01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.11.2011 № 13/627-36/317
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів:
від позивача - не з'явився.
від відповідача - Просанова О.Є.
від третьої особи - не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»
на ухвалу господарського суду м. Києва від 26.10.2011 року.
у справі № 13/627-36/317 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 -приватний нотаріус
про скасування виконавчого напису нотаріуса щодо виконання договору фінансового лізингу № 792-LD
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2011 року провадження у справі № 13/627-36/317 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», третя особа ОСОБА_1 -приватний нотаріус про скасування виконавчого напису нотаріуса щодо виконання договору фінансового лізингу № 792-LD - припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Повернуто Відкритому акціонерному товариству «Первомайський кар'єр «Граніт» (код ЄДРПОУ 00292356, місцезнаходження: 55220 Миколаївська обл., Первомайський район, с. Болеславчик, вул. Гранітна, 1) з Державного бюджету України на підставі п. 1, 3 Декрету КМУ від 1993.01.21, № 7-93 "Про державне мито" державне мито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., сплачене платіжним дорученням № 1943 від 28.12.2010.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 26.10.2011 року та направити справу на новий розгляд.
Ухвалою Київського апеляційного господарського від 15.11.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 30.11.2011 року.
У зв'язку з тим, що в засідання суду 30.11.2011 року відповідач та третя особа представників не направили та не повідомили суд про причини їх неявки. Колегія суддів, враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній документами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2011 року провадження у справі № 13/627-36/317 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», третя особа ОСОБА_1 -приватний нотаріус про скасування виконавчого напису нотаріуса щодо виконання договору фінансового лізингу № 792-LD - припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Ухвала суду мотивована тим, що предметом позову є оскарження позивачем виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 01.12.2010 та зареєстрованого в реєстрі за № 7835, а підставою позову є неправомірність його вчинення приватним нотаріусом ОСОБА_1, а відтак зазначений спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів даної справи, Відкрите акціонерне товариство “Первомайський кар'єр “Граніт” звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” про скасування виконавчого напису від 01.12.2010 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстрованою за номером 7835.
Отже, предметом спору в даній справі є скасування виконавчого напису нотаріуса щодо виконання договору фінансового лізингу № 792-LD.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України „Про судоустрій України місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 1 ГПК України).
Згідно ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Як вбачається з матеріалів даної справи, під час розгляду справи в суді позивач обґрунтовував відсутність у нього боргу за договором фінансового лізингу № 792-LD, на підтвердження чого надав суду докази сплати лізингових платежів - платіжні доручення.
Таким чином, виходячи з підстав позову та поданих позивачем доказів в його обґрунтування, має місце спір про право відповідача-лізингодавця вилучати у позивача-лізингоодержувача предмет лізингу. Правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер та виникли на підставі договору фінансового лізингу і у зв'язку із його невиконанням лізингоодержувачем та реалізацією лізингодавцем свого права на захист шляхом вилучення предмета лізингу у лізингоодержувача на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно ч. 2 п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 Виходячи з приписів частини другої статті 50 Закону України "Про нотаріат" (3425-12), право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК ( 1798-12 ). При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК ( 1798-12 ), статей 1 і 3 названого Закону ( 3425-12) нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Водночас слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства..
Беручи до уваги, що позивач визначив відповідачем саме ТОВ «УніКредит Лізинг», а не нотаріуса, то суб'єктний склад сторін спору відповідає приписам статті 1 ГПК України.
Отже, за ознакою підстав заявленого позову і суб'єктного складу сторін спору позов, що розглядається у цій справі, підвідомчий саме господарському суду. Позивачем оспорюється саме майнова вимога обґрунтована на виконавчому написі. Визначуння позивачем позовної вимоги до відповідача про скасування виконавчого напису, а не про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не може бути достатньою підставою для висновку про оскарження саме дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису.
Вказана позовна вимога підлягає розгляду по суті з врахуванням правомірності обрання позивачем способу захисту порушеного права.
Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для зміни або скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Ухвалу господарського суду м. Києва від 26.10.2011 року у справі № 13/264-36/317 скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду м. Києва.
2. Матеріали справи № 13/264-36/317 повернути господарському суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.
Головуючий суддя
Судді
02.12.11 (відправлено)