01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.11.2011 № 52/102
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів:
при секретарі судового засідання Боднар Н.З.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - довіреність № 333 від 30.09.2011 року;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” в особі Розрахункового департаменту на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року
у справі № 52/102 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”, м. Київ,
до Житлово-будівельного кооперативу „Арсеналець-5”, м. Київ,
про стягнення 37 433,83 грн. -
встановив:
У липні 2011 року Публічне акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу „Арсеналець-5” на свою користь 37 433,83 грн. заборгованості за Договором № 03855/4-04 від 03.03.2004 року, з яких 35 510,84 грн. основного боргу, 4 922,99 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” в особі Розрахункового департаменту звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 року (головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді Мартюк А.І. та Шипко В.В.) апеляційну скаргу ПАТ „АК „Київводоканал” в особі Розрахункового департаменту прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін на 30.08.2011 року.
Відповідно до розпорядження Керівника апарату суду від 06.09.2011 року № 01-24/525 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді-доповідача Ільєнок Т.В. призначено повторний автоматичний розподіл даної справи. Перегляд в апеляційному порядку рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року здійснюється Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Остапенка О.М., суддів Скрипка І.М., Іваненко Я.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 року вищезазначеною колегією суддів апеляційну скаргу ПАТ „АК „Київводоканал” прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011року розгляд справи було відкладено на 25.10.2011 року відповідно до пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року було продовжено строк розгляду спору, розгляд справи було відкладено на 22.11.2011 року відповідно до пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідача.
Представники відповідача в судове засідання, яке відбулося 22.11.2011 року, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні 22.11.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.
У судовому засіданні, яке відбулось 22.11.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПАТ „АК „Київводоканал” слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 03 березня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством „Акціонерна компанія „Київводоканал”, правонаступником якого є позивач (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом „Арсеналець-5”(абонент) було укладено Договір № 03855/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65.
Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.
Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону, одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.
Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил № 65.
Відповідно до п. 2.2.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника. Зняття показань з водолічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника в присутності представника абонента.
Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжних документів банківської установи.
У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 10-ти денний термін з дня направлення постачальником платіжних документів до банківської установи, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважається безпідставною (п. 2.2.5. договору).
Відповідних повідомлень відповідач не подавав, повноважного представника до позивача не направляв.
Предметом даного судового спору є вимога про стягнення з відповідача 37 433, 83 грн. боргу, в тому числі 15 840, 47 грн. за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-1197 для потреб холодного водопостачання, 16 670, 37 грн. боргу за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-51197 для потреб гарячого водопостачання та інфляційні втрати у розмірі 4 922, 99 грн.
На підставі вказаного Договору відповідачу відкрито особовий рахунок та присвоєно код 4-1197, за яким здійснюється розрахунок питної води та водовідведення.
Крім того, позивач відкрив відповідачу другий додатковий рахунок та присвоїв код 4-51197, за яким здійснюється розрахунок питної води, що йде на підігрів.
Однак, як вірно зазначено місцевим господарським судом Договором не передбачено надання послуг щодо постачання холодної води, що використовується на підігрів гарячої води, а інших договорів суду не надано, а відтак включення позивачем до суми боргу вартості послуг з постачання холодної води, що йде на підігрів, не ґрунтуються на умовах Договору та є безпідставними.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду, що зважаючи на викладене, правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16 670, 37 грн. з оплати послуг постачання питної води, що використовується на підігрів, за договором № 03855/4-04 від 03.03.2004 року відсутні, у зв'язку з чим, у позові в цій частині слід відмовити.
Позивач в період з березня 2007 року по квітень 2008 року включно надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-1197 для потреб холодного водопостачання обсягом 38 323 куб.м.
Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, на підставі зазначених даних розрахункових листів абонента стверджується факт надання послуг з водопостачання та водовідведення позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором по коду 4-1197 для потреб холодного водопостачання, а також факт користування відповідачем цими послугами.
Проте, з розрахунку позивача вбачається, що протягом спірного періоду розрахунок вартості наданих за договором послуг водопостачання та водовідведення проведений позивачем не на підставі тарифів на ці послуги, чинних протягом позовного періоду.
З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що вартість послуг водопостачання та водовідведення за спірний період для І групи споживачів, за період з березня 2007 року по квітень 2008 року позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28.08.2007 року, № 143 від 12.02.2007р, № 640 від 30.05.2007р.
Однак, Розпорядження № 1576 від 30.10.2006 року "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" визнано недійсним та скасовано постановою господарського суду міста Києва у справі №21/43-А від 13.02.2007; розпорядження № 640 від 30.05.2007 року визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду міст Києва від 24.01.2008 року у справі № 8/131; дію розпорядження № 516 від 29.04.2009 року зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 року № 842-р „Про зупинення дії деяких розпоряджень голови Київської міської держадміністрації з питань встановлення (погодження) тарифів на житлово-комунальні послуги в м. Києві”; розпорядження № 517 від 29.04.2009 року визнано незаконним і не чинним з моменту прийняття постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.10.2009 року у справі № 2а-2292/09.
Крім того, Розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими керувався позивач при розрахунку плати за поставлену холодну воду № 640 від 30.05.2007, № 1127 від 28.08.2007, № 516 від 29.04.2009, № 980 від 31.08.2009, не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже, не набрали чинності у встановленому законом порядку.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розрахунок вартості наданих за Договором послуг водопостачання та водовідведення позивачем здійснено не на підставі тарифів на ці послуги, чинних протягом спірного періоду.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення за період з березня 2007 року по квітень 2008 року необхідно здійснювати за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1680 від 28 серпня 2002 року в розмірі 0,816 грн. з ПДВ (водопостачання - 0,43 грн. без ПДВ, водовідведення 0, 25 грн. без ПДВ).
Таким чином, вартість наданих позивачем послуг водопостачання та водовідведення на підставі чинних на час їх надання тарифів, становить 21 130, 92 грн. за обсяг у розмірі 38 323 куб.м.
Поданим позивачем розрахунком стверджується факт оплати відповідачем відповідно до умов договору одержаних послуг водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 24 185, 80 грн. з урахуванням перерахунку, що свідчить про відсутність заборгованості відповідача за спірним договором за період з березня 2007 року по квітень 2008 року.
Позивачем не доведено, що станом на час звернення до суду відповідач мав заборгованість перед позивачем, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідачем сплачено позивачу суму, що перевищує загальну вартість наданих на підставі Договору послуг з водопостачання та водовідведення, на який позивач посилається в позовній заяві як на підставу виникнення боргу. Інших доказів наявності заборгованості відповідача позивачем суду не надано.
Дана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 23/490 від 12.04.2011 року.
За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим у позові слід відмовити.
Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Позивачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду жодних належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог та не доведено правомірності та законності нарахування відповідачу суми основного боргу та штрафних санкції за Договором.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року у справі № 52/102 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі № 52/102 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі № 52/102 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
4. Справу № 52/102 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді