01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.11.2011 № 16/5026/1710/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів:
при секретарі Помаз І.В., у відкритому судовому засіданні,
за участю представників сторін:
від позивача: Коцюрба М.М.
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу ПП «Аптека ВВ»
на рішення господарського суду Черкаської області
від 06.10.2011року (дата підписання - 10.10.2011 року)
у справі № 16/5026/1710/2011 (суддя - Спаських Н.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармако»
до Приватного підприємства «Аптека ВВ»
про стягнення 80 740,15 грн.
Суть рішення і апеляційної скарги:
У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармако» звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Аптека ВВ» про стягнення заборгованості за угодою про поставку товару № ПК/200 від 19.05.2010 року у розмірі 80 740,15 грн., з яких 77 872,55 грн. основного боргу, 2 370,25 грн. пені, 497,35 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.10.2011року (дата підписання - 10.10.2011 року) у справі № 16/5026/1710/2011 (суддя - Спаських Н.М.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Аптека ВВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармако» 75 976,66 грн. основного боргу, 2 370,25 грн. пені, 497,35 грн. 3 % річних, 807,40 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог про стягнення 1 895,89 грн. провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ПП «Аптека ВВ» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило частково скасувати рішення господарського суду Черкаської області та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 37 701,02 грн. основного боргу, 1 096,82 грн. пені, 250,88 грн. 3 % річних, в іншій частині у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають суттєве значення для справи, невідповідністю висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції. Зокрема, апелянт заперечує факт отримання від позивача товару на спірну суму та стверджує, що місцевий господарський суд не з'ясував, чи відображені операції з поставки спірної кількості товару в бухгалтерському та податковому обліку сторін у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.11.2011 року.
23.11.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він спростовував доводи апеляційного оскарження та просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/6 від 28.11.2011 року «Про зміну складу колегії суддів» були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у даній справі колегії суддів у складі: Поляк О.І. - головуючий суддя (доповідач), судді Кропивна Л.В., Буравльов С.І.
28.11.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником позивача була подана копія банківської виписки про сплату відповідачем 11.11.2011 року заборгованості у розмірі 1 000,00 грн.
У судове засідання 28.11.2011 року з'явився лише представник позивача, представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2010 року між ТОВ «Фармако» (постачальник) та ПП «Аптека ВВ» (покупець) було укладено угоду з поставки товару № ПК/200 (далі - угода), відповідно до п. 1 якої постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує медичний товар в кількості та асортименті, обумовлених в накладних, виписаних постачальником по цінах за домовленістю сторін.
Згідно п. 1.2 угоди право власності на товар переходить до покупця з моменту поставки товару постачальником та підписання видаткової накладної на дану партію товару.
У п. 3.1 договору сторони погодили, що оплата медичного товару, що реалізується по цій угоді, проводиться згідно дати оплати, вказаної у видатковій накладній.
На виконання умов угоди позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 80 137,84 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленими їх складськими штампами, а також довіреностями № 3 від 01.04.2011 року та № 4 від 01.04.2011 року, виданими відповідачем на ім'я ОСОБА_1. на отримання товару від позивача.
Однак, відповідач взяте на себе зобов'язання з оплати отриманого товару належним чином не виконав, сплативши лише частину вартості поставленого товару у сумі 2 265,29 грн., у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 77 872,55 грн.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи накладної на повернення товару № 14, 28.07.2011 року відповідач повернув, а позивач прийняв товар на суму 995,89 грн.
Крім того, як зазначає позивач, після звернення до господарського суду першої інстанції з даним позовом, відповідач частково сплатив вартість отриманого товару, а саме: 15.09.2011 року - у сумі 500,00 грн. та 30.09.2011 року - у сумі 400,00 грн.
Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства «Аптека ВВ» заборгованості у розмірі 75 976,66 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
За змістом ст. 174 ГК України договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст. 193 ГК України та ст. ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
За правилами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Укладена між сторонами угода № ПК/200 від 19.05.2010 року за своєю правовою природою є договором поставки.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 692 вказаного Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як уже зазначалося, у п. 3.1 договору сторони погодили, що оплата медичного товару проводиться згідно дати оплати, вказаної у видатковій накладній.
Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем та отримання відповідачем товару на суму 80 137,84 грн., однак, докази його оплати у встановлений видатковими накладними строк на суму 77 872,55 грн. в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладені обставини справи, а також часткове повернення товару відповідачем на суму 995,89 грн. і його часткову оплату на суму 900,00 грн., колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 75 976,66 грн.
Посилання відповідача на те, що видаткові накладні №№ 4212, 4220, 5507, 5507/1, 4688, 6041, 6601, 7675, 8203, 8784 на загальну суму 28 001,75 грн. не містять відтиску печатки підприємства, а лише відбиток складського штампу, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки наведена обставина не спростовує факту отримання відповідачем від позивача товару за вказаними накладними, а відтак - і виникнення у нього обов'язку оплатити поставлений товар.
Враховуючи, що факт здійснення господарської операції підтверджується первинними документами, колегією суддів відхиляються доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи копій податкових накладних на товар по вказаним видатковим накладним, оскільки останні не свідчить про неотримання товару покупцем.
Надана до господарського суду апеляційної інстанції копія банківської виписки від 11.11.2011 року про сплату відповідачем 1 000,00 грн. заборгованості не може бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду в цій частині, оскільки така оплата була здійснена відповідачем вже після його прийняття.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дане питання має вирішуватися на стадії виконання рішення суду у даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 75 976,66 грн., господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення 1 895,89 грн. заборгованості підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.
В силу п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість у розмірі 500,00 грн. та 400,00 грн. була сплачена відповідачем 15.09.2011 року та 30.09.2011 року відповідно, тобто після звернення позивача до суду першої інстанції та порушення останнім провадження у справі, а відтак господарський суд Черкаської області дійшов правомірного висновку про припинення провадження в частині стягнення з відповідача 900,00 грн., посилаючись на п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Однак, як вбачається з наявної в матеріалах справи видаткової накладної на повернення товару № 14, товар на суму 995,89 грн. був повернутий відповідачем позивачу 28.07.2011 року, у той час як ТОВ «Фармако» звернулося до суду першої інстанції з даним позовом лише 06.08.2011 року, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на описі вкладення у цінний лист, адресований господарському суду Черкаської області.
Таким чином, оскільки повернення відповідачем товару позивачу на суму 995,89 грн. передувало зверненню останнього з позовом до господарського суду Черкаської області, вимоги ТОВ «Фармако» в цій частині є необґрунтованими і безпідставними та мають своїм правовим наслідком відмову в позові в цій частині.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 497,35 грн. 3 % річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розмір 3 % річних, враховуючи початкову дату прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по кожній з видаткових накладних окремо та не виходячи за межі 28.07.2011 року - кінцевої дати нарахування, заявленої позивачем, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача 497,35 грн. 3 % річних.
Також місцевим господарським судом задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 370,25 грн. пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У п. 5.2 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
В силу ч. 6 ст. 232 вказаного Кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перерахувавши розмір пені, враховуючи початкову дату прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по кожній з видаткових накладних окремо та не виходячи за межі 28.07.2011 року - кінцевої дати нарахування, заявленої позивачем, що не перевищує шестимісячного строку, встановленого ст. 232 ГК України, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 2 370,25 грн. за розрахунком позивача.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПП «Аптека ВВ» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Черкаської області від 06.10.2011року у справі № 16/5026/1710/2011 в частині припинення провадження щодо стягнення 995,89 грн. заборгованості - скасуванню з відмовою в позові в цій частині.
Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 49 ГПК України державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд припустився помилки, стягнувши з відповідача на користь позивача 807,40 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 гр. витрат на ІТЗ судового процесу з огляду на те, що відмова у позові не є підставою для повернення позивачеві з Державного бюджету України чи стягнення з відповідача пропорційної частини державного мита, сплаченої ним при поданні позовної заяви.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ПП «Аптека ВВ» залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 06.10.2011року у справі № 16/5026/1710/2011 в частині припинення провадження щодо стягнення 995,89 грн. заборгованості скасувати.
У цій частині в позові відмовити.
3. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
4. Здійснити новий розподіл судових витрат.
5. Стягнути з ПП «Аптека ВВ» на користь ТОВ «Фармако» 797,44 грн. державного мита та 233,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Повернути ТОВ «Фармако» з Державного бюджету України надлишково сплачене державне мито за розгляд апеляційної скарги у сумі 204,72 грн. згідно квитанції № 15 від 20.10.2011 року.
7. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Черкаської області.
8. Матеріали справи скерувати до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Головуючий суддя
Судді