2011 р. у справі № 02/5702 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 05.08.2011 р. у справі № 02/5702 скасувати частково.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Рось» відмовити повністю.
4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Рось” (код 14187396) в доход Державного бюджету України - 8 000 грн. недоплаченого державного мита.
5. Доручити господарського суду Черкаської області видати наказ.
6. Матеріали справи № 02/5702 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді