01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.11.2011 № 34/163
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів:
від позивача - Тітов Ю.Ю.
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну рішення Товариства з обмеженою відповідальністю
Асканія-Інжиніринг” на рішення господарського суду м. Києва
від 20.09.2011 року. у справі № 34/163 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління
активами “ІЗІ Лайф”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія-Інжиніринг”
про стягнення боргу, неустойки, ціна позову 11664650,07 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.09.2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “ІЗІ Лайф” задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія-Інжиніринг” (03061, м. Київ, вул. М.Шепелєва, 7, код 31202279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “ІЗІ Лайф” (03040, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 92/1, код 35379813) 9000000 грн. боргу за кредитом, 2085616,43 грн. боргу по процентах, 302657,53 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 50310,35 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 25500 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 20.09.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Асканія-Інжиніринг” подало апеляційну скаргу, в якій скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2011 року у справі № 34/163 повністю та залишити позов без розгляду.
Відповідач не отримував доказів переходу до позивача прав у зобов'язанні по кредитному договору про відкриття кредитної лінії №І-84/07 від 25.12.2007 року. Позивач не надав доказів, що він має право вимагати від відповідача виконання зобов'язання по вказаному кредитному договору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 34/163.
В судове засідання 30.11.2011 року представник відповідача не з'явився про причини неявки суд не повідомив.
Представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.
Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” як правонаступником Закритого акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” договору про відступлення права вимоги № 39/121 від 26 листопада 2010 р. позивач набув право вимоги до відповідача щодо виконання тим кредитного договору про відкриття кредитної лінії № І-84/07 від 25 грудня 2007 р.
За умовами кредитного договору про відкриття кредитної лінії № І-84/07 від 25 грудня 2007 р. Закрите акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” зобов'язалося за умовами наявності вільних власних кредитних ресурсів відкрити відповідачу відновлювальну кредитну лінію з лімітом в розмірі 10000000 грн. на строк з 25 грудня 2007 до 20 грудня 2010 р., погашення кредиту повинно здійснюватись відповідачем згідно графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору. Процентна ставка за користування кредитом погоджена у розмірі 16 % річних.
Згодом договорами про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № І-84/07 від 25 грудня 2007 р. №№ ІІ-52/08 від 15 вересня 2008 р., ІІ-17/09 від 5 червня 2009 р., Закрите акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та відповідач вносили зміни в указаний договір в частині ліміту кредитної лінії, розміру процентних ставок, визначали розміри кредитних траншів та умови їх надання і використання.
Процентна ставка визначена з 15 вересня 2008 року по 5 червня 2009 року у розмірі 18 % річних, з 5 червня 2009 р. 22 % річних із встановленим лімітом кредитної лінії до 9000000 грн.
Відповідно до п. 3.1 договору, кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах суми, визначеної п. 2.1 договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №№ 20633352231787 відкритого банком в філії “Жовтневе відділення Промінвестбанку в м. Київ”, МФО 322067, на рахунки контрагентів позичальника, відповідно до цільового призначення кредиту. При цьому за згодою банку допускається часткове або повне направлення кредитних коштів на купівлю іноземної валюти згідно з умовами та на цілі, передбачені цим договором.
Сплата відповідачем процентів за користування кредитом відповідно до умов п. 3.2 договору передбачено щомісячно в останній робочий день звітного місяця.
Строк дії договору відповідно до умов розділу 6 договору встановлений з дня його підписання до повного виконання позичальником зобов'язань перед банком.
Вказані обставини підтверджується поясненнями представника позивача, наявними у матеріалах справи копіями вищезазначених договорів, копіями банківських виписок.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ст. 518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Відповідно до ст. 622 Цивільного кодексу України боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу), або передання відступного (стаття 600 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
У разі відмови кредитора від договору (стаття 615 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.
Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, доводи відповідача про не набуття позивачем права вимоги за вищевказаним кредитним договором є необґрунтованими та суперечать зібраним у справі доказам про укладення між позивачем та первісним кредитором (банком, який надав кредит відповідачу) договору про відступлення права вимоги, повідомлення відповідача про уступку права листом Жовтневого відділення ПАТ “Промінвестбанк” та претензією-вимогою позивача № 160 від 4 квітня 2011 року. Повідомлення про право відступлення права вимоги було надіслано на адресу відповідача 02.12.2010 року та отримано ним 06.12.2010 року про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Крім того, відповідачем не надано доказів виконання свого обов'язку первісному кредиторові, тому його заперечення проти вимог позивача в силу вимог ст. 516 ЦК України не мають правового значення.
Також, заперечення відповідача проти вимог позивача з посиланням на порушення прав власників пайового фонду, управління яким здійснює позивач, не стосуються прав сторін у первісному зобов'язанні, тому в силу вимог ст. 518 ЦК України не звільняють відповідача від виконання обов'язку за кредитним договором.
Банківськими виписками за грудень 2007- липень 2009 років стверджується факт отримання відповідачем коштів згідно кредитного договору у розмірі 9000000 грн. Доказів повернення відповідачем одержаного кредиту, а також сплати належних за користування кредитом процентів в установлений строк суду не надано.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9000000 грн. боргу за кредитом, 2085616,43 грн. боргу по процентах, 302657,53 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 50310,35 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, передбачених п. 5.3 договору.
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2011 року у справі № 34/163 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 34/163 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
01.12.11 (відправлено)